Чи є Бог на світі? Над таким запитанням хоч раз у житті замислювався кожен. Для одних людей це аксіома, яка не потребує доказів, для інших – філософський роздум, що в словесних баталіях часто має протилежні точки зору.
У багатьох людей є сумнів щодо існування Бога, тому що вся інформація про нього є лише у священних книгах, написаних людьми. Дається взнаки й епоха радянських часів, коли традиційним ставленням до релігії було войовниче безбожництво, а думка про те, що «Бога немає», вбивалась у свідомість громадян буквально з дитсадківського віку.
Минув час, багато чого змінилося й у свідомості людей, і тепер кожен самостійно робить свій вибір.
У повсякденній сучасній метушні нам ніколи думати про Бога, своє дозвілля приємніше провести біля комп’ютера чи з друзями в кафе, а щоб виправдити свою лінь і небажання відстояти службу 2–3 години, ми придумуємо різні відмовки. Та коли трапляється біда, настають хвилини відчаю чи душевного болю, ми починаємо гаряче просити: «Господи, допоможи!»
Найчастіше саме в моменти важких життєвих ситуацій людина приходить до віри в Бога і бачить у цьому своє єдине спасіння!
Бог милостивий, він чує всі щиросердні молитви й допомагає, однак у житті нічого не дається без праці, й для того, щоб одержати те, чого нам хочеться, треба потрудитися. Те ж саме стосується і церковних звичаїв, яких дотримуватись іноді дуже важко.
У православ’ї одним із головних церковних правил є піст.
У календарному році їх чотири, а найважливішим є Великий піст, який цього року розпочався 11 березня, в Чистий понеділок, і триватиме до 27 квітня. 28 квітня настане Великдень. Передпасхальний піст називають Великим не тільки через його тривалість, а й через його важливість і значення в житті Церкви й кожного християнина. Про суть Великого посту ми попросили розповісти настоятеля храму Дмитра Солунського селища Маяк Григоріопольського району протоієрея Володимира.
– Розкажіть, будь ласка, що таке Великий піст і для чого він потрібен?
– Піст – це період, коли ми повинні зазирнути у свою душу, побачити свої гріховні дії та пристрасті, перемогти їх і відкрити своє серце назустріч Богові. Слід пам’ятати, що піст тілесний нерозривно пов’язаний з постом духовним, який полягає в молитві та позбавленні шкідливих звичок, роздратування, злоби, ненависті, брехні та заздрощів. Постячись, християни намагаються відмовити собі у всьому, що дає насолоду. У харчуванні відмовляються від таких продуктів, як м’ясо, молоко, масло, риба. Дозволено вживати лише продукти рослинного походження. Рибу можна їсти 7 квітня – свято Благовіщення і на Вербну неділю за тиждень до Великодня. У цей період важливо очистити свою душу, пробачити усі образи друзям і ворогам, слід бути смиренними та стриманими й робити це з радістю, а не тому, що традиції змушують.
– З чого починати тим, хто раніше не постив?
– Якщо людина раніше ніколи не постилася, буде добре, якщо вона почне з малого. Можна тримати піст хоча б у середу і п’ятницю. Дехто починає з того, що постить перший тиждень і останній тиждень. Назвати таку традицію благочестивою не можна, оскільки напівпіст – це не піст. Але, можливо, праві й ті, хто каже, що краще постувати так, ніж взагалі ніяк. І не треба думати, що постувати – це сумно і важко. Християни традиційно називають піст радісним та легким – справжньою весною душі. Нізащо не залишати розпочатої справи посту. Піст – це шлях, і якщо трапляються падіння, треба знайти в собі сили, щоб підвестися і крокувати далі.
– А якщо людина не постила від початку посту, коли краще його розпочати, можливо, вже наступного року?
– Не треба відкладати справу власного спасіння до наступного року. Починати постити ніколи не запізно. Мета посту – це зустріч з Богом. Зустріч у Таїнстві Причастя, до якого ми готуємося постом і молитвою. Тому, якщо ви вирішили розпочати піст сьогодні, не треба відкладати це не тільки на рік, але й навіть на завтра.
– До якого віку дітям можна не дотримуватися посту?
– До семи років. Взагалі, в підлітковому віці дитина росте, і їй потрібне повноцінне харчування. Найголовнішим є те, щоб діти з батьками приходили до церкви, спілкувалися зі священником, якомога частіше причащалися. А вже у зрілому віці вони свідомо вирішать, коли їм долучатися до посту.
– Чи можна у Великий піст грати весілля, хрестити дітей? Що робити, якщо в одного з членів родини в цей період випадає ювілей – чим годувати гостей?
– Весілля в піст справляти не можна. Хрестити дитину можна. Зазвичай після хрещення буває застілля, і має воно бути пісним. Не треба перетворювати його в особливі розваги. Якщо є якісь важливі дати в житті (день народження, ювілей), то їх скромно відзначають у сімейному колі. А вже більш серйозні святкування з безліччю гостей переносять на час після посту.
– Чи можна вживати алкоголь?
– Алкоголь вживати не можна, це – пристрасть, ще й дуже згубна. В уставі Православної Церкви є настанови, коли у Великий піст можна вживати трішки червоного вина.
– Багато людей стверджують, що піст шкодить здоров’ю. Це, дійсно, так чи тільки відмовки для тих, хто не хоче його дотримуватися?
– Необхідно всім засвоїти, що піст – це не дієта, піст – це лікування душі та тіла. Якщо людина має тілесні немочі й піст при цьому може зашкодити – він пом’якшується, необхідно прислухатися до порад лікаря і поспілкуватися зі священиком. Пісна їжа не може зашкодити здоров’ю, бо вітамінів найбільше саме у фруктах та овочах. Найголовніше призначення посту полягає не лише у стриманості в їжі, а й в усуванні гріхів, а хто обмежує піст тільки стриманістю в їжі, той навіть безчестить його. Святий Іоан Золотоустий сказав так: «Що за користь, коли ми відмовляємося від птиці й риби, а гриземо і з’їдаємо братів». Сама їжа не може ні осквернити людину, ні наблизити до Бога. Однак людина повинна уникати того, що диктують її плотські бажання. Утримання – це джерело чистоти та сили духу. Святий Василій Великий стверджує: «Скільки відбереш від тіла, стільки ж додаси сили душі».
– Дякуємо Вам, отче Володимире, за цікаву бесіду. Що Ви побажали б нашим читачам?
– Усім бажаю духовного і тілесного здоров’я, віри, надії, любові та Божої благодаті.
Вірити в Бога чи не вірити – це особиста справа кожної людини. Для цього необов’язково володіти якимись особливими здібностями чи належати до особливого соціального прошарку. Ніхто не знