Дуже довгий час фотографія мого батька була на банері, що рекламує одну з будівельних компаній нашого міста. Часто, їдучи з мамою повз, я з гордістю оголошував на всю маршрутку: «Це мій тато!» Тоді я ще не зовсім розумів, що це означає, хоча рідні мені пояснювали, що за хорошу роботу.
Скільки себе пам’ятаю, будівництвом тато займається все життя. Професія зробила його дуже працьовитим і терплячим. Одного разу він показав мені мультфільм, в якому головному героєві на ім’я Мурзилка було доручено завдання редакції журналу (редактор – Білка) розповісти своїм читачам про різні професії. На що Мурзилка відповів, що їх же так багато – 50 або навіть 100! Білка погодилася, додавши: «Їх набагато більше – кілька тисяч. І постійно з’являються нові й нові». Тоді мене вразили слова Білки про те, що в давнину професій не було взагалі, а кожна людина повинна була робити все сама, щоб вижити. Та, як виявилося, пізніше люди зрозуміли, що повинні займатися якоюсь справою, яка у них виходить найкраще. Одні ставали мисливцями, інші – рибалками, треті – землеробами, а четверті – будівельниками. Так вони почали обмінюватися продуктами своєї праці й так з’явилися перші професії. Так про них дізнався і я.
Тепер, уже в підлітковому віці, я теж починаю замислюватися про свій вибір. Мене багато що цікавить, але поки що я можу проаналізувати професію будівельника, тому що тато – мій друг, я йому довіряю, коли він розповідає про свою роботу. Адже він – дорослий, несе відповідальність за нашу сім’ю, заробляє гроші, щоб ми ні в чому не терпіли нужду, і легко вирішує всі побутові проблеми (тому що все вміє). Як каже моя бабуся, у нього технічний склад розуму і добре розвинуте логічне мислення. Він добре знається на будівельних матеріалах, інструментах, а також легко читає креслення. Я розумію, що його професія важка, тато часто приходить втомленим з роботи, але зате вона (ця робота) завжди популярна й актуальна, вона нескінченна, тому що людям потрібно десь жити.
Завдяки будівельникам, таким, як мій тато, люди почуваються добре у своїх затишних будинках, квартирах, побудованих або відремонтованих ними. Мене переповнює гордість за тата, який усім потрібен, без умінь якого люди не можуть обійтися.
Микита КОВАЛЬОВ, учень 9-А класу МОЗ «ТСШ № 4».