15 лютого 2019 року воїни-інтернаціоналісти відзначатимуть 30 років важливої події – виведення радянських військ з Демократичної Республіки Афганістан (ДРА). А в грудні того ж року виповниться 40 років як розпочалася воєнна операція в цій республіці за участю військ обмеженого контингенту СРСР. З Дубоссарського району за 9 років надання воєнної допомоги в ДРА побували сотні чоловіків. Десятки з них дістали поранення і загинули як герої.
Для ветеранів війни в Афганістані усі події, пов’язані з цим періодом їхнього життя, назавжди залишилися в душах і серцях. Для них виконання інтернаціонального обов’язку в цій державі в умовах справжньої війни стало школою життя, мужності та героїзму. Багато воїнів потрапляли до ДРА зовсім молодими – у 18-річному віці. Після проходження тримісячних курсів військової підготовки їх відправляли на фронт. Радянські солдати й офіцери повинні були підтримати дружній комуністичний режим у цій країні, але ніхто і не уявляв, що ця допомога триватиме довгих 9 років і за цей час завдасть стільки втрат. Тоді загинуло 14 427 воїнів Радянської Армії, понад 53 000 бійців було поранено.
В неоголошеній війні загинуло троє дубоссарців, десятки ветеранів померли від поранень. Зберігає пам’ять про всіх земляків Дубоссарського району воїн-інтернаціоналіст Володимир Кучер – перший голова районного Союзу ветеранів війни в Афганістані. Вісім років тому Володимир Васильович написав книгу «Пусть гордятся потомки», в якій зібрав інформацію про багатьох земляків, що служили в ДРА з 1979 по 1989 роки.
«Це видання – данина поваги солдатам, які пройшли шляхами війни в Афганістані. На жаль, час минає, і нас залишається все менше. Учасники тих подій виконували свій інтернаціональний обов’язок, і, звичайно, не люблять розповідати про війну, тому що вони – скромні люди, й тому що – боляче. Багато афганців брали участь у захисті та становленні ПМР. Молоде покоління придністровців повинно знати про героїв-земляків, про те, як ми пишаємося ветеранами Великої Вітчизняної війни й завжди брали з них приклад», – розповів воїн-інтернаціоналіст Володимир Кучер.
Він був призваний в армію в 1983 році. Після спецвишколу був направлений в афганське місто Чарикар, що в провінції Парван, у роту спеціального мінування 45-го інженерного полку, де служив сапером, радіомінером, радіотелеграфістом, був заступником командира взводу. Виконуючи важливі завдання на кордонах з Пакистаном, Іраном та Індією, Володимир був кілька разів важко поранений. Після лікування солдат знову подав рапорт із проханням продовжити службу в ДРА. Перед цим йому дозволили побувати у двотижневій відпустці – поїхати на Батьківщину в селище Гояни Дубоссарського району, де на той час жила його сім’я. Побувавши у рідних, військовий так і не сказав їм, що решту служби він планує продовжити там же. Одного разу, під час виконання бойового завдання на БМП, Володимира підбили реактивним снарядом. Воїн-інтернаціоналіст зізнається, що день 30 серпня 1985 року відтоді став для нього третім днем народження на все життя. Його врятували, але наслідки поранень з кожним роком все більше нагадують про себе.
Згадуючи той період свого життя, Володимир Кучер не шкодує, що на його долю випали саме такі випробування. Вони загартували його як особистість, зробили міцнішим, навчили цінувати мить і любити свою Батьківщину. Він відзначений багатьма нагородами: орденом «Красной Звезды», медалями «За отвагу», «За трудовую доблесть» та багатьма іншими. За військово-патріотичне виховання молоді та активну громадську позицію йому надано почесне звання «Патріот республіки». Володимир Васильович завжди піклується про інших членів Дубоссарського Союзу воїнів-інтернаціоналістів, підтримує зв’язок з колишніми однополчанами.
Символічно, але 15 лютого 2019 року родина Кучер відзначатиме відразу кілька важливих подій: десятиріччя внучки та 30-річчя виведення радянських військ із ДРА. 10 травня 2019 року Володимир Васильович планує поїхати до Москви на зустріч з однополчанами-афганцями, які вже надіслали запрошення придністровським ветеранам-інтернаціоналістам.
Надія ПАЄРЄЛІ.