Технічна революція «Тиротексу»: історія та сучасність

Яскраві, строкатих забарвлень або стримано-прохолодних малюнків комплекти постільної білизни, скатертини, рушнички та серветки до Різдва, Великодня чи Нового року, зображення героїв популярних мультфільмів на простирадлах і наволочках для дитячого ліжечка… Від багатства асортименту продукції підприємства легкої промисловості «Тиротекс» розбігаються очі. Не помилюся, коли скажу, що це розкішне розмаїття прикрасило оселі в багатьох країнах світу. Тільки серед моїх друзів милувалися його виробами в Лос-Анджелесі, Коста-Ріці, Стокгольмі, Калінінграді, Мінську, Варшаві, Щецині, Пшемишлі, Кракові, Києві, Одесі, Житомирі.

Скільки ж зусиль повинні докласти люди для того, щоб зробити наше життя приємнішим та більш затишним?

У розмові з генеральним директором ЗАТ «Тиротекс» Андрієм Межинським ми й вирішили про це довідатися.

– Шановний Андрію Вікторовичу, вибираючи для себе, родичів чи друзів красивий подарунок у фірмовому магазині Вашого підприємства, покупці, звичайно, не замислюються над тим, скільки зусиль треба докласти, щоб зробити такі чудові й найвищої якості речі. Розкажіть, будь ласка, з чого починається виробництво?

А. М.: Не так давно ми відзначили свій ювілейний день народження, тож на початку декілька слів з історії. Восени 1971-го розпочалося Всесоюзне ударне комсомольсько-молодіжне будівництво бавовняного комбінату (ХБК). Так тоді воно називалося. З усіх куточків Радянського Союзу сюди приїздили юнаки та дівчата. Дехто з них і дотепер сумлінно працює на підприємстві, є цілі сімейні династії текстильників.

Свій літопис ми розпочали з 20 грудня 1973 року, коли було введено в експлуатацію перше прядильно-ткацьке виробництво, а через п’ять років з’явилося оздоблювальне. Крок за кроком поступово розвивалася й нова для нас швейна галузь.

Нині ми виробляємо щомісяця 4 – 4,5 млн погонних метрів тканини: бязь, перкаль, сатин, поплін, фланель, креп, жакард. Для цього ми щодобово переробляємо близько 45 тонн бавовни.

– Звідки ж ви берете сировину?

А. М.: Бавовну ми закуповуємо в країнах Центральної Азії. Вона долає понад 5 000 км, поки добереться до Придністров’я. У нашій лабораторії, оснащеній найсучаснішим обладнанням, перевіряється її якість, далі розпочинається технологічний ланцюжок.

– Не раз доводилося чути, що «Тиротекс» – це унікальний текстильний комплекс. У чому полягає його особлива унікальність?

А. М.: Подібних нашому підприємству, де злагоджено працюють прядильно-ткацьке, оздоблювальне та швейне виробництва, нема не лише в країнах СНД, а й європейського світу.

– За радянських часів у містах України Херсоні та Тернополі також досить успішно працювали бавовняні комбінати. Вони були один в один подібні до тираспольського. Звідти приїжджали фахівці для проведення пуско-налагоджувальних робіт у той час, коли завершувалося будівництво нашого ХБК. Прикро, але з розвалом СРСР вони припинили своє існування. Як вам вдалося вистояти?

А. М.: Нам пощастило. У 2005 році прийшов внутрішній інвестор – компанія «Шериф», яка вклала 180 млн доларів для проведення масштабної реструктуризації та технічного переоснащення. Саме завдяки такій допомозі ми встояли на ногах. Метою інвестора було створення високотехнологічного підприємства, здатного конкурувати на європейському ринку за рахунок високої якості та вартості продукції.

– Можна сказати, що відбулася справжня технічна революція на підприємстві?

А. М.: Щоб заявити про себе на міжнародному ринку й потім утриматися там, нам, дійсно, знадобилося провести надзвичайно велику роботу.

– Дух захоплює один лише вигляд цехів прядильно-ткацького виробництва, сучасне обладнання якого нагадує дивні, майже космічні конструкції. Всюди чистота, свіже повітря, багато світла. Здається, що знаходишся в якомусь іншому вимірі.

А. М.: Дійсно, наше підприємство забезпечене найсучаснішим обладнанням. Так, у прядильно-ткацькому виробництві, звідки починається технологічний процес і куди поступає у 250-кілограмових пресованих тюках бавовна,
на обладнанні німецької фірми «TRÜTZSCHLER» та китайських агрегатах «FA» відбувається її розпушування, очищення від смітних домішок та змішування.

