Вчитель. Як багато сенсу в цьому слові. Для кожної людини воно має своє значення та забарвлення. Особливим це слово є для учителя фізики Республіканського українського теоретичного ліцею-комплексу (РУТЛ-К), викладача вищої кваліфікаційної категорії Наталії Гедрович.
Народилася Наталія Михайлівна в Тирасполі. Закінчила середню школу № 16 із золотою медаллю. Подальший вибір (щодо здобуття вищої освіти) випав на Кишинівський держуніверситет ім. В. І. Леніна, на-
вчання в якому вона завершила (знову ж таки з відзнакою!) з червоним дипломом за спеціальністю «Викладач фізики».
Після університету Наталія Михайлівна вдосконалювала свої знання в аспірантурі Інституту прикладної фізики Молдавської академії наук МРСР, яку з успіхом закінчила. Викладати фізику почала у військовому училищі, де навчалися іноземці.
– Чому Ви обрали саме фізику як основну спеціальність?
Н. Г.: Я дуже любила фізику, вона мене завжди приваблювала. Своїм професійним вибором я завдячую вчителеві – у мене був чудовий класний керівник, який викладав фізику. У моїй родині також багато чого пов’язано з фізикою та з працею вчителя. Бабуся була вчителькою молодших класів, а мати – Вікторія Іванівна Бурчакова – почесний професор фізики. Довгий час вона завідувала кафедрою «Теоретичної фізики» в ПДУ ім. Т. Г. Шевченка. Розв’язувати задачі та завдання з фізики мені дуже подобалося.
– Чи задоволені Ви тим, що обрали цю професію?
Н. Г.: Так, задоволена. Спілкування з дітьми я дуже люблю.
– Що Ви вважаєте найважчим у своїй професії?
Н. Г.: Найважче для мене було мотивувати дитину, щоб їй хотілося вчитися, щоб зацікавити її у вивченні мого предмету. Це з віком дається складніше.
– Яким, на Вашу думку, повинен бути ідеальний учень?
Н. Г.: Ідеального учня у своїй практиці я не зустрічала, але були близькі до цього. Можливо, у них щось не виходило в інших предметах, але фізика давалася з особливою легкістю.
– Що Ви хотіли б сказати тим, хто хоче стати викладачем фізики?
Н. Г.: Напевно, найголовніше – це любити фізику. Не лінуватися і не боятися спілкуватися з дітьми. У кожній дії кожного прожитого дня шукати щось нове, пов’язане з фізикою.
– Чим Ви займаєтеся у вільний від роботи час?
Н. Г.: Я люблю рослини, вирощувати квіти. Люблю слухати класичну музику і грати на фортепіано.
– Якими п’ятьма прикметниками Ви можете себе описати?
Н. Г.: Напевно, чесна, вірна, повільна, неконфліктна, витримана.
– Хто відіграв вирішальну роль у Вашому виборі професії, і кому ви хотіли б сказати спасибі?
Н. Г.: Я хотіла б подякувати моїм батькам, оскільки саме вони навчили мене уважно придивлятися до всього, що відбувається в житті. Я дуже вдячна своєму класному керівникові за те, що прищепив мені любов до цього предмета.
– Що Ви побажаєте колективу редакції газети «Гомін»?
Т. Г.: Бажаю «Гомону» якнайбільше вдячних читачів. Нехай взаєморозуміння між кореспондентами та читачами зростає. Бажаю, щоб кількість передплатників вашої газети зростала, щоб росло їхнє бажання звертатися до її сторінок.
Анастасія БОЙКО.