29 жовтня 2018 року виповнюється 100 років ВЛКСМ. Ця молодіжна громадська організація мала величезне значення: давала можливість молодим людям долучатися до великих соціально значущих проектів, відчувати себе необхідними, задовольняти свої професійні й творчі потреби. Комсомольці, дійсно, були авангардом суспільства, а першим завжди важче та складніше: на них рівнялися, з них брали приклад.
Наш кореспондент зустрівся з міністром соціального захисту і праці Оленою Куліченко, яка поділилася спогадами про свою комсомольську юність. «По закінченні Кишинівського державного університету я перейшла на комсомольську роботу в Слободзеї», – згадує Олена Миколаївна. Там вона починала освоювати ази організаційної діяльності з посади інструктора оргвідділу, пізніше була обрана секретарем райкому комсомолу. Потім деякий час жила в Кишиневі, працювала інструктором ЦК ЛКСМ Молдавії, завідувала сектором професійної технічної освіти відділу учнівської молоді, а повернувшись додому, очолила Слободзейський райком комсомолу, була першим секретарем організації.
Великий плив на формування комсомольської кар’єри нашої героїні мала її мати – Куліченко Марія Абрамівна, життя і робота якої були тісно пов’язані з галуззю освіти та виховання молодого покоління. Вона працювала піонервожатою в школі, директором Слободзейського Будинку піонерів і школярів, була постійним делегатом з’їздів учителів Радянської Молдавії. Яскравий приклад її активної життєвої позиції надихнув Олену на комсомольську роботу.
Специфіка діяльності на керівних посадах заключалася у постійному тандемі зі старшими та молодшими товаришами. «Для лідерів комсомольських організацій важливими були співпраця з секретарями партійних організацій і керівниками профспілок. Я вдячна за підтримку, своєрідне шефство в ті далекі роки, нинішньому главі держадміністрації Слободзейського району і міста Слободзеї Василю Тищенку, який у 80-ті роки очолював міжгосподарське об’єднання «Колгоспживпром» і був головою ревізійної комісії нашої районної парторганізації. Федот Цибульський тоді очолював штаб всесоюзного будівництва – саду «Пам’яті Ілліча», він і сьогодні працює в Міністерстві сільського господарства і природних ресурсів», – розповіла Олена Миколаївна.
Комсомольські організації сприяли патріотичному вихованню молоді, навчали шанобливого ставлення до ветеранів, людей похилого віку. Широко практикувалася співпраця з молоддю інших республік Радянського Союзу. Великою допомогою для наших колгоспів у період збирання та переробки врожаю овочів і фруктів був приїзд понад 6 000 студентів із Білорусі. Так зав’язувалися дружні взаємини, навіть створювалися сім’ї.
Одним із напрямків діяльності функціонера було формування комсомольсько-молодіжних колективів у колгоспах і на підприємствах району, що значною мірою впливало на покращення роботи цих організацій.
Як зазначає наша героїня, важливою подією для неї стала участь у XXI з’їзді ВЛКСМ, у квітні 1990 року. «Обіймаючи на той час посаду першого секретаря Слободзейського райкому комсомолу, я була обрана делегатом від Радянської Молдавії», – згадує Олена Миколаївна. – Попри те, що тоді існував принцип колективізму, треба було нести й власну відповідальність за справу, яку тобі доручили, розмірковувати над кожним рішенням, оскільки за усім цим стояли люди».
Комсомольська робота дала досвід і навички, стала фундаментом для діяльності багатьох колишніх активістів, які нині успішно реалізуються на керівних посадах у ПМР та за її межами. «Хочу назвати людей, які працювали під моїм керівництвом і допомагали у розв’язанні різних питань. Це Сергій Митіш, Раїса Корецька, Донна Доброва, Анатолій Броденко, нинішній міністр сільського господарства і природних ресурсів ПМР Єфимій Коваль, який на той час був наймолодшим партійним секретарем Слободзейського району. Саме комсомол познайомив і міцно здружив нас. Ми й досі спілкуємося і товаришуємо, оскільки нам є що згадати, багато спільного було в нашому житті, й ми ні за чим не жалкуємо», – визнає Олена Куліченко.
Сергій ЛЕВЧЕНКО.