29 жовтня 2018 року героїчне покоління і нині молодих душею будівників світлого майбутнього, що стало нашим сьогоденням, відзначили 100 років від дня створення ВЛКСМ. Моєму ж дідусеві Цибульському Федоту Спиридоновичу 27 жовтня виповнилося 70 років.
Хоча мій дідусь народився на 30 років пізніше за ВЛКСМ, зростав і мужнів він разом із ним. Разом з комсомолом гартувався його наполегливий характер, формувалися лідерські риси, проявлялися організаторські здібності та гаряча любов до рідного краю.
Його як найактивнішого учня 8-го класу прийняли в комсомол у квітні 1962 року, коли йому не виповнилося ще 14 років. Урочисті збори комісії районного комітету комсомолу відбувалися в учительській звичайної сільської школи села Кивачівка Теплицького району Вінницької області УРСР. Коли кандидатів приймали в ряди молодіжної організації, то проводили своєрідний іспит: треба було знати не тільки Статут ВЛКСМ, а його історію, цілі, завдання та можливості. Представників районного комітету комсомолу здивувало те, що мій дідусь з легкістю та впевнено відповів на всі поставлені запитання, тож його одностайно прийняли до цієї авторитетної та престижної організації.
Бути комсомольцем було дуже почесно, і тому молоді люди з гордістю носили комсомольський значок, дбайливо ставилися до комсомольського квитка. Дідусь розповідав мені, що комсомольцям доручали виконання найважливіших і не завжди легких завдань. Влітку 1962 року мій дідусь уже працював вантажником у колгоспі, розвозив бідони з молоком, йому доводилося навіть вантажити будівельний камінь вагою до 30 кг. Він дуже хотів допомагати батькам матеріально, й тому (ще навчаючись у школі) на літніх канікулах працював і подавав приклад іншим. Мого дідуся неодноразово нагороджували почесними грамотами райкому комсомолу.
У 1974 році Федот Спиридонович був призначений начальником штабу Всесоюзної ударної комсомольської будови – міжколгоспного саду «Пам’яті Ілліча» у Слободзейському районі. 1975 року він очолив комсомольську організацію цього господарства, яка складалася на той час із 500 комсомольців. Він був кращим секретарем комсомольської організації, й за успіхи в роботі його фотографію розмістили на районній «Дошці пошани».
Я пишаюся своїм дідусем, я заздрю його цікавій, активній і гідній поваги діяльності, коли він був комсомольцем.
Тепер вже посивіло його волосся, і вік тисне на плечі, але мій дідусь продовжує брати активну участь у громадському житті, він залишається незамінним фахівцем у своїй сільськогосподарській галузі, він є для мене дуже цікавою та яскравою особистістю. Я бажаю йому міцного здоров’я і довгих років життя.
Олександра ЦИБУЛЬСЬКА,
учениця 11-А класу МОЗ «Слободзейський ТЛК ім. П. К. Спельник».