Аграрній ниві присвятив душі прекраснії пориви

Важко не погодитися з тим, що керувати сільськогосподарською галуззю Слободзейського району завжди було почесно, а ще більше – відповідально. У доперебудовні часи цей район був овочевим і фруктовим Донбасом Союзу РСР. Пізніше від найбільшого сільськогосподарського району ПМР залежала продовольча безпека всієї молодої самостійної держави.

Так уже сталося в житті, що керівництво аграрною галуззю Слободзейщини ще за часів СРСР, а потім з 2000-го по 2011 рік було покладене на могутні плечі знайомого багатьом у республіці сина України Федота Цибульського. Потім він став справжнім «мозковим центром» республіканського профільного міністерства. І нині аксакал сільськогосподарської ниви республіки очолює науково-інформаційний напрям Міністерства сільського господарства та природних ресурсів. Федот Спиридонович, якому 27 жовтня виповнилося 70 років, як і раніше, сповнений сил, енергії, творчих задумів, володіє тим неповторним духом творення і баченням перспектив розвитку галузі, які рідко поєднуються в одній людині.

Спілкуючись із Ф. Цибульським, розумієш: він живе думками й турботами про землю та про тих, хто її обробляє, сіє, збирає урожай. Подивіться на нього – він із тих, кого час не зігнув, хто йде життям із гордо піднятою головою. На це він має повне право та всі підстави.

За комсомольською путівкою в 1973 році Федот Цибульський почав працювати в міжколгоспному саду «Пам’яті Ілліча». Він так яскраво проявив себе в багатотисячному колективі садівників, що незабаром був призначений начальником штабу ударної комсомольської будови, а потім обраний секретарем комсомольської організації. Перший секретар РК КП Молдавії В. Проценко, який ретельно контролював підбір кадрів, зупинився на його кандидатурі під час пошуку претендентів на посаду інструктора в організаційний відділ райкому.

Історія Слободзейського райкому того часу не пам’ятає іншого такого випадку, щоб рядовий інструктор організаційного відділу був відзначений урядовою нагородою – медаллю «За трудову доблесть».

Не просто було колишньому інструктору Ф. Цибульському очолювати Раду колгоспів Слободзейського району, адже його попередники В. Глєбов, І. Руссу та інші були керівниками високого рівня. Однак, Федот Спиридонович зумів поставити справу так, що здобув повагу й авторитет серед справжніх професіоналів своєї справи, сивочолих голів колгоспів і спеціалістів району. Чималу роль у цьому відіграли його розум, знання, досвід, талант, ініціатива, порядність і прагнення постійно підвищувати свій професійний рівень. У складний період 90-х років Федот Цибульський, бувши першим заступником голови райвиконкому, твердо стояв на захисті ідеалів республіки. З трибуни XI сесії райради народних депутатів 23 вересня 1989 року, говорячи про ухвалення парламентом Молдови драконівського закону про мову, він заявив: «Трудящі району висловили негативне ставлення до прийнятих законів, вважаючи, що вони утискують права російськомовного населення, пред’явили справедливі претензії депутатам району, які брали участь у роботі ХІІІ сесії Верховної Ради республіки, районному комітетові партії, районній Раді народних депутатів, ЗМІ. Люди обурені тим, що думку майже 120 тисяч жителів району було проігноровано, а депутати ВР МРСР від району не проявили належної наполегливості у відстоюванні інтересів своїх виборців. Я висловлюю підтримку підприємствам Молдавії, охопленим страйками».

Оцінка керівника сільськогосподарської галузі Слободзейщини, його діяльності – це, в першу чергу, результати праці аграріїв району. Це при ньому Слободзейський район був флагманом сільськогосподарського виробництва. Під час його перебування на посаді заступника глави держадміністрації, керівника Управління сільського господарства району хлібороби вперше в історії ПМР досягли 100-тисячного рубежу у виробництві зернових, почали оновлювати машинно-тракторний парк, впроваджувати нові технології та перспективні сорти зернових культур, відроджувати сади та виноградники.

На посаді заступника міністра сільського господарства республіки Федот Спиридонович з головою поринув у справи галузі. Саме завдяки його ентузіазму вирішувалися часом нерозв’язні проблеми. Заступник міністра персонально добре знав своїх колег – аграріїв Придністров’я й запрошував до міністерства професіоналів, які горять бажанням піднести галузь на належну висоту.

Розпочалося активне відродження меліоративного комплексу республіки. Його участь у різних міжнародних форумах допомагає придністровським аграріям розвивати зв’язки з закордонними партнерами, сільгоспвиробництву держави вбудовуватися в систему міжнародної кооперації, впроваджувати досягнення науки у виробництво, підвищувати врожайність культур та родючість ґрунтів. Саме Федот Спиридонович став ініціатором створення вперше в республіці журналу сільськогосподарської та природоохоронної спрямованості «АгроЭкопартнер», засновником якого виступило Міністерство сільського господарства і природних ресурсів. У виробничу характеристику Федота Цибульського можна було б включити значний перелік справ, на яких були зосереджені його зусилля. Не дивно, що добрий вплив досвідченого аграрія відчув на собі навіть підприємець з Італії Роберто Гуардиглі, якого Федот Спиридонович підтримував у важкий час. Під час зустрічі з Роберто, який став переможцем у конкурсі «Людина року – 2017» в номінації «Підприємець року», він сказав мені: «Федот Цибульський відразу викликав симпатію, і життя переконало в тому, що він – достойна людина».

Часто в редакціях республіканських і районних ЗМІ, в тому числі й нашого журналу, лунає дзвінок і чується знайомий голос: «Добрий день, говорить Цибульський. А ви знаєте…» І далі лине інформація про досягнення виробничих колективів, про ноу-хау в галузі, про людей, яких, буває, що й забули навіть у колективах, де вони працювали й зробили значний внесок у розвиток виробництва. Не раз йшлося і про ту чи іншу публікацію в ЗМІ далекого і ближнього закордоння, що представляє цінність для хліборобів. Важко вирахувати коефіцієнт цієї корисної дії Ф. Цибульського. Мене важко запідозрити в лестощах, тому скажу прямо: нині подібної людини в Міністерстві немає. Попри всілякі службові перипетії, він залишається самим собою і продовжує бути локомотивом багатьох процесів. А на присадибній ділянці він часто обробляє те, що потім після апробації рекомендує фахівцям і керівникам.

Розповідаючи про нинішнього ювіляра, скажу, що Федот Цибульський не молодий уже, але ще й не старий: теперішній його вік – це період зрілої мудрості людини.

Олег   НАСТАСЕНКО.