Так вважає Василь Бойко – виноградар 3-го розряду Дойбанського виробництва «Квінт». Майстер широкого профілю і великої відповідальності працює на підприємстві вже 17 років. Вважається одним з кращих. У свої 43 роки Василь виховує 8-х дітей і є незамінним робітником. Людина з великою душею, золотим серцем і золотими руками. За це цінують його і вдома, і на робочому місці. За майже два десятиріччя трудового стажу на Дойбанському виробництві Василь ушанований трьома листами подяки та грамотами Президента Придністровської Молдавської республіки й районної держадміністрації.
А починалося все з сім’ї. Характер Василя формувався й загартовувався в багатодітній родині, в якій з дитинства привчали до праці. Народився Василь Бойко в 1974 році в селі Дойбани Дубоссарського району. Його батьки працювали в колгоспі «Молода гвардія», а Василь був старшою дитиною, тож на його плечах була не тільки турбота про молодших братів і сестер (у сім’ї Бойко виховувалося 5 дітей), але і допомога по господарству. Згадує, що свій перший капітал заробив у 8-у класі, коли допомагав батькові в літні канікули працювати в колгоспі.
«Дуже добре пам’ятаю, на що витратив тоді зароблені гроші. Ми поїхали в райцентр і купили нарядний одяг мені, моїм братам і сестрам. Для мене це було значущою подією й мені здавалося, що я після цього був одягнутий краще за всіх у нашому селі», – розповідає Василь.
По закінченні восьмирічної школи в Дойбанах Василь улаштувався працювати в колгоспі, де трудилися його батьки. Цей час випав на розвал Радянського Союзу і колективного господарства. У 1992 році хлопця призвали в армію. Виконувати військовий обов’язок довелося не зовсім у мирний час – в Придністров’ї ще відчувався відгомін бойових дій. Відслужив Василь півтора року у Збройних силах республіки. Повернувся додому, пішов працювати на ферму і добре себе зарекомендував. За 5 років зміг придбати власну нерухомість і створити сім’ю. У 1999 році в молодій родині Бойко народився первісток – син. Зараз Денису 18 років і вже він віддає свій призвали в армію, виконувати військовий обов’язок довелося не зовсім у мирний час – в Придністров’ї ще відчувався відгомін бойових дій. Відслужив Василь півтора року у Збройних силах республіки. Повернувся додому, пішов працювати на ферму і добре себе зарекомендував. За 5 років Василь Бойко зміг придбати власну нерухомість і створити сім’ю. У 1999 році в молодій родині народився первісток – син. Зараз Денису 18 років і вже він віддає свій військовий обов’язок Батьківщині – служить у лавах придністровської армії.
У 2000 році Василь Бойко став працівником Дойбанського виробництва «Квінт». Згадує, як починав з простої праці, а потім, коли вникнув у професію виноградаря, зміг виконувати всю її специфіку. Виноградар – професія на перший погляд нескладна, але це тільки на перший… Насправді, вона потребує неймовірної сили волі, витривалості, професійного уміння і любові. Для того, щоб стати справжнім майстром цієї справи, необхідно в першу чергу любити свою справу, переживати за її результати, піклуватися про рослину, як про живу істоту, і тоді вона відповість взаємністю.
За 17 років роботи на Дойбанському виробництві зростав не тільки професіоналізм Василя, розвивалося й саме виробництво. На підприємстві за ці роки були вкладені великі інвестиції для того, щоб збільшувалися виноградні плантації, удосконалювалися умови праці, а також збільшувалися обсяги продукції, що виробляється.
За цей час Василь став батьком восьми дітей і дідусем у 43 роки.
«Це працівник, який, дійсно, любить свою роботу, і йому всі довіряють. Він знає всі операції на полі й виробництві, удосконалює свою майстерність, завжди виконує й перевиконує норми. Минулого року, коли були дуже складні метеорологічні умови, він під керівництвом нашого головного агронома Анатолія Чабана, буквально врятував виноградники – використовував будь-яку мить, щоб провести спеціальну обробку для захисту рослини від розвитку хвороб. Якби всі ці роботи не зробили у строк, то врятувати врожай не вдалося б. Але вони справились! Доброзичливо, не рахуючись із власним часом, і в спеку, і в дощ проводили обробку рослин. А тепер, коли є необхідність зміцнити виробництво з перероблення винограду, ми запрошуємо робітників із рільничої бригади, серед яких і Василь Бойко. Він і обробляє виноматеріал, і добре працює оператором лінії з перероблення – знає роботу і йому довіряють. А коли закінчиться сезон, він знову повернеться до рільничої бригади – на плантаціях чекає обрізка виноградника», – розповів старший інженер Дойбанського виробництва «Квінт» Павло Дорул. Бригадири рільничих бригад розповіли, що останнім часом в аграрному виробництві намагаються застосовувати більше засобів механізації, щоб полегшити працю людей. Так, наприклад, для обрізання винограднику застосовують секатори з електроприводом або стислим повітрям.
А на ланах Дубоссарського району росте вже понад 1,5 тисячі кущів винограду. Нелегка, інтенсивна, але цікава праця Василя не лякає, а, навпаки, приваблює. Тут, у рідному селі, він бачить своє майбутнє. У Дойбанах він виховує дітей і має роботу. До речі, допомогу багатодітній родині, єдиній у селі, надає і керівництво заводу «Квінт». Кілька років тому керівники заводу допомогли газифікувати будинок і встановити парове опалення. Торік допомогли відремонтувати дах. Допомогу від підприємства Василь та його велика сім’я цінує, а ще цінує ставлення до нього як до фахівця й особистості. Говорить, у Дойбанському виробництві колектив, як велика родина: завжди є підтримка, створені соціальні умови, щомісяця сплачується стабільна заробітна плата, бувають і премії. Намагається працювати більше, щоб прогодувати свою сім’ю.
«Від’їжджати звідси я не хочу. Мрію про здоров’я, щоб міг працювати, виховувати діточок і допомагати внукам! «Квінт» – це підприємство, яке дає роботу і стабільний доход. Я стараюся, і це моє життя», – розповів Василь Бойко.
Надія ПАЄРЄЛІ.