У липні 2018-го у Кам’янського району з’явився побратим у Польщі – Каліський район. Керівники цих адміністративних одиниць Володимир Бичков і Кшиштоф Носаль підписали Угоду про партнерство. Цей документ передбачає обмін досвідом у різних галузях економіки та питаннях самоврядування.
У рамках першого візиту побратими з Каліського району познайомилися з Кам’янщиною, у минулому пов’язаною з історією Речі Посполитої. У пору розквіту цієї держави наш край належав до складу Малої Польщі. На початку ХVIII століття на Кам’янщині були розташовані маєтки магнатів Конецпольських і Любомирських. До цих пір у районі зберігається високий відсоток польського населення, яке дбайливо зберігає рідну мову, культуру та народні традиції.
З 2 по 6 лютого вже кам’янчани побували в Каліському районі з ознайомлювальним візитом. «Його мета – вивчити польський досвід територіального самоврядування і діяльність найважливіших соціально-економічних об’єктів, встановити ділові контакти з підприємницьким співтовариством. Виходячи з поставлених завдань, було сформовано делегацію з фахівців, які змогли б оцінити напрацювання польських колег відразу в декількох сферах: депутат міськрайради, фермер Анатолій Сердунь і керівник дорожнього будівельно-експлуатаційного управління Олег Кісничан, який багато років присвятив також громадській діяльності», – почав розповідь глава держадміністрації Кам’янського району Володимир Бичков, який очолював делегацію.
Powiat Kaliski
Звичні нам райони в Польщі називаються повітами. Каліський, як адміністративна одиниця, належить до Великопольського воєводства i займає площу понад 1 160 км². У складі повіту перебувають 11 ґмін – адміністративних одиниць третього, найменшого в країні рівня. Населення перевищує 70 000 осіб.
«Знайомство з Каліським повітом відбулося святково, – продовжив розповідь В. Бичков. – Господарі запросили нас на Święto Powiatu Kaliskiego – урочистість з нагоди 20-річчя самоврядування, де вшановували людей, які щоденною працею розвивають рідний край, прославляють його своїми талантами. У заході брали участь не тільки представники місцевих органів влади та жителі, а й інвестори з компаній, розташованих на території Каліського повіту. Завдяки цьому ми змогли познайомитися з представниками різних галузей і широко представити Кам’янщину».
На членів делегації справило враження не лише яскраве свято, а й місце, де воно відбулося: універсальна зала, яка, залежно від потреб, може використовуватися як концертна або спортивна. «Такі зали, як ми дізналися пізніше, є в кожній ґміні. У них жителі займаються спортом, у тому числі ігровими видами: баскетболом, волейболом, футболом тощо. Якщо потрібно, приміщення можна легко перетворити в глядацьку залу, встановивши сцену та все необхідне для культмасових заходів устаткування. У залі ґміни Ставішин (Stawiszyn), де відбулося свято, вільно розмістилися близько 500 глядачів, – поділився враженням В. Бичков. – Добре б і нам упроваджувати в населених пунктах такий раціональний підхід до використання приміщень. Це сприяло б економії бюджетних коштів, адже утримувати один – багатофункціональний – зал замість кількох вузько-спеціалізованих набагато дешевше».
Аграрний сектор
Кам’янський і Каліський райони – аграрні. Тож і недивно, що польський досвід у сільському господарстві, особливо в овочівництві та плодівництві – галузях, до розвитку яких прагне вся наша республіка, викликав у членів делегації жвавий інтерес.
У Блізануві (Blizanów) – найбільшій сільській ґміні повіту – кам’янчани відвідали ряд сільгосппідприємств. Вже по назві фірми «Rozsadnik» зрозуміло, що вона спеціалізується на виробництві розсади. «У величезній теплиці, розташованій на 9 гектарах, практично без використання хімікатів вирощують здоровий, міцний посадковий матеріал, який охоче купують сільгосппідприємства, що культивують огірки, томати та іншу овочеву продукцію. Така теплиця в господарстві – не одна! Більшість процесів, що забезпечують життєдіяльність комплексу, комп’ютеризовано. Навіть нашим передовим овочівникам із сіл Подойма та Подоймиця, де тепличні господарства розвивають уже декілька поколінь мешканців, є чому повчитися, – упевнений фермер з багатолітнім стажем А. Сердунь. – А родинне підприємство Даріуша Конколи – гарний приклад повного циклу в сільгоспвиробництві, коли фірма займається і вирощуванням, і перероблюванням овочів. Ми дегустували готову продукцію – вона відмінної якості та по-домашньому смачна. До впровадження переробки прагнуть і фермери Кам’янщини, тому польський досвід, поза сумнівом, буде їм цікавий».
У ґміні Желязкув (Żelazków) члени делегації познайомилися з унікальним способом переробки ягід, овочів і фруктів – ліофілізацією. Її освоїли у компанії «Elena Kolagenum». Спосіб полягає в м’якій сушці без дії на плодоовочеву продукцію високих температур, завдяки чому продукти зберігають структурну цілісність (форму, запах і колір), а головне – біологічну активність корисних речовин. При зволоженні ліофілізанти відновлюють свої первинні властивості. Метод забезпечує тривале зберігання різних продуктів біологічного походження і застосовується не тільки в харчовій промисловості, а і в інших галузях.
Ceków-Kolonia
Ґміна об’єднує 18 невеликих поселень. Тут розвинене не тільки сільськогосподарське, а і промислове виробництво. Одна з компаній виготовляє вироби з металу, у тому числі паркани та різні контейнери. «З’ясувалося, що підприємці знають про Молдавський металургійний завод у Рибниці, вони хотіли б співробітничати з цим динамічно працюючим підприємством. Отже у співпраці Придністров’я з Польщею є чимало перспектив», – розповів В. Бичков.
Одне з питань, які цікавили членів нашої делегації, – європейський досвід утилізації побутових відходів. Тому наступним пунктом у програмі візиту став завод «Orli Staw», де здійснюється збір і сортування сміття. Органічні відходи переробляють на місці, отримуючи на виході компост, який охоче купують для підживлення ґрунту місцеві агрофірми, та газ метан, на якому власне і працює завод. Інші види відходів після сортування надійно упаковують і відправляють на переробку. Таким чином метал, пластик, скло тощо не забруднюють довкілля, а знов служать людям. «Радіус дії заводу – 60 км. Він може приймати до 100 тонн сміття на рік, задовольняючи потреби в переробці побутових відходів 300 тисяч осіб. Досвід діяльності такого підприємства, поза сумнівом, буде цікавий нашій республіці, особливо в рамках оголошеного Президентом ПМР Року екології та благоустрою», – впевнений В. Бичков.
Передовий досвід
У ході візиту до Каліського повіту кам’янська делегація виконувала головне завдання – вивчала досвід у тих напрямах діяльності, де у польських побратимів є вже очевидні успіхи.
Якість європейських трас оцінили ще по дорозі. «Там усе робиться системно: відведення зливових вод, оформлення узбіч і дорожньої інфраструктури. Під час будівництва висока якість досягається завдяки компонентам, які ми через їхню дорожнечу практично не застосовуємо. Наприклад, укладаючи асфальт, поляки широко використовують гранітну крихту, що значно підвищує якість і довговічність покриття. Розроблена та діє чітка система обслуговування доріг, – поділився враженнями Олег Кісничан. – Проте треба враховувати, що фінансування галузі відбувається з різних джерел. Половину коштів, необхідних на будівництво і утримання дорожньо-вуличної мережі, виділяє Євросоюз. Ще 30 % надходять у повіти з Варшави. Місцевий бюджет фінансує роботу лише на 20 %. Про це ми дізналися в ході бесіди з керівництвом департаменту автомобільних доріг Каліського повіту».
Останнім пунктом візиту стали відвідини штаб-квартири фонду «Z Godnością», який утримує Будинок людей похилого віку «Bursztynowe Zacisze» і Центр денного перебування для літніх людей з нейродегенеративними захворюваннями. «У Кам’янському районі давно назріла потреба відкрити установу, де самотні літні люди знаходили б притулок. І тому нас дуже зацікавило спілкування з Євою та Лукашем Гождзевичами (які, до речі, на Святі повіту були відзначені за професійну турботу про людей, що потребують допомоги). Їхній досвід ураховуватимемо під час створення Будинку для людей похилого віку, над чим зараз активно працюємо», – підкреслив Володимир Бичков.
Підсумки та перспективи
– Володимире Володимировичу, як Ви оцінюєте результати ознайомлювального візиту до Каліського повіту?
В. Б.: Поїздка була надзвичайно корисною. Ми перейняли позитивний досвід у розвитку підприємництва, сфер дорожнього будівництва та комунального господарства. Побачили, як наші польські партнери вирішують соціальні питання, організовують роботу закладів освіти й охорони здоров’я. Зацікавили нас нюанси благоустрою населених пунктів. Для мене особисто було корисним ділове спілкування з Каліським старостою Кшиштофом Носалем, обраним на цей пост уже втретє.
– Як Ви бачите перспективи співпраці?
В. Б.: Потрібно встановлювати зв’язки між підприємцями, соціальними закладами, школами, проводити культурні обміни, але в першу чергу працюватимемо над розвитком туризму та пов’язаних із ним підприємств. Побратимів зацікавили наші села, що зберегли польське коріння, – Рашків і Слобода-Рашково. Вони бачать перспективу створення туристичного маршруту місцями, пов’язаними з історією Речі Посполитої. Цікавить їх також етнотуризм, який дозволяє ознайомитися з природою й архітектурою краю, дізнатися, як тут живуть і ведуть господарство люди, вивчати особливості побуту, традиції та фольклор, знайомитися з національними стравами. Партнери також зацікавилися медичними послугами, запропонованими санаторієм «Дністер». З урахуванням цього, ми серйозно взялися за розробку Туристичної карти району, щоб представити зарубіжним гостям розмаїту Кам’янщину в усій її красі.
Ніна ПАНАЇДА.