У шкільному дворі багатолюдно. На урочисту лінійку вийшли у повному складі: вчителі, співробітники й учні, їхні рідні, завітали сюди й жителі села різного віку, ті, хто в 1968-у мав безпосереднє відношення до Катеринівської школи.
Представники їхнього покоління в ювілейний, 50-й рік діяльності ВЛКСМ написали послання нащадкам – комсомольцям ХХІ століття. Лист надійно запечатали в «капсулу часу» і замурували в ніші на фасаді шкільної будівлі. На плиті, що закривала нішу, вказали дату, коли прочитати послання: жовтень 2018-го, у столітній ювілей організації.
І хоча вже давно немає ні Радянського Союзу, ні комсомолу, катеринівські школярі поставилися до заповіту своїх попередників з усією серйозністю. Вони старанно вивчили історію створення та діяльності ВЛКСМ і вирішили: організація, яка об’єднує молодь, надихає її на трудові звершення, дисциплінує та виховує, формуючи справжніх патріотів рідної землі, потрібна і тепер. Напередодні ювілейної дати в Катеринівській школі була відтворена добре знайома старшому поколінню триступенева організація. За ініціативою школярів, учителі, колишні комсомольці, прийняли в комсомол 18 старшокласників. Вони ж, у свою чергу, прийняли в піонери та жовтенята своїх молодших товаришів. З червоними піонерськими галстуками, комсомольськими та жовтенятськими значками на грудях, 113 учнів Катеринівської школи вишикувалися на лінійку.
Півстоліття тому на цьому ж місці струнко стояли односельці, що носили ці звання: Оксана Теслюк, Валентина Бардієр, Галина Костецька… Вони підписали тоді Послання нащадкам, а нині охоче поділилися з молоддю спогадами про комсомольські будні, про ті добрі справи, в яких брали участь в юності. Звіт про деякі з них (збирання металобрухту, поширення художньої літератури, допомогу рідному колгоспу) міститься у листі в ХХІ століття. Його зміст нікого не залишив байдужим. Кожен із нас, дорослих, пригадав, як вступав до комсомолу, як брав участь у його великих і повсякденних справах. Одним довелося піднімати цілину, зводити масштабні об’єкти, іншим – розвивати народне господарство, але кожен був зайнятий корисною для суспільства роботою, результатами якої по праву пишається.
«Перед народом своєї країни ми урочисто обіцяємо: зберігати патріотичні й трудові традиції старшого покоління, боротися за єдність молоді на всій земній кулі, берегти й кріпити мир», – ці слова з послання актуальні й сьогодні. І якщо нинішня молодь (назве вона себе комсомольцями чи об’єднається в іншу організацію) йтиме таким шляхом, примножуючи добрі традиції, працюватиме на благо суспільства, прагнучи налагодити життя в рідному краї, – у нашої країни є світле майбутнє.
Щоправда, загадувати, яким воно буде через півстоліття, юні катеринівці не стали. Свого листа вони адресують ровесникам, які зустрінуть віковий ювілей сільської школи. Незабаром на фасаді навчального закладу з’явиться нова плита, під нею зберігатиметься «капсула часу», яку належить відкрити випускникам 2034 року.
Лариса ЛЕГКУН.