Ротар – село з багатою історією

У трьох населених пунктах Кам’янського району храмове свято відзначають у день пам’яті великомученика Димитрія Солунського. Серед них і Ротар, мешканці якого відсвяткували нині 125-річчя села.

Як для населеного пункту – вік невеликий. Ще живі люди, які знали перших поселенців. За прізвищем одного з них, яке вказує на рід занять предка (за старих часів ротарем називали колісника – майстра, що лагодив колеса возів), і почали іменувати новий населений пункт.

В історії цього маленького села є різні періоди. «Бувало, Ротар визнавався неперспективним, а потім починався його інтенсивний розвиток. Один із таких етапів – будівництво в 70-х роках на околицях села крупних тваринницьких комплексів районного значення. На роботу сюди приїжджали молоді фахівці, велика кількість яких пов’язала свою долю з цим селом.

Бурхливо розвивалася тоді й інфраструктура. У вересні 1981-го була утворена окрема сільська Рада, що об’єднала три населені пункти: Ротар, Соколовку та Бадани», – зазначив глава місцевої адміністрації Павло Косич.

Він не лише добре знає історію цих сіл – сам вписав у неї декілька рядків. Уперше Павло Миколайович очолив сільраду в 1990 році – й разом із земляками пережив той складний період безгрошів’я, невлаштованості, невпевненості в завтрашньому дні. Але селяни не опускали руки. Вони крок за кроком упорядковували свою малу батьківщину. І зараз тут є все, що потрібно для комфортного мешкання. Працюють усі установи соцкультпобуту. Не лише вони, а й більшість житлових будинків оснащені природним газом і підключені до водопроводу. Поетапно ведеться робота з освітлення сільських вулиць. Повне відновлення освітлення планується завершити до 2020 року.

Селян, які сумлінно працюють, розвиваючи населені пункти, вшановували у святковий день. Грамот і Листів подяки глави держадміністрації району удостоєні Микола Бурлака, що очолював село в 1980-х, Анжела Букацел, секретар сільради нинішнього скликання, Марія Дунаєва, яка виховала декілька поколінь місцевих школярів, Алла Кирошка, що 20 років стоїть на варті здоров’я земляків, В’ячеслав Котерняк, який до пенсії працював у колгоспі «Путь Леніна», Олег Бурлака, помічник бригадира тракторної бригади цього передового господарства. Їм, а також довгожителькам Марії Безушко і Марії Стіфанішеній, «золотим» сімейним ювілярам Надії та Василю Криворучкам, Галині й Анатолію Шпакам вручені подарунки від базового господарства і депутата Верховної Ради ПМР по Хрустовському виборчому округу Порфирія Шкільнюка.

Нині з 255 колгоспників п’ята частина – жителі села Ротар, серед яких і голова колгоспу «Путь Леніна» Михайло Пеньковський. Кілька десятиліть тому він прибув у Ротар молодим фахівцем-зоотехніком. Та так і залишився у селі. Шосте скликання довіряють йому земляки представляти свої інтереси в районній Раді народних депутатів. Та й очолюваний ним колгосп підтримує селян у багатьох ініціативах. Мріє Михайло Семенович, щоб у селі, яке стало рідним, була перспектива. Тому колгосп традиційно заохочує сім’ї, в яких народилися діти. І не має значення: працюють батьки в колективному господарстві чи ні. «Вчителі, медики, культпрацівники, ентузіасти сільської торгівлі й ті, хто створив селянсько-фермерське господарство, – кожен робить свій внесок у розвиток населеного пункту, – упевнений М. Пеньковський. – Якщо вони прищеплять і дітям любов до цієї землі – Ротар житиме». І це не просто слова, адже поряд із Михайлом Семеновичем сім’я його сина Сергія мешкає, виховуючи вже трьох малят, а значить – рід Пеньковських укорінився на ротарській землі.

Серед чотирьох родин, які вийшли на авансцену з новонародженими, я побачила і постійних читачів газети «Гомін». Тетяна Паламарчук із 2010 року очолює сільське відділення зв’язку. Здавалося б: усі газети під рукою – є можливість погортати їх перед тим, як листоноша доставить видання за адресами, але Тетяна Миколаївна – за вдумливе читання у сімейному колі. Коли можна поміркувати про події в Придністров’ї та на Кам’янщині, уважно придивитися до фотографій у пошуках знайомих облич і місць, а потім обговорити цікаві новини з чоловіком і старшим сином, який навчається в десятому класі. Таким виданням для родини давно став тижневик «Гомін». Охоче рекомендує Тетяна Паламарчук українськомовну газету односельцям, характеризуючи її як цікаве видання, на сторінках якого завжди є місце не лише для новин про політику й економіку, а й для статей про історію та традиції, про культуру та спорт, про повсякденне життя великих міст і маленьких сіл, а головне – про людей, що прикрашають рідний край.

Ніна   ПАНАЇДА.