У Дубоссарах відзначили 27-у річницю нападу на місто збройних формувань Республіки Молдова. Щороку 13 грудня жителі Дубоссар і Рибниці збираються на в’їзді в місто, щоб ушанувати пам’ять захисників республіки. Тоді загинули придністровці, які охороняли кордони молодої республіки, десятки людей дістали поранення і потрапили в полон у Криулянські й Кишинівські катівні.
На початку 90-х років після проголошення ПМР місто Дубоссари, розташоване в центрі держави, постійно перебувало у складному і напруженому становищі. Жителям, які були ініціаторами створення незалежної республіки, постійно загрожували представники органів правопорядку, що перебували на території міста і району до переходу міліції під юрисдикцію ПМР. У ті часи особливу рішучість виявили мешканці Рибницького району, вони одними з перших надали дубоссарцям допомогу в охороні кордонів.
13 грудня 1991 року на посту Державтоінспекції на в’їзді в Дубоссари чергували інспектори з Рибницького району біля Полтавського мосту, який з’єднує обидва береги Дністра. На прикордонних постах стояли гвардійці й ополченці. Опонівці РМ спланували підступну спецоперацію і призначили чергову збройну акцію на 5-ту годину ранку. За словами очевидців, які безпосередньо чергували того дня на посту, молдовські формування приїхали на пост у трьох автобусах, у яких щодня перевозили робітників. Понад 200 озброєних опонівців у лічені хвилини захопили пост придністровців і відкрили вогонь, обстрілюючи пост ДАІ, розміщений у невеличкому будинку. У результаті інтенсивного обстрілу були вбиті Олександр Патергін і Володимир Щербатий, трохи пізніше помер від ран Юрій Цуркан. Поранення дістали 16 захисників республіки, 24 – взяті в полон.
Мешканці Рибницького району, захисники Придністров’я Валерій Марухненко та Олександр Драбович того дня чергували на посту в Дубоссарах. Вони були заарештовані ще на початку вторгнення опонівців. У катівнях Криулян і Кишинева придністровців тримали понад 4 місяці й звільнили у результаті обміну полоненими наприкінці березня 1992 року. Обоє чоловіків захищали республіку до самої перемоги.
«Придністров’я – це моя республіка! Якщо взяв автомат один раз, повинен стояти до кінця. Ми ні на кого не нападали, а захищали наші сім’ї, нашу Батьківщину від націоналізму. Рибниця завжди була з Дубоссарами, ми всі – єдиний народ, ми поважаємо людей всіх національностей, а не тільки однієї, як нам пропонувала наприкінці 80-х років влада Кишинева», – зазначив захисник ПМР Олександр Драбович.
Щороку на місці загибелі захисників відбувається мітинг. Біля круга встановлено стелу з мармуровою плитою, на ній увічнені імена трьох жителів Рибницького району, які віддали життя за майбутнє ПМР: Олександр Патергін, Володимир Щербатий, Юрій Цуркан. 13 грудня вже 27 років поспіль їх згадують рідні, близькі, товариші по службі, представники влади. 27-й день народження цього дня відзначив Олександр Патер-
гін – син одного з полеглих героїв, який народився у день смерті свого батька.
«Виражаю співчуття рідним і близьким загиблих придністровців, слова гордості за своїх земляків! Місто Дубоссари завжди було, є і залишиться нескореним, а Рибниця і рибничанин – завжди поруч», – зазначив глава Рибницького району В’ячеслав Фролов. Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання і поклали квіти до підніжжя стели.
Надія ІВАНОВА.