Тематичний вечір «Рівна серед рівних», присвячений Дню української писемності та мови, відбувся 10 листопада в конференц-залі республіканської політичної партії «Оновлення» (РПП).
Запрошені на захід педагоги, викладачі освітніх закладів Тирасполя і республіки, актив Республіканського молодіжного руху «Молодіжне Оновлення», представники громадських організацій, студенти, учні старших класів загальноосвітніх закладів, ЗМІ мали можливість поспілкуватися на задану тему.
Експертами виступали депутати Верховної Ради Григорій Дяченко та Михайло Бурла, а також голова товариства української культури «Червона калина» міста Тирасполя Аліса Коханова.
Ведуча заходу – начальник організаційно-методичного відділу апарату РПП Тетяна Косенко – нагадала, що це свято встановлене Указом Президента України Леоніда Кучми від 6 листопада 1997 року, і відтоді його щорічно відзначають 9 листопада.
Ця подія присвячена Дню пам’яті Преподобного Нестора Літописця – ченця Києво-Печерської лаври, який був одним з учнів творців слов’янського письма Кирила і Мефодія. Також він був літописцем, агіографом (людиною, що створює церковну літературу й описує життя святих) і першим автором «Повісті временних літ», або «Несторового літопису» (як її ще називають).
Українці небайдужі до того, як розвивається і зберігається їхня рідна мова. Її дбайливо передають з покоління в покоління як цінний скарб. Народ плекає її у своїх піснях, легендах, переказах та зберігає, щоб вона не загинула. Для багатьох українців рідна мова – це не просто спадщина предків, що береже в собі багатовікову мудрість. Вони пишаються нею – красивою, співучою, яка по праву займає гідне місце в загальносвітовій лінгвістичній культурі. Щоб її краса і мелодійність не забувалися, і було засноване це свято.
Щодо українців, які живуть у нашій республіці, то варто нагадати, що до 1940 року райони, розташовані на лівому березі Дністра, входили до складу СРСР і утворювали Молдавську автономну республіку (Молдавську АРСР) у складі України (Української РСР). Решта території Молдавії перебувала у складі Румунії, а до складу Радянського Союзу ввійшла тільки в 1940 році.
Упродовж багатьох століть у всіх куточках України творили воістину великі й талановиті люди. Бували вони й у нашому краї. Серед них – неповторний і самобутній Іван Котляревський, чиїм іменем названа гімназія в Бендерах. Українська література феноменальна і незвичайна за своєю суттю. Кожен історичний етап українські письменники описували метафорично і злободенно. Тому й крізь рядки з пожовклих аркушів паперу на нас дивляться цілком реальні персонажі. А ми, заглиблюючись у розповідь, починаємо розуміти, що турбує автора, надихає, лякає і вселяє надію. За шедеврами української літератури цілком можна вчити історію – так правдиво і до болю щиро описано в них події. Авторами таких творів є блискучі поети і прозаїки. Серед них – Тарас Шевченко, Леся Українка, Марко Вовчок, Михайло Коцюбинський, Іван Франко, Олександр Довженко, Павло Загребельний, Іван Драч, Павло Мовчан, Дмитро Павличко.
Присутня на заході вчителька української мови та літератури МОЗ «Ближньохутірська СШ» Ксенія Постова розповіла учасникам тематичного вечора про те, як в їхній школі вивчають українську мову та нарікала на брак підручників, за якими школярі могли б удосконалювати свою мову та знання загалом.
Завуч із виховної роботи Республіканського українського теоретичного ліцею-комплексу Світлана Бондаренко поділилася своїм досвідом роботи з ліцеїстами, а вчителька української мови та літератури столичної СШ № 7 Валентина Осадчук привітала присутніх зі святом, зазначивши, що її підопічні завжди радо беруть участь у заходах, адже це чудова нагода познайомити гостей із творчістю українських авторів.
Школярі читали вірші, співали пісень, захоплено слухали виступи своїх однолітків.
Організатори щиро дякували всім і кожному за те, що ніхто не лишився байдужим до такого особливого свята, як День української писемності та мови. А ми віримо, що українську мову в нашій республіці плекатимуть і вивчатимуть молоді покоління придністровців.
Ірина МАСЛОВА.