На підготовчій ділянці виконуються процеси чесання, розпрямлення, паралелізації, складання, витягування і формування чесальної стрічки, яка виготовляється на стрічкових машинах «RITTER» (Швейцарія), оснащених авторегуляторами рівності стрічки.

З неї виготовляється пряжа. Прядіння здійснюється на машинах «AUTOCORO» фірми «SCHLAFHORST» (Німеччина). Пряжа, випущена цими машинами, має фізико-механічні показники, що відповідають найвищим світовим стандартам. Підприємство забезпечене машинами німецької фірми «KARL MAYER», ткацькими верстатами «TOYOTA» (Японія), «PICANOL» (Бельгія), «SULZER» (Швейцарія) і «СТБ» (Росія).

– Ви так докладно розповідаєте, що складається враження, ніби Ви особисто пройшли весь шлях від закупівлі бавовни до кінцевого продукту.

А. М.: Як же інакше? Можна сказати, що це моє дітище, я тут знаю не тільки кожен станок, а й кожну людину. Адже на людях все тримається. Вони навчаються працювати на новому обладнанні, виїжджаючи за кордон. Проте деякі спеціальності можна здобути тільки в нас, наприклад, ракліст – тобто кваліфікований робітник текстильного підприємства, що обслуговує машину для набивання кольорових малюнків на тканину. Такому не навчають ніде.

– Підприємство продовжує свій розвиток далі, чи вже зупинилося на досягнутому?

А.М.: Ми розвиваємося постійно. Щоб утриматися на плаву, нам необхідно розширювати свій асортимент, створювати новий інноваційний продукт, якого нема ніде. Для цього інвестор вкладається з року в рік.

У нас тепер 167 ткацьких станків «TOYOTA» (Японія) та 85 – «PICANOL» (Бельгія). Вони працюють у п’ять разів швидше, ніж ті, що були тут колись, та й обслуговувати їх набагато простіше.

Сорок років тому було створено оздоблювальне виробництво. Відтоді технології оздоблення тканин змінювалися багато разів. На сьогодні високий рівень технологічного оснащення досягається за допомогою обладнання відомих фірм-виробників «Benninger», «Kioto», «Stork», «Reggiani», «Zimmer», «Bruckner». Співпраця з провідними європейськими постачальниками барвників і хімії «Вezema», «CHT», «Lamberti», «Tanatex» сприяє дотриманню вимог міжнародних екологічних стандартів. 2 сучасні цифрові машини наносять на полотно  чіткі об’ємні малюнки.

На нашому підприємстві успішно діє дизайнерський центр, фахівці якого працюють у чіткій відповідності до вимог замовника. А це, уявіть собі, замовлення з понад 30 країн світу. І кожного треба почути, кожного задовольнити. Щомісяця ми розробляємо і впроваджуємо понад 200 нових зразків сучасного текстильного дизайну.

– Швейне – це наймолодше серед інших виробництв, чи не так?

А. М.: Так, наприкінці 90-х швейники починали з одного невеличкого цеху. У 2007 році у швейному виробництві було створено новий підрозділ – дільницю автоматизованих швейних ліній. Саме тут встановлено та впроваджено в експлуатацію найсучасніше автоматизоване устаткування з виготовлення швейних виробів: три лінії з пошиття прямих простирадл, дві – з пошиття наволочок, по одній лінії – пошиття підковдр, простирадл з гумкою, медичних полотен та кухонних рушників і скатертин. У 2010 році старі швейні машини замінили на 228 нових високошвидкісних та універсальних BROTHER. Відтоді продуктивність праці підвищилася у 7 разів. Також на дільниці встановлено чотири лінії зі складання підковдр, простирадл з гумкою, наволочок і рушників. Для вивертання підковдр і наволочок застосовуються вакуумні пристрої. Крім того, працюють два стьобально-вишивальні автомати для стьобання і вишивання на рулонах тканини та п’ять автоматів для вишивки на деталях крою.

Ми йдемо шляхом модернізації, постійно підвищуючи вимоги до власного продукту. З нинішнього року ми перейшли на міжнародний сертифікат якості ISO 9001:2015.

Від автора: 21 грудня відбулась урочиста церемонія нагородження лауреатів XVI Республіканського конкурсу «Придністровська якість – 2018». За технологічне лідерство в легкій промисловості, освоєння ринків понад 30 країн світу, перемоги в міжнародних і республіканських конкурсах якості та з нагоди 45-річчя підприємства ЗАТ «Тиротекс» було вручено спеціальний приз «ТРІУМФ-2018».

Аліса   КОХАНОВА.