Як народжувався Тирасполь
Основою міста стала Серединна фортеця. Тираспольською вона стала кілька років тому. Перший камінь Серединної фортеці був власноруч закладений Олександром Суворовим 6 липня 1793 року. Однак офіційним роком народження Тирасполя вважається 1792-й – це рік, коли місто вперше згадується в документах, але фактично ще не існує.
Великий полководець так поспішав розпочати будівництво фортеці, що, не дочекавшись грошей із Петербурга, позичив 100 тисяч рублів і навіть розпорядився продати власні села. Дізнавшись про це, Катерина II тут же звеліла погасити борг Олександра Васильовича.
В іменному імператорському Указі 27 січня 1795 року Тирасполь дістав статус міста і став центром однойменного повіту. До нього були приписані також міста Одеса, Балта, Дубоссари, Овідіополь, Григоріополь. До цього часу навколо фортеці виросло містечко, що налічувало 2 448 осіб. Новостворюваним містам на «дикому заході» Росії привласнювалися відроджені імена античних грецьких колоній. Так з’явилися Херсон (Херсонес), Одеса (Одесос), Тирасполь – місто на Дністрі або Дністрград. Назва ця складається з двох слів давньогрецької мови: Tiras – так античні автори називали річку Дністер, і polis – місто.
Російський чиновник і літератор Павло Сумароков у своїй книзі «Подорож по всьому Криму і Бессарабії в 1799 році» пише про Тирасполь: «Нове се місто будується за певним планом широкими вулицями, містить у собі до 350 дворів, і жителі його суть російські старо-обрядці, малоросіяни, молдавани, волохи, євреї, цигани…».
Центральна частина міста на схід від фортеці була заселена змішаним населенням, район Закріпосної й Кирпичної слобідок – здебільшого росіянами, а Колкотова балка – українцями.
Храмове свято Тирасполя
Вважається, що храм у столиці Придністров’я присвячений великому православному святу Покрови Пресвятої Богородиці. Тирасполь щорічно відзначає свій день народження 14 жовтня.
Ви не повірите, але офіційно День міста Тирасполя був установлений тільки в 1990 році Указом першого Президента ПМР Ігоря Смирнова. «Враховуючи звернення держадміністрації та міськради народних депутатів міста Тирасполя, а також з метою збереження історичних і православних традицій…», – записано в документі.
День міста в Тирасполі відзначали й раніше, хоч і не з таким великим розмахом. Наприклад, у 1988 році його святкували 16 жовтня в рамках III Всесоюзного фестивалю народної творчості, він також був присвячений 70-річчю Ленінського комсомолу. 200-річчя столиця Придністров’я відзначила в 1992 році. Причому святкування відбувалися 2 – 4 жовтня.
Міські традиції
Цікаво, що ще до 1917 року традиційним у Тирасполі був великий Покровський ярмарок урожаю, що відбувався з 14 по 21 жовтня. Покровським він називався тому, що починався після православного свята Покрови Пресвятої Богородиці. У 1992 році у День міста вперше на вулицях з’явилися популярні сьогодні національні подвір’я.
Шість років по тому, в 1998-му, єпархія Тираспольська і Дубоссарська відзначала 200 років установи єдиновірної Покровської церкви, розташованої в центрі міста – у сквері біля Палацу культури, там, де сьогодні будується каплиця. Хресний хід було вирішено провести на Покрову Пресвятої Богородиці, на честь якої була названа церква. Тоді влада міста вирішила поєднати два свята – 206-річчя Тирасполя і 200-річчя Покровської церкви. Відтоді Храмове свято Тирасполя відзначається 14 жовтня.
Відомі уродженці Тирасполя
Тирасполь славиться на весь світ своїми талановитими уродженцями. Наприклад, тут народився художник Михайло Ларіонов – один з основоположників російського авангарду. Рідним це місто вважав винахідник протигазу академік Микола Зелінський. У Тирасполі народився радянський мікробіолог Лев Тарасевич. Тираспольське реальне училище закінчив видатний військовий учений Іван Сакрієр. Тут же створював свої перші роботи радянський і французький архітектор, скульптор та інженер Гаррі Файф. Його авторству належать проекти Меморіалу Слави й пам’ятника воїнам-авіаторам у мікрорайоні «Октябрський».
До речі, існує версія, що саме в Тирасполі, в одному зі столичних будинків по вулиці Покровській, великий російський поет Олександр Пушкін задумав сюжет своєї знаменитої повісті «Заметіль».
Міста-побратими Тирасполя
У Тирасполя є міста-побратими в 10 країнах світу: Айленбург (Німеччина); Білгород-Дністровський, Ізмаїл,
Одеса, Миколаїв, Тернопіль, Черкаси та Херсон (всі – Україна); Волгоград, Курськ, Обнінськ, Калуга, Сєверодвінськ та Управа Рязанського району Південно-Східного адміністративного округу Москви (всі – Росія); Мінськ (Білорусь); Сухумі (Абхазія); Тронхейм (Норвегія); Ашдод (Ізраїль); Сантарен (Португалія); Бєльці й Комрат (Молдова); Цхінвал (Південна Осетія).
Тирасполь входить до складу Міжнародного чорноморського клубу, а у вересні 2006 року він був прийнятий у Міжнародну Асамблею столиць і великих міст.
Вулиці Тирасполя
Перші назви вулиць міста Тирасполя свідчили про заняття місцевих жителів, наприклад: вулиці Садова, Реміснича, Базарна, Часовенна, Колодязна. Деякі назви вулиць вказували на географічні особливості місцевості – провулки Лиманний і Курганний, вулиця Красноярська (від назви яру «Червоний Яр»), або іменувалися за назвами розташованих поблизу об’єктів: вулиці Казармена, Цвинтарна, Паркова.
Після Жовтневої революції вулиці перейменували й назвали на честь відомих діячів революції, громадянської війни, або в пам’ять про події новітньої історії: 25 Жовтня, Леніна, Свердлова, Маркса, 9 Січня, Котовського.
Найбільш упорядкованою була центральна вулиця міста, яка до 1881 року називалася Поштовою, а потім Покровською – на честь єдиновірної Покровської церкви. Вулиця була вимощена бруківкою, й на ній були зосереджені різні адміністративні установи, безліч приватних магазинів, контор, ілюзіонів і готелів.
Історичні та сучасні назви вулиць Тирасполя
Покровська (ще раніше – Поштова) – 25 Жовтня;
провулок Покровський – провулок Набережний;
Цвинтарна – 9 Січня;
Вокзальна (ще раніше – Фонарна) – Леніна;
Комуністична (Привізна) – Манойлова;
Колодязна – Шевченка;
Соборна – Луначарського;
провулок Бульварний – бульвар Гагаріна;
Дворянська – Котовського;
Суклейське шосе – Миру;
Базарна – Свердлова;
Паркова – Полецького;
Рибна (ще раніше – Єврейська) – Повстання;
Клинцовська – Горького;
Садова – 1 Травня;
Реміснича – Карла Лібкнехта;
Красноярська – Карла Маркса;
27 Лютого (раніше Казармена) – Совєтська;
Часовенна – Рози Люксембург.
Ігор ШЕВЧЕНКО.