Щороку третього четверга листопада відзначається Міжнародний день відмови від паління. 2018-го він прийшовся на 15 листопада. Під впливом безлічі акцій та шквалу цілеспрямованої інформації про шкоду куріння, що вибухає в цей день, багато людей зважуються подолати нікотинову залежність.
Йдеться про конфлікт між бажаннями людини не палити й палити, тому що в неї є, як мінімум, два почуття: одне корисне для здоров’я, інше – шкідливе. Як пояснити, коли й чому виникає згубний потяг до куріння? Можливо, люди вважають, що нікотин позбавить їх негативних психологічних наслідків від життєвих обставин? За кожною людиною визнається право чинити з собою та зі своїм життям все, що вона вважає за необхідне, тому що сама вибирає для себе краще з усього, що їй доступне. Але краще з того, що доступне, – це не найкраще з можливого. Очевидно, що вибір – не саме тютюнопаління, а той стан спокою, якого прагне досягти людина. У такий спосіб курці намагаються уникнути, захиститися від проблем навколишнього світу.
Чому ж особа, яка знає про шкоду тютюну, починає його вживати? Щоб це з’ясувати, наш кореспондент поспілкувався з людьми, які протягом тривалого часу палили або продовжують робити це й досі.
«Стаж паління в мене досить великий, але було 2 перерви: перша – чотири роки, друга – вісім. Курити почав 1979-го, після того, як кинув спорт. Мені було 27 років. Тоді це було модно, і я не хотів бути «білою вороною». Через деякий час відчув досить сильну залежність. Попередження про шкоду паління по телебаченню, написи й страшні фотографії на пачках сигарет – усе це бачив і знаю, але палю досі. Два рази кидав, тому що сім’я просила, і сам бажання мав. Зараз теж хочу кинути, але не можу – занадто складно, однак у майбутньому… планую. Сподіваюся, що вийде. Можливо, звернуся до лікаря по допомогу, тому що відчуваю, що не можу без сигарет – навіть уночі прокидаюся, щоб покурити», – розповів про свою залежність один зі співробітників ДУ «Приднестровская газета».
Свою історію паління розповів і Олександр Юшин, головний редактор газети «Гомін»: «Не курю з 45-ти – вже 20 років. Поки що мій стаж паління перевищує час, що не палю. Курити почав з семи-восьми років, коли жив в Одесі в центрі Молдаванки. Там усі хлопці палили. Мій батько викурював по дві пачки в день. Я теж вирішив спробувати, й мені сподобалося. Палив такі сигарети, про які нинішня молодь мало що знає: «Солнце», «Джебел», «Шипка» – вони коштували 14 копійок за пачку. Якщо на них не вистачало грошей, то купував дешевші: «Памир» по 10 копійок або «Шахтерские» – по 7 копійок.
Залежності я ніколи не відчував, а просто курив у своє задоволення або під час спілкування в компаніях. Коли починав палити, не замислювався про те, що це шкідливо, й кинув не тому, що це загрожувало моєму здоров’ю, а тому що відчув, що вже не хочеться – «викурив своє». Кинув легко, хоча й не за один день: деколи палив ще протягом 2-3 років, особливо коли нервувався, але вже не по пачці в день, а по 1-2 сигарети – так поступово й кинув».
Отже, можна зробити висновок, що вибір на користь шкідливої залежності перетворюється в психологічний захист з метою зняття проблемного стану або для удаваної значущості серед друзів, у повсякденному оточенні.
Чому ж інформація про шкоду тютюнопаління не керує людиною? Вона ж є в голові. Як зрозуміти цей парадокс?
Студенти медичного факультету ПДУ імені Т. Г. Шевченка висловили свою думку щодо залежності від куріння. В обговоренні взяли участь студенти третього курсу фаху «Стоматологія».
Михайло Хорошилов: «Усі, хто курять, знають, що це шкідливо, і які хвороби викликає паління. Дехто починає палити, тому що потрапляє в стресові ситуації, якість екстремальні обставини. Таким людям, щоб кинути погану звичку, необхідно міняти свій спосіб життя».
Рафіг Алієв: «Тепер у мережі Інтернет публікуються матеріали про те, які позитивні наслідки очікують тих, хто відмовиться від паління. Людям потрібно все це побачити й оцінити, тоді вони зрозуміють, наскільки покращиться стан їхнього організму, якщо вони позбудуться тютюнової залежності».
Ігор Попушой: «Людей не зупиняє напис на пачці сигарет «Куріння вбиває», тому що кожен вважає, що особисто його, це не стосується, а йдеться, в першу чергу, про когось іншого».
В’ячеслав Величко, студент 5 курсу фаху «Лікарська справа», додав: «За статистикою всього лише близько 2 % курців відмовляється від паління під впливом лячних написів і зображень на упаковці сигарет».
«Під час відмови від куріння важливо, чи є у людини бажання кинути погану звичку. Хто хоче – шукає можливість, як це зробити, а хто не хоче – шукає причину, щоб не кинути. На даний момент у нашому відділенні всі, хто палили, кинули, а решта веде здоровий спосіб життя», – розповіла Вікторія Натарова, завідувач відділення загальної лікарської практики № 2 поліклініки № 3. Вона поділилася способом, як кинути палити, який лікарі рекомендують пацієнтам із залежністю, щоб запобігти «синдрому відміни».
Спосіб полягає в наступному: якщо людина викурює, наприклад, чотири пачки на день, то необхідно протягом тижня щодня палити на одну сигарету з четвертої пачки менше, а протягом наступного – на дві менше. І так щотижня віднімати ще по одній сигареті. Через місяць можна вже щодня продовжувати зменшувати їхню кількість на одну. Так через півроку людина зрозуміє, що вона може жити без куріння. За словами лікаря, за допомогою такого способу, у багатьох пацієнтів, які до неї зверталися з цією проблемою, залежність поступово зникала.
«Як і всі лікарі, я – проти тютюнопаління. Треба назавжди позбавлятися від залежності, яка руйнує здоров’я. Для цього необхідна сила волі», – сказала Вікторія Натарова й побажала успіхів усім, хто хоче розпрощатися зі згубною звичкою.
Катерина ЧЕКЧЕЄВА.