Після її уроку школярі вийшли з класу натхненні. На запитання, який у них учитель, вони, посміхаючись, відповіли: «Найкращий!»
Цю тендітну, світловолосу жінку з добрими блакитними очима, дійсно, люблять учні та колеги. Учитель української мови та літератури Дністровської середньої школи № 1 Олена Граненко дещо збентежено зізнається, що школа для неї давно стала рідною домівкою. Уродженка українського села Градиниці Одеської області, у свою рідну мову вона закохана ще з дитинства. Після школи закінчила Одеське педучилище, потім збагатила й удосконалила свої знання в університеті – здобула диплом з відзнакою ПДУ ім. Т. Г. Шевченка. Вона досі співпрацює з університетською кафедрою української філології, бере участь у науково-практичних конференціях ВНЗ.
Нещодавно досвідченого й ініціативного педагога призначили керівником методоб’єднання вчителів другої офіційної мови. Вона прагне підтримати сформовану серед колег атмосферу творчого пошуку, постійно радиться зі своїм попередником, учителем молдавської мови Лідією Пантелєєвою і, звичайно, з українськими філологами – Наталією Даниловою та Оксаною Дурбайловою.
У січні Олена з колегами провели різдвяні колядки, які вже стали традиційними. Зараз вони готуються до тижня офіційних мов, що відбувається на початку березня і викликає величезний інтерес усієї школи. Учителі української давно зарекомендували себе як професіонали, що досконало знають і люблять свою справу. Про це свідчать успіхи їхніх учнів на міських олімпіадах, їх виступи на фольклорних конкурсах та фестивалях.
Складно працювати в умовах гострої нестачі підручників української мови та методичної літератури. Допомагають інтерес до прогресивних технологій та ентузіазм фахівців: вони запозичують і самостійно розробляють оригінальні наочні посібники, навчальні таблиці, нові методики. Кожен рік дарує щось нове. Кабінет Олени Граненко нещодавно прикрасила серія портретів класиків української літератури. Все більше застосування на її уроках знаходять мультимедійні технології. Педагог-наставник і вихователь відкрила для учнів сайт під назвою «Джерело». Важливою підмогою в її роботі є наше видання.
«На кожному уроці, – каже Олена, – ми відкриваємо нашу українськомовну газету. «Гомін» – це справжня скарбниця для вчителя під час підготовки до уроку і для розвитку мови учня. Ось прекрасна сторінка новорічного випуску «Цікава повторялка». Тут надані орфограми, правила, асоціації та завдання. Все подано у формі, легкій для запам’ятовування, зі зміною типів інформації. Дуже сподобалася стаття в першому січневому номері під назвою «Нема переводу добрим звичаям народу». Ми повністю опрацювали її на уроках.
Я часто прошу дітей вибрати в газеті те, що їм сподобалося, прочитати й перекласти, виписати слова чи мовні звороти за темою. Велике виховне значення мають статті про добрі справи, про творчість і життя школярів нашої республіки. Нещодавно ми ознайомилися та обговорили замітку «Свято для особливих дітей». Хлопчиків більше приваблює офіційна інформація, новини, дівчаток – статті про життя ровесників, оповідання та гороскопи».
Учні Олени Валеріївни знають безліч віршів українською мовою. Справа в тому, що на початку кожного уроку літератури вони з задоволенням повторюють їх. Більш успішно опановують мову та навички спілкування старшокласники Артем Лук’янчук і Даша Самофалова. Минулого року Семен Бєляєв разом з учителем за успіхи у вивченні української були заохочені товариством української культури «Червона калина». Вони побували на екскурсії в Умані, в знаменитому парковому ансамблі. Педагога радують успіхи студентки Лізи Погожої, яка на «відмінно» склала українську. Адже в цьому є її заслуга.
Понад 17 років викладає українську мову Олена Граненко. «Мені цікаво спостерігати, – каже вона, – як діти доторкаються до свого коріння, відкривають для себе багатство і красу мови предків. Я часто повторюю їм: «Говори українською!» Нещодавно мої дев’ятикласники українською мовою привітали з ювілеєм свого класного керівника. Це не були завчені слова, вони висловили те, що відчувають. Усе вийшло несподівано й дуже зворушливо». І таких моментів у шкільній повсякденності Олени Валеріївни чимало. Кожен урок для неї – це очікування радості.
Лара ЧАЙКА.