Минулі 24 лютого 2019 року вибори до парламенту Молдови були, мабуть, найнезвичайнішими за всі роки молдовської незалежності. По-перше, вони відбувалися за змішаною системою. Деякі громадяни до моменту голосування не могли зрозуміти, що ж це таке. Але, коли їм на виборчих дільницях вручили разом із довгим бюлетенем із зазначенням назв партій і політичних рухів короткий бюлетень з одномандатниками, все стало на свої місця.
По-друге, відповідно до зміненого Кодексу про вибори передвиборча агітація вперше була дозволена в день голосування. Цього дня заборонялося вести агітацію лише на виборчій дільниці й при вході до неї. Тому величезна кількість молодих «агітаторів» в одязі з символікою різних партій дислокувалася неподалік від виборчих дільниць, де і «підсовувала» виборцям тонни «макулатури».
Третьою новинкою цих виборів стала поява на виборчих дільницях відеокамер. Центральна виборча комісія Молдови (ЦВК) запевнила недовірливих виборців, що встановлені відеокамери будуть сфокусовані тільки на урнах для голосування. Але люди побоювалися того, що не такі вже ці камери й безневинні. Особливо, якщо вірити чуткам, цього боялися бюджетники, які, знову ж таки (якщо вірити тому, що говорили самі жителі правобережжя) повинні були голосувати «так, як треба».
Четверта «новація» – відсутність порога явки. Простіше кажучи, вибори повинні були відбутися за будь-якої погоди й за будь-якої явки громадян РМ. Тому хвилюватися не варто було, навіть якби того дня проголосувало дві або три людини. Але 19 лютого до моменту закриття виборчих дільниць своїм правом голосу скористалося понад 1,41 млн молдаван (49,22 %). Це також катастрофічно мало для Молдови.
Чим серце заспокоїлося
Після обробки всіх протоколів ЦВК РМ заявила: партія соціалістів (ПСРМ) за партійними списками лідирує й складає 31,15 % голосів виборців (18 місць) і 17 місць на одномандатних округах. Усього до парламенту увійшло 35 соціалістів. Другою за чисельністю в парламенті стала ДПМ (партія демократів Влада Плахотнюка). Вони набрали 30 місць (13 – за партійними списками й 17 – на одномандатних округах). Блок ACUM (Майя Санду та Андрій Нестасе) за партійними списками набрав 26,84 % (14 місць). Крім того, до парламенту пройшло 12 одномандатників ACUM. Всього у блокові 26 місць. Нарешті, партія Ілана Шора з однойменною назвою «Шор» одержала 7 місць у парламенті (5 – за списками й 2 – на одномандатних округах).
Решта політичних сил подолати виборчий поріг не змогла, а троє одномандатників оголосили себе незалежними парламентаріями. При цьому двоє з цих трьох – Олександр Олійник і Віорел Мельник – балотувалися як кандидати від Придністров’я. Та Олександр Олійник, колишній міністр інформаційних технологій і комунікацій Молдови, нині голова Народної партії Молдови, обраний на «Придністровському» виборчому окрузі № 47, не має до Придністров’я ніякого відношення.
Другий «придністровський» депутат Віорел Мельник, колишній заступник міністра економіки та колишній начальник митної служби РМ, а нині – керівник акціонерного товариства «За Оргєєв», обраний на виборчому окрузі № 48, для Придністров’я теж сьома вода на киселі. Єдиного реального жителя Лівобережжя, що балотувався від Придністров’я, Іона Іовчева (директора «румунського» ліцею в Тирасполі) придністровці, що проголосували, проігнорували. Він посів у спискові кандидатів одне з останніх місць.
Утім, з почуттям «гумору» у «незалежних кандидатів від Лівобережжя» виявилося все в порядку. Мало того, що ніхто з наших громадян не бачив, не чув і не зустрічався з ними, так вони ще й запропонували придністровцям дуже оригінальні підписи на свою підтримку. Зокрема, один із них по-військовому прямолінійно закликав голосувати за нього як за «захисника»: «Я – ваш захисник у парламенті Молдови! Жителям Придністров’я потрібен мир, захист і визнання прав на рівні всіх громадян Молдови». Ось так, не більше і не менше.
Придністровський феномен
Але, мабуть, головним феноменом виборів до парламенту РМ, що відбулися 24 лютого, стали придністровці, які взяли участь у голосуванні. За 28 років відтоді, як Придністров’я проголосило себе незалежним і суверенним, у різного роду виборах у Молдові брало участь не більше 0,5 % жителів Лівобережжя. Але на останніх виборах картина кардинально змінилася.
Того дня з самого ранку на «придністровських» виборчих округах № 47 і № 48, розташованих неподалік від Лівобережжя (Резина, Криуляни, Дороцьке, Кошниця, Копанка, Варниця тощо), можна було спостерігати величезні черги. Люди буквально штурмували виборчі дільниці. Одній жінці стало погано в приміщенні, через вікно її на руках витягли на свіже повітря. Причому виборців із Придністров’я привозили туди спеціальними автобусами й мікроавтобусами.
Крім того, придністровці «заполонили» 4 виборчі дільниці в Кишиневі та 2 – в Бєльцях. А ще автобуси з виборцями зафіксували у багатьох інших населених пунктах Молдови. Відразу ж у соціальних мережах з’явилася безліч фотографій і відео, на яких видно, що людей привозили організовано. До 21: 00 (часу закінчення виборів) з’ясувалося, що своїм правом голосу, скористалося понад 37 тисяч придністровців, що склало близько 1,3 % від їхньої загальної кількості.
Рішення Конституційного суду
На перший погляд, парламентський пиріг Молдови був розділений ще 24 лютого. Але згідно з законодавством республіки Конституційний суд РМ (КС) 9 березня повинен був розглянути звернення ЦВК щодо визнання парламентських виборів та затвердження їх результатів. І КС своїм рішенням, яке є остаточним, оскарженню не підлягає і набирає чинності з моменту його прийняття, визнав результати парламентських виборів і затвердив мандати обраних депутатів. Про це того ж дня повідомив його голова Михай Поалелунж. «Конституційний суд Молдови підтверджує результати виборів парламенту XX скликання на національному рівні, а також в одномандатних округах», – заявив він журналістам.
Крім того, КС відхилив усі позови блоку ACUM, який вимагав скасувати результати виборів у п’яти одномандатних округах, у тому числі два округи, створені для голосування громадян РМ, які проживають у Придністров’ї. При цьому, нагадаємо, представники ОБСЄ та СНД, які спостерігали за виборчим процесом у Молдові, в цілому визнали вибори коректними й демократичними.
Президент Молдови Ігор Додон відразу ж на своїй офіційній сторінці в соціальних мережах прокоментував вердикт КС. Він вважає, що тепер, коли результати виборів до парламенту затверджені конституційною інстанцією, політичні сили повинні якомога відповідальніше розпочати діалог між собою – з метою визначення подальшого політичного майбутнього країни.
«Коаліція більшості політичних партій, які одержали мандат довіри від громадян, повинна дуже чітко аргументувати свої позиції й узяти на себе відповідальність за наслідки, – заявив він. –
Особисто я, як президент країни, незабаром ініціюю переговори з основними політичними силами, які пройшли в парламент, щоб спільно знайти оптимальне для країни рішення в нинішній повиборчій кон’юнктурі. Нагадую політичним лідерам про те, що національний інтерес понад усе, і нам завжди необхідно прагнути дотримання цього принципу. У термін до 25–26 березня я скликатиму установче засідання нового парламенту».
Що можуть дати придністровцям результати виборів?
З цим запитанням ми звернулися до відомих у республіці політиків і політологів. Відповідь заступника Голови Верховної Ради ПМР Галини Антюфєєвої була короткою: «Для громадян Молдови, які проживають у Придністров’ї, не байдуже, хто представлятиме їхні інтереси в парламенті РМ. Для них важливо, щоб це були політики, які змогли б вирішувати їхні проблеми. Ми вибудовуємо добросусідські відносини, тому громадянам Молдови, які проживають у Придністров’ї, була надана можливість зробити свій вибір. Сподіваюся, що вони залишилися задоволеними результатами голосування».
Чутки про причетність влади ПМР до організації підвезення придністровців на виборчі дільниці правого берега, вона рішуче спростувала. «У нас є свій парламент, офіційно у виборах у сусідній Молдові ми не беремо участі, виборчих дільниць на своїй території не відкривали, – сказала вона. – Однак, у нас проживають громадяни, які мають молдовські паспорти й мають право обирати парламент сусідньої країни. Ми з повагою поставилися до прохання молдовського керівництва – не перешкоджати їм брати участь у голосуванні. Що стосується звинувачень у фальсифікаціях з боку деяких партій, то влада Придністров’я до цього ніякого відношення не має»
Більш велемовним виявився у своєму ексклюзивному інтерв’ю для нашої газети депутат Верховної Ради Андрій Сафонов. Він прокоментував ситуацію, що складається на сьогодні в сусідній державі. «Як і передбачалося, вибори призвели до того, що Молдова потрапила в тупикову ситуацію, – заявив він. – Є спроби представити переможницею виборів Соціалістичну партію, але це не зовсім так. Оскільки новий Уряд РМ формуватиме не вона, а прозахідні, прорумунські сили, які сумарно в новому парламенті мають невелику більшість. Вони, використовуючи адміністративний ресурс, спробують зміцнити свої позиції й залучити на свій бік депутатів з інших фракцій і самостійно сформувати новий Уряд».
На наше запитання, чи виправдалися надії деяких молдовських політиків на участь у виборах придністровців, А. Сафонов сказав: «Наша республіка вибрала наймудрішу позицію. Вона спостерігала, але ніяк не коментувала виборчу кампанію в сусідній державі. Тепер став очевидним той факт, що у світових столицях – Москві, Вашингтоні й Брюсселі – почали чудово розуміти, що «придністровське питання», як й інші питання, що стосуються нас, необхідно вирішувати лише за участю Придністров’я. Спекуляції деяких політичних сил Молдови, які вважають, що потрібно натиснути на республіку, і вона повернеться під кишинівську юрисдикцію, виявилися помилковими. Дуже сподіваюся, що сьогодні ті, хто збирається вирішувати питання безпеки на Дністрі, робитимуть це і з нашою участю».
Директор Інституту соціально-політичних досліджень і регіонального розвитку політолог Ігор Шорников також погодився дати ексклюзивне інтерв’ю газеті «Гомін».
– Як Ви в цілому оцінюєте підсумки виборів до парламенту Молдови?
І. Ш.: Головний підсумок виборів: попри видимі зрушення, організація влади в Молдові, швидше за все, залишиться без змін. Правляча в Молдові Демократична партія хоч і посіла друге місце за кількістю мандатів, але вже тепер контролює найбільше місць у парламенті й залишається системоутворювальною. ДПМ матиме 31 мандат, ще 7 мандатів партії «Шор», на загальну думку, теж контролюються демократами, 3 незалежні депутати також потраплять в орбіту впливу ДПМ. Разом – 41 мандат. При цьому вибори в Молдові вже визнані Євросоюзом, ОБСЄ та Румунією, які заявили, що не виявили якихось критичних порушень у ході голосування – а це важлива психологічна перемога Демпартії. Звичайно, цю перемогу ще належить оформити інституційно, тут ще можливі несподіванки, але, судячи з того, як пройшли самі вибори, процес оформлення влади в Молдові повністю контролюється.
– Що дають ці результати Придністров’ю і придністровцям?
І. Ш.: Логічно припустити, що такі результати повинні означати, що відносини між Кишиневом і Тирасполем залишаться без змін, тобто переговорний процес розвиватиметься за тією ж логікою, що і до виборів. Однак, на мій погляд, попереду у нас непрості часи. Якщо в Молдові продовжиться процес консолідації влади, а режим, при якому ДПМ зберігає ключові позиції в управлінні країною, дістане легітимацію з боку Заходу, це означатиме, що у Кишинева на придністровському напрямі виявляться розв’язані руки. Посилиться тиск на російську військову присутність і на миротворчу операцію. Одночасно Кишинів нарощуватиме політичний та економічний тиск на Тирасполь.
– Які коаліції можливі в новому парламенті РМ?
І. Ш.: Поки що це складно припустити. На мій погляд, найменше слід очікувати коаліції між ПСРМ і блоком ACUM. Коаліція між ДПМ і ПСРМ, про яку багато говорять, цілком можлива. Але, на мій погляд, демократам було б набагато цікавіше створювати коаліцію з проєвропейською опозицією. Це відразу зробило б молдовський режим рукостисканим на Заході. А так вони зберігають імідж «захопленої держави», з якою краще не мати справи. Поки що права опозиція запевняє, що такий альянс неможливий. Але проблема в тому, що блок ACUM сам по собі далеко нестабільний і незабаром може розпастися на три складові – Партію Майї Санду, формування Андрія Нестасе та депутатів від ЛДПМ. У цьому випадку у демократів з’являються хороші шанси сформувати парламентську більшість. Мені здається, що демократи не формуватимуть міцну коаліцію, а запропонують деполітизований уряд, до якого увійдуть не представники політичних партій, а фахівці-господарники. Це дозволить добрати відсутні голоси з допомогою окремих депутатів з правого табору і деяких депутатів-соціалістів. Тобто приводу для розпуску парламенту вдасться уникнути. І Демократична партія, формально не володіючи статусом керівної, й надалі контролюватиме ключові позиції в управлінні країною.
– Наскільки ймовірні повторні вибори в Молдові?
І. Ш.: Крихка рівновага трьох політичних сил, яка встановилася в результаті виборів, довго утримуватися не може. Сам по собі нинішній розклад мав би вести незговірливих політиків до компромісу або до перевиборів. Але передвиборча кампанія виснажила багатьох і морально, і фінансово. Нині розпуск парламенту і призначення нових виборів може бути вигідним тільки для керівної партії, яка за кілька місяців ще більше зміцнить свій рейтинг і опустить рейтинг інших. У цих умовах сценарій повторних виборів можливий тільки за умови, якщо зовнішнім гравцям видасться, що через самоуправство демократів страждають їхні інтереси в регіоні.
– Що Вам відомо про підкуп виборців з Молдови?
І. Ш.: У соціальних мережах про це було чимало чуток та інформації. Зараз транслювати їх не має сенсу. Міжнародні спостерігачі вирішили не помічати порушень. Навіть партії, які заявляють, що вибори були сфальсифіковані, а їхні голоси були вкрадені, не висувають претензій у таких обсягах, які дозволили б визнати ці вибори недійсними. Отже, всіх їх влаштовує одержаний результат. Тепер, коли КС визнає підсумки виборів, нам залишиться трохи почекати, коли розпочнеться епопея з формуванням уряду.
ЖОРСТКА КРИТИКА ІНІЦІАТИВИ ДОДОНА
Закінчити огляд підсумків виборів до парламенту Молдови доречно буде «Коментарем МЗС ПМР у зв’язку з окремими заявами президента Молдови», розміщеним на сайті міністерства 12 березня. «У МЗС ПМР уважно спостерігають за демонстративними публічними ініціативами президента сусідньої РМ за тематикою врегулювання молдовсько-придністровських відносин, – йдеться в ньому. – Специфічна активність молдовського чиновника, що не володіє належним рівнем повноважень у зазначеній сфері, поряд з недоречними тезами про якусь «близькість» остаточного молдовсько-придністровського врегулювання, на жаль, тільки дезорієнтує зовнішніх учасників і формує спотворене уявлення про ситуацію в переговорах».
У «Коментарі» зазначається, що до рук придністровських дипломатів потрапили тексти якихось «проектів», які дозволяють зробити висновок про ущербність і безідейність подібних компіляцій, скріплених суб’єктивними амбіціями та популістськими гаслами. Як зазначає молдовський політоглядач Євген Шолар, йдеться, судячи з усього, про так званий «великий пакет» – набір ініціатив з вирішення придністровського конфлікту, підготовлених командою Додона. «Він (документ– І. Шевченко) може обговорюватися в контексті створення майбутньої коаліції, яку пропрезидентська партія соціалістів може створити з Демпартією Плахотнюка», – пише Є. Шолар.
Знову звернемося до «Коментаря» МЗС ПМР: «Багаторічний досвід молдовсько-придністровських відносин свідчить про заздалегідь провальний характер будь-яких химерних планів, які ігнорують волю багатонаціонального придністровського народу, не враховують уроки історії та сформовану за три десятиліття об’єктивну реальність. Доречно нагадати, що придністровський народ давно зробив свій усвідомлений вибір…
Розцінюємо спекуляції на тему приречення моделі остаточного врегулювання відносин між Молдовою і Придністров’ям як умисну маргіналізацію підходів і спробу введення в оману міжнародних партнерів, насамперед, учасників формату «5+2», з метою розхитування переговорної конструкції й руйнування динаміки успішної спільної роботи в рамках соціально-економічного та гуманітарного порядку денного, яка реалізується в конкретних позитивних результатах для людей».
Коментар закінчується дуже жорстко: «Рекомендуємо (І. Додону – І. Шевченко) зосередитися на вирішенні загальновідомого комплексу внутрішніх проблем своєї держави та (за бажання та можливостей) сприяти повноцінному виконанню Молдовою раніше взятих на себе зобов’язань у міжнародному переговорному процесі з Придністров’ям.
Ігор ШЕВЧЕНКО.