Років 40 тому ніхто й гадки не мав би, що міська дівчинка Аля (нині Алла Анатоліївна Якобенко) обере для підприємницької діяльності суто сільський напрямок – засолювання овочів.
Як усе починалося
Створивши ТОВ «Агроторгинвест Групп», Алла Анатоліївна спочатку їздила по селах і розпитувала бабусь про способи засолювання овочів, настирливо випитувала старовинні рецепти, якісь із них допрацьовувала сама. У результаті підприємство, зробивши перші кроки понад десятиліття тому, зуміло настільки освоїти обрану спеціалізацію, що стало провідним у цій галузі в нашій республіці. Його продукція вже заявила про себе на ринках Росії, Греції й навіть Німеччини.
Тепер усе послідовно
Народилася Алла Якобенко в Тирасполі, успішно завершила навчання в школі. У Бендерському комунальному технікумі здобула спеціальність техніка-технолога з водопостачання. Багато з того, чого навчали, згодилося, тому що пізніше чим тільки не займалася: працювала швачкою і на аеродромі служила. Уміла вона штукатурити, креслення читати й льотні карти розшифровувати. Перше знайомство Алли з сільськогосподарським виробництвом почалося в колгоспі ім. Свердлова с. Суклея, де вона працювала секретарем. Голова господарства П. Константинов, бачив, що Алла Анатоліївна – досить діяльна людина, якій все цікаво. Вона часто спілкувалася з досвідченим агрономом С. Ткачем, від нього знала не тільки всю карту полів господарства, а також урожайність тих чи інших культур. Часто ставила йому запитання, пов’язані з сільгоспвиробництвом. Сергій Михайлович дивувався: «Алло, навіщо тобі це все треба? Ти ж секретар!» «Не знаю, мені чомусь цікаво», – відповідала молода жінка. У неї й у думках не було, що колись самостійно працюватиме в сільському господарстві, а основний бізнес буде пов’язаний з перероблюванням овочів і фруктів.
Продовження
«Не на своєму ти місці», – сказав одного разу голова господарства і запропонував їй перейти в службу постачання. А коли колгосп почав розпадатися, Пантелій Тихонович порадив Аллі Анатоліївні взяти в оренду частину земель. «Та що Ви?! Навіщо мені це треба?» – почув у відповідь. «А я бачу, що в тобі ділова жилка є», – як у воду дивився колишній керівник колгоспу і залишив про себе добру пам’ять на землі. Алла Якобенко вдячна йому за те, що в житті багато чого її навчив. 25 жовтня 2005 року вона створила власне підприємство, влаштувавшись в одному з кабінетів правління колгоспу ім. Свердлова. Вдало розпочата торгово-закупівельна діяльність незабаром втратила бізнес-привабливість. До часу припало питання російських друзів: «Алло, а ти можеш робити соління?» Відповідь не забарилася: «Авжеж, усе вміємо в цьому житті». І вона з головою поринула в нову для неї сферу діяльності, як завжди продумано підходячи до розв’язання проблем. Тут досить доречним і корисним виявився досвід свекрухи Віри Якобенко, яка 46 років відпрацювала в колгоспі, була прекрасною господинею й уміла робити дуже смачні соління. Якось, скуштувавши разом із компаньйоном Сергієм Зайченком свекрушині бочкові помідори, Алла й сама вирішила зробити щось подібне.
Перші замовлення
Зразки квашених огірків, томатів, капусти Алла Анатоліївна запропонувала мережі супермаркетів «Шериф», і надійшло перше замовлення. Виготовляли невеликі партії продукції вдома втрьох. Допомагала компаньйонам мама Алли Анатоліївни Валентина Решетник. Спочатку в літній період підключалися хрещеники й племінники-підлітки. Діти були дуже задоволені, коли вперше отримали справжню зарплату за свою працю.
Перший рік роботи показав, що дрібне кустарне виробництво необхідно розширювати. Так взяли в оренду в Тирасполі нинішню територію з приміщеннями на вулиці 28 Червня, де за радянських часів розташовувалася будівельна організація. Протягом року обладнали два приміщення-холодильники: в одному відбувався процес квашення при температурі +14 – +16 °С, в іншому – тривале зберігання при температурі +5 °С. Були пристосовані й інші площі для робіт усього циклу: від прийому продукції до її кінцевого перероблення. Нині підготовлені нові виробничі майданчики, в деяких із них планується розміщення міні консервного цеху. У виробництві разом з охороною працює 9 осіб, здебільшого це родичі. У сезон, під час перероблення основного обсягу овочів і фруктів, приймають ще шість-сім осіб. Так невелике підприємство «Агроторгинвест Групп» робить свій внесок у створення робочих місць у республіці. Як директор «Асоціації жінок-підприємців Придністров’я», Алла Якобенко допомагає іншим бізнес-леді розпочати свою справу.
Мірабелла знає все
Правою рукою, а «іноді навіть головою», за твердженням Алли Анатоліївни, в їхньому сімейному підприємстві стала дочка Мірабелла Ковальчук, яка заочно здобула в ПДУ спеціальність технолога консервного виробництва. Поки ми розмовляли, всюдисуща Мірабелла виконувала то один, то інший вид робіт. Здавалося, її не бере втома. Вона – і учасник розробки рецептів, і диспетчер, який приймає замовлення, і технолог виробничого процесу, і різноробочий. Фраза матері: «Мірабелла все знає» не потребує коментарів.
Рецепти запускають у виробництво тільки після схвалення на своєрідній нараді колективу. Після дегустації та порівняння з подібними, відбирають найбільш смачні зразки. Алла Анатоліївна каже: «Пробую все сама, починаючи з овочів і фруктів на полях господарств, де їх вирощують. Тільки після цього укладаю договори на постачання, оскільки багато чого залежить від якості первинного продукту. Була на апробації приблизно 20 сортів огірка в Придністровському НДІ сільського господарства – у кожного сорту абсолютно різний смак. У мене, мабуть, добре розвинені смакові рецептори, тому що відчуваю смакову різницю між, здавалося б, однаковими овочами. Найсмачнішим огірком вважають «Родничок», але ні – є й набагато смачніші. Буває так, що на вигляд гарний сорт, а для засолювання він непридатний. Те ж саме і з томатами. Засолили літній сорт гібридних томатів – не той, а от сорт «Подарочный» ТОВ «Минерул» із Малаєшт кращий для засолювання. Дуже добре зберігається, не змінюючи свої смакові якості, помідор сорту «Бабкат», і навіть наприкінці червня в бочках цей червоний помідор залишається цілим. Нинішнього року на засолку використали томати, вирощені в ТОВ «Фикс», а також у Євгенії Листової та в колгоспі «Путь Ленина» с. Хрустова». Розповідаючи, підприємниця ласкаво називає овочі: «помідор-красень», «огірок-молодець» тощо.
Дивує її інтерес до всього нового
Минають роки, але природна допитливість та інтерес до всього нового залишаються тією рисою характеру бізневумен, яка не дозволяє самозаспокоєнню оселитися в її душі. Недавні поїздки до Києва і Харкова були пов’язані з вивченням пропонованого обладнання для міні консервного цеху, вже підібраний варіант такої лінії. А. Якобенко готова поїхати куди завгодно, щоб все побачити на власні очі, помацати своїми руками, якщо її щось зацікавило. Незліченні відрядження в пошуках кращих сортів овочів для засолювання дають їжу для розуму і майбутніх проектів. Надзвичайно вразив її підприємець, який на 2,5 га вирощує огірки на шпалерах, накривши плантацію з цією культурою зверху ще й сіткою, для гарантованого врожаю. А. Якобенко пропонує і нашим аграріям перейняти такий досвід і розпочати вирощування овочів на замовлення «Агроторгинвест Групп».
Алла Анатоліївна відвідує різні семінари й не соромиться показатися дилетантом, запитує, намагається вникнути, просить повторити, пояснити. Вона багато читає, може ночами вивчати в Інтернеті цікаву тему. Одного разу на відпочинку в Анталії Алла напросилася в гості до підприємця, який вирощує в теплицях банани. Його дружина-грузинка поцікавилася, чи не в робоче відрядження приїхала гостя, і дуже здивувалася, дізнавшись, що на відпочинку російська жінка цікавиться секретами місцевого землеробства. Уміння в усьому досконально розібратися дивує не тільки іноземців. Так, пізнавши свого часу премудрості оранки й дискування завдяки досвідченому агроному, що працював на підприємстві, вона вразила молодого фахівця тим, як професійно вказала йому на огріхи, допущені під час проведення цих технологічних операцій.
Основа успіху підприємця
«Життя навчило, – каже Алла Анатоліївна, – думати головою». Це і є основа успіху підприємця. Минулого року колектив виробив 300 тонн солінь, нині продукції з об’єктивних причин буде дещо менше. Через поганий урожай огірків довелося закупити 7 тонн навіть в Україні. 16 найменувань продуктів у прайс-листі її підприємства, серед яких: баклажани печені фаршировані, «особливі», очищені заморожені, перець солодкий, гіркий і часник мариновані, яблука мочені, аджика тощо. Який продукт не спробуєш – то справжній кулінарний шедевр. Досягти такого не просто. Довелося ночами варити й пекти сині, щоб робітники з ранку мали фронт робіт: з чотирьох годин ранку і до дванадцятої ночі разом із сусідами мила огірки й встигала всіх нагодувати. Дотепер привезти, нагодувати, створити комфортні умови для роботи Алла Анатоліївна вважає для себе найважливішим завданням.
«Будь-яка праця нелегка, а якщо хочеш ще й заробити, то удвічі важка. Компаньйон мій С. Зайченко робить усю чоловічу роботу, розвозить соління в бюджетні установи, дрібні магазини та супермаркети «Шериф», починаючи з Кам’янки й до Дністровська, а ми тут щодня з дочкою готуємо напівфабрикати, намотуємо кілометри по території. Це я з нагоди вашого приїзду так одягнена, а зазвичай на мені фартух і засукані рукави, бо разом з усіма беру участь у виробничому процесі. До речі, засолюємо капусту не всю відразу, а партіями, щоб у свіжому вигляді відправляти в дитсадки та інші спеціалізовані установи. А в Будинок людей похилого віку міста Тирасполя постачаємо продукцію безкоштовно, це наша благодійна допомога», – зауважує королева солінь.
Перш ніж переконати покупця в чомусь, А. Якобенко дає спробувати свої продукти. І це найважливіший аргумент. Не так давно зразки продукції вона відіслала ізраїльським інвесторам. Тож вони скуштували й відразу після дегустації запропонували інвестувати кошти в будівництво сучасних холодильників. А на День міста Тирасполя вперше були презентовані консерви, виготовлені за домашніми рецептами. Напівфабрикати для них готуються практично вручну, використовуються лише побутовий кухонний комбайн, блендер і електром’ясорубка. У зв’язку з відсутністю автоклава і механізованої закатки останній етап консервації завершується в Слободзеї в господарстві Ю. Ванечника.
Тепер А. Якобенко чекає обіцяний кредит для придбання консервної лінії. «Коштів постійно не вистачає», – нарікає бізнес-леді. Комерційні кредити, взяті на закупівлю томатів і огірків у 2016 році під високі відсотки, в результаті інфляції з’їли весь прибуток і призвели до негативного фінансового балансу.
Дещо виправити ситуацію дозволяють наявні понад 120 га землі. Алла Анатоліївна використовувала їх навіть для вирощування овочів. Усією командою саджали, сапали, удобрювали. Але без поливу, як не старайся, високих урожаїв овочів не одержати. На своїй присадибній ділянці вона успішно вирощує гіркий перець, картоплю, селеру та іншу зелень, що теж використовується у виробництві.
Про виховання дітей
Нинішні батьки часто скаржаться, що їхні чада не такі, якими вони хотять їх бачити. Алла Анатоліївна вважає, що це вина дорослих. З малих років вона залучала Мірабеллу до спільної праці. Згадує, як одного разу, коли вона втомлена прийшла з роботи, її малолітня дочка задоволено сказала: «Мамо, а я всю картоплю прополола». Такою в дитинстві була і сама Алла.
Роки пролетіли. Нині мати й дочка займаються однією важливою для обох справою. Не шкодують сил, енергії, розуму, і бізнес розвивається, зайнявши ту нішу в ринку Придністров’я, яка пустувала до цього. А. Якобенко й надалі планує облаштовувати територію підприємства і вдосконалювати діяльність ТОВ «Агроторгинвест Групп».
Олег ГАВРИЛЕНКО.