Українська пісня – мелодійна, пристрасна, магічна, весела, бойова, загадкова, небесна і земна… Давня і сучасна – її шанують, знають і співають у Придністров’ї не тільки українці. 10 листопада у великому залі Палацу Республіки відбувся XV Республіканський фестиваль виконавців української народної пісні «Пшеничне перевесло». У рамках фестивалю проводився конкурс, в якому брали участь самодіяльні творчі колективи з усіх куточків республіки. Зі своїми номерами виступали хори, вокальні ансамблі та солісти.
На ім’я голови Спілки українців Прдністров’я імені Олександра Бута Петра Богуцького надійшли листи, в яких учасників і гостей XV ювілейного фестивалю-конкурсу української народної пісні «Пшеничне перевесло» сердечно привітали: Президент ПМР В. Красносельський; С. Пирожков – віце-президент Національної академії наук України, академік НАН України, Надзвичайний і Повноважний Посол України в РМ (2000–2014); Рада представників Міжнародної громадської організації українців «Четверта Хвиля»; О. Драбинко – митрополит Переяслав-Хмельницький та Вишневський, вікарій Київської Митрополії, духівник Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира; О. Шокало – голова Наглядової Ради Благодійного фонду «Хорова школа
П. Муравського», керівник мистецького проекту «Пісенний Кобзар». Вони побажали всім організаторам, учасникам і гостям конкурсу-фестивалю міцного здоров’я, невичерпного творчого натхнення, плідної праці на ниві збереження народних традицій українців.
Протягом п’яти годин тривав пісенний марафон. Українські народні пісні за умовами конкурсу виконувалися наживо, в музичному народному супроводі й оригінальному аранжуванні або а капело.
Петро Богуцький, головний організатор фестивалю, розповів: «Нині відбувається ювілейний республіканський фестиваль української народної пісні. Її в Придністров’ї всі співають, люблять і шанують.
Якщо звернутися до історії, то перший фестиваль відбувся в Григоріополі. Коли була створена наша республіка, розпочалося відродження національних культур народів, які населяють Придністров’я: українців, росіян, молдаван, болгар… Українська громада була велика. При кожному товаристві в районах були створені й розвивалися українські хори й ансамблі. Згодом їм стало замало місцевої сцени, й тому на нараді Спілки українців Придністров’я імені Олександра Бута виникла ідея створити фестиваль. Організацію й проведення першого пісенного свята взяло на себе товариство «Стожари» міста Григоріополя. Саме вони розробили положення, за яким захід проводиться донині.
Колективів-учасників, як і тепер, було багато. Тільки рівень виконання не був таким високим, але в них завжди було велике бажання об’єднатися й співати.
Перший фестиваль викликав великий резонанс в Україні. На адресу спілки надійшли привітання від Уряду України за підписом В. Ющенка, а також вітальна телеграма від міністра культури і мистецтв України Ю. Богуцького. Тоді на заході було багато гостей з України: артистів і представників громадських організацій. Були присутні глави держ-
адміністрацій районів і міст Придністров’я. Почесним гостем був перший Президент ПМР І. Смирнов. Це була досить важлива подія для нас.
З часом фестиваль зростав, розвивався, виконавці підвищували культуру поведінки на сцені й виконання творів, шліфували свою виконавську майстерність. Нині захід став ярмарком талантів. Люди приходять сюди, щоб поділитися ідеями, думками, набути досвіду. Чимало учасників, особливо дитячих колективів, закінчили музичні школи, здобули освіту, стали професійними співаками й музикантами. Тепер теж приїхало понад 200 учасників – близько 40 колективів. Це новий поштовх для подальшого розвитку української народної пісні.
Після конкурсу журі визначило переможців. Найбільш активним учасникам вручили нагороди від Президента ПМР В. Красносельського, від Посольства України в Республіці Молдова й від Спілки українців Придністров’я імені Олександра Бута. Сподіваюся, що таке гарне й цікаве свято підштовхне до подальшого розвитку української культури в нашій республіці. Немає народу без мови – немає народу без пісні. Усе це – наше коріння, джерело української духовності.
Наші мистецькі колективи виступають вісниками доброї волі від Придністров’я. Деякі навіть гастролювали в Україні, й там, завдяки їм, дізналися про нашу державу. Дізналися про те, що тут живуть українці, які люблять і шанують Україну, українську пісню, українське слово. Люди дізнавалися про нас і розуміли, що ми такі ж самі, як і вони, що ми схожі, й що нам треба дружити й жити в мирі та злагоді, підтримуючи добрі стосунки».
Почесними гостями Фестивалю з України цього разу були: В. Семистяга, член президії Української Всесвітньої Координаційної Ради, голова Луганського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, заслужений працівник освіти України, викладач Луганського національного університету; С. Гальченко, заступник директора з наукової та видавничої діяльності Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України, шевченкознавець, архівіст, культуролог, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації музеїв; С. Мирвода, народна артистка України.
Володимир Семистяга, глибоко зворушений побаченим і почутим на святі, висловив свої враження: «Я захоплений атмосферою, що панувала в залі. У Придністров’ї проживає багато українців. Хочу побажати всім миру, тепла, злагоди. Пам’ятайте, що Україна консолідує все українство. Є така велична постать, як Тарас Шевченко. Він теж нас об’єднує. У 1939 році Придністровському державному і Луганському національному університетам одним указом було надано ім’я Т. Г. Шевченка. Це об’єднує наші міста.
Приємно, що тут щиро плекають українське слово, з любов’ю зберігають культуру, звичаї, традиції українського народу, а також є люди, що розвивають все українське й допомагають його зберегти за межами великої України».
Сергій Гальченко розповів про свої зв’язки з Придністров’ям: «Сюди я приїжджаю вже не вперше. Минулого разу привозив дарунки, пов’язані з іменем Т. Г. Шевченка й для ПДУ, і для Українського дому, і для театру-музею Тараса Шевченка при Республіканському українському теоретичному ліцеї-комплексі в Тирасполі. Наша дружба досить тісна.
Минулого року, коли в Києві відзначали день пам’яті Тараса Шевченка, на моє запрошення приїхав ансамбль «Стожари» з міста Григоріополя. Учасники ансамблю у будинку звукозапису співали пісні на слова Т. Шевченка й народні українські пісні. Вся Україна слухала їх по радіо. Моя наукова діяльність поєднана не тільки з особистістю Великого Кобзаря, а й з науковими та культурними зв’язками з українцями всього світу: на далеких континентах і на близьких, і в Придністров’ї. Підтримувати українців, які опинилися за межами України, – це святий обов’язок».
Світлана Мирвода розповіла про себе й теж поділилася враженнями: «З великим задоволенням прийняла запрошення Спілки українців Придністров’я імені Олександра Бута. Нині я очолюю журі на фестивалі-конкурсі української народної пісні. Це не так уже й випадково, тому що я – бандуристка, а народна пісня – це мій фах. Уже чула репетицію колективів: приємно, що тут багато людей гарно співають, шанують і люблять українську пісню. Ми з членами журі оцінюємо їхній рівень виконання. Цікаво також подивитися, скільки всього співаків взяло участь у цьому конкурсі.
У Придністров’ї я вперше й тепер відкриваю для себе цю землю. Приємно тут бути, тому що це гарний край. Українці Придністров’я шанують і поважають Україну – це також приємно».
У всіх глядачів та учасників фестивалю був чудовий настрій, захід усім сподобався. Олександр Недоруб з вокального колективу «Веселі нотки» міста Дністровська розповів: «Враження від фестивалю позитивні й радісні. Задоволений тим, що ми виступили так, як планували. До конкурсу готувалися напружено – близько двох місяців. Всі учасники нашого колективу дуже старалися, й у нас все вийшло добре – так, як було задумано».
Олеся Палагнюк, учасниця вокального колективу «Мелодія» (також місто Дністровськ) повідомила, чому їй подобається «Пшеничне перевесло»: «Кожен такий фестиваль – це не просто конкурс, а особливе свято української пісні й культури. Для нашого колективу він надзвичайно дорогий. Я родом з України, тому мені дуже близька українська культура, вона моя рідна. Від фестивалю в мене найкращі враження. Це те ж саме, що побувати на моїй рідній Батьківщині.
Підготовка до конкурсу – це не проста справа. Ми стараємося братися за складні твори, тому що завжди ставимо перед собою високу мету. З кожним разом все вищу. Сподіваюся, що нам вдається її досягати».
Анастасія Замараєва, учасниця вокального колективу «Козацькі серця» міста Слободзеї, пригадала: «Під час підготовки до конкурсу ми заздалегідь репетирували декілька пісень і вибирали ті, що краще лунатимуть зі сцени.
Фестиваль просто відмінний: у всіх гарний настрій. Мені подобаються учасники й публіка – всі дуже привітні».
Ірина Рябинська, староста народного ансамблю козацької пісні «Станиця» міста Тирасполя, висловила свою думку про фестиваль і розповіла про пісню, яку виконував її ансамбль: «Виступи, дійсно, яскраві й барвисті. Всі колективи гідні, тому кожен номер на цьому фестивалі приносив справжнє задоволення шанувальникам співу. Наш ансамбль виконував пісню «Гай зелененький» з репертуару Кубанського козацького хору. Це жартівлива народна пісня, ми її розучували з задоволенням і співали з гарним настроєм».
Олена Замода, керівник народного вокального ансамблю «Селяночка» Будинку культури села Кременчуг, зазначила: «Вражень та емоцій дуже багато. Стільки колективів брало участь, стільки пісень гарних заспівали, стільки слів добрих сказано! Деякі учасники нашого ансамблю тут вперше. Хотілося показати їм цю красу й доброту фестивалю та гарну українську мову. Репертуар нашого ансамблю – українські, молдавські й російські пісні. На теперішньому конкурсі ми виступали з українськими народними піснями. Ми постійно їх співаємо, бо вони нам дуже подобаються».
Виступи учасників конкурсу оцінювало журі, у складі якого були діячі культури й мистецтв України та Придністров’я на чолі зі Світланою Мирводою. Журі відзначило, що важко було вибрати найкращих – всі гідні нагород.
Одних відзначили званням лауреатів I, II та III премій. Деяким учасникам дістався «Приз глядацьких симпатій». Усі конкурсанти стали «Дипломантами фестивалю».
Гран-прі фестивалю «Пшеничне перевесло» в номінації «Солісти» здобув Олександр Геращенко. Його запросили вступати до Придністровського державного інституту мистецтв на кафедру «Хорове диригування» чи «Вокальне мистецтво».
У номінації «Ансамблі» гран-прі виборов колектив «Стожари».
Завдяки фестивалю, всі глядачі та учасники сповнилися радісних емоцій, піднесеного чарівно-святкового настрою. Відбувся обмін досвідом творчої діяльності виконавців, справжнє естетичне й духовне взаємозбагачення через українську народну пісню.
Катерина ЧЕКЧЕЄВА.