Влітку поточного року представники організацій людей з обмеженими можливостями та органів державної влади Придністров’я побували в столиці Швеції.
Головна мета поїздки – ознайомлення з прогресивним досвідом і практикою забезпечення доступного середовища для осіб з фізичними вадами. У ході візиту вивчалася взаємодія держави й організацій громадянського суспільства в контексті дотримання вимог законодавства, створення відповідних соціально-побутових умов і розгалуженої інфраструктури, доступної для людей з інвалідністю та інших осіб з обмеженнями життєдіяльності.
За підсумками поїздки у клубі «Ветеран» міста Тирасполя відбулася зустріч представників уповноважених державних органів і людей з особливостями здоров’я з учасниками відрядження до Стокгольма. За словами першого заступника міністра соціального захисту й праці ПМР Олега Федотова, держава залучається до міжнародних заходів та ініціатив, які сприяють створенню відповідної інфраструктури не тільки для людей з інвалідністю – для літніх людей, для мам з дітьми в колясках. Зокрема він зазначив: «Наша республіка відкрита для спілкування, співпраці й для розв’язання тих проблем, які ще мають місце. Дійсно, дуже важливо вивчати міжнародну практику й використовувати певний досвід, і ми готові до цього».
Перше, що відзначали учасники відрядження, це доброзичливі посмішки людей, з якими їх зустрічали в Швеції, уважне ставлення та готовність у будь-яку хвилину допомогти. За їх словами, в цій країні не поділяють людей на здорових та інвалідів. «Я звернув увагу, що на вулицях у робочий час, майже немає людей-візочників. Пізніше мені пояснили, що вони працевлаштовані, тому вдень перебувають на роботі, їх можна побачити ввечері після робочого дня», – розповів учасник ознайомчої поїздки Віталій Сліпченко.
Що ж стосується доступного середовища, то у Швеції воно є таким на всі 100 відсотків. «Наприклад, бордюри – одна з головних проблем інвалідів-візочників – там відсутні взагалі», – пояснив користувач інвалідного візка Віталій Сліпченко. Люди з будь-якими порушеннями здоров’я інтегровані в суспільство. Охочі можуть легко знайти робоче місце, оскільки держава стимулює підприємства, які працевлаштовують інвалідів – через це роботодавець платить менше податків, і на відміну від нас, європейські (а віднедавна вже і російські) директора не бояться довіряти людям з інвалідністю роботу. Єдина категорія громадян, яка ще не соціалізована, це люди з ментальними порушеннями, тобто психічно хворі.
Толерантне ставлення до особливих людей у Швеції формувалося десятиліттями. Започаткували створення доступного середовища там ще в 60-х роках минулого століття. У нашому суспільстві в цьому напрямку зроблено тільки перші кроки. Велику підтримку цій категорії громадян надає вище керівництво республіки – Президент та Уряд.
За словами Віталія Сліпченка, у Швеції є спеціальні центри, кафе, магазини, де працюють особливі люди. У таких центрах вони можуть як жити, так і приїжджати кожного дня з дому. Вони доглядають за домашньою худобою, городом, навчаються, вдосконалюють свої фізичні навички. У спеціалізованих кафе та магазинах функціонують цілі системи приготування їжі, обслуговування клієнтів. «Те, що 2018 рік оголошено Роком рівних можливостей, – досить сміливий крок держави й наша можливість заявити про себе. Ми впевнені, що цей рік – це тільки початок. Про нас заговорили, нам приділяють увагу, наші проблеми почали вирішувати, нас включили в комісії з містобудування. Верховна Рада ратифікувала конвенцію з прав інвалідів, прийнятий закон про дискримінацію інвалідів», – відзначив Віталій Сліпченко. Отже, особи з фізичними вадами намагаються позиціонувати себе як позитивних людей, що прагнуть реалізувати себе у спорті чи громадській діяльності. Вони хочуть бути не споживачами, а партнерами держави.
У суспільстві також слід ламати стереотипи постійним вихованням толерантного ставлення оточення до несхожих на себе, зустрічати їх посмішкою й бути готовими допомогти.
Софія МОСКАЛЬОВА.