У ці лютневі дні ми з особливою теплотою і вдячністю вшановуємо людей, які стоять на варті інтересів нашого Придністров’я, оберігаючи мир і безпеку на нашій землі. Це свято відважних і сильних духом чоловіків, яким є кого і що захищати: свою Вітчизну, свою справу, свій будинок і своїх рідних, своє майбутнє! У День захисника Вітчизни вітають чоловіків усіх професій і віку, у тому числі юнаків, яких тільки-но призвали в армію. З одним із них, Олександром Тесьолкіним, ми поспілкувалися й ось про що дізналися.
– Розкажіть, як починалася Ваша служба в армії?
О. Т.: Я пам’ятаю ті почуття, з якими йшов на службу. Це і хвилювання, і невідомість, і очі мами… Але знаю точно, що було у мене почуття гордості, що все-таки йду служити й що тепер можу вважати себе повноправним спадкоємцем бойової слави таких великих людей, як Олександр Васильович Суворов, Михайло Іларіонович Кутузов, Георгій Костянтинович Жуков і ще багатьох мільйонів простих російських солдатів, які протягом століть зі зброєю в руках захищали нашу країну і завдяки яким ми тепер живемо на мирній землі. День 23 лютого тепер вважаю і своїм святом.
– Які труднощі Вам довелося подолати під час служби?
О. Т.: Перші кілька днів були найважчими – з незвички. Доводилося все робити дуже швидко, по команді, набувати різних необхідних навичок: робити підйом за 45 секунд, заправляти ліжко, підшивати кітель, намотувати онучі, ходити стройовим кроком, прибирати. Довго звикав до статутної мови, наприклад, «товариш єфрейтор, дозвольте звернутися».
– Чи вважаєте Ви необхідною службу в армії й чому?
О. Т.: У країни не може бути мирного майбутнього, якщо вона не матиме надійних захисників своїх рубежів. Ось чому служба в армії необхідна, тому що це справжня чоловіча справа. Будь-який чоловік обов’язково повинен відслужити своїй Батьківщині, навчитися захищати її.
– Яким, на Вашу думку, повинен бути майбутній захисник Вітчизни?
О. Т.: Перш за все, сучасний військовослужбовець повинен дорожити честю і гідністю. Усі ці риси виражаються в повазі до себе, в усвідомленні своїх людських прав, моральних цінностей, у належній зразковій поведінці. Майбутній захисник Вітчизни повинен бути морально, психологічно і фізично готовим до подолання труднощів під час виконання військового обов’язку в мирний і воєнний час.
– Що Ви можете побажати тим юнакам, кому ще належить служити в армії?
О. Т.: Перш за все, намагатися бути максимально дисциплінованими, вимогливими до себе і підтримувати одне одного. Якщо не подобається, як з тобою поводяться, – терпи. Бачиш явне перегинання палиці з боку старшого призову – зберігай холоднокровність і гідність. Не повторюй помилок своїх попередників, якщо хочеш, щоб наша армія змінилася на краще.
Не бійтеся. Усе буде гаразд! Для впевненої в собі й самодостатньої людини армія нічим не загрожує. Служити в армії дуже цікаво. Як не дивно, але кожен день не схожий на інший. Особливо, коли тримаєш в руках автомат, стоїш у строю, слухаєш командира, відчуваєш свою необхідність і важливість для Батьківщини.
Ганна ЛАЗАРЕНКО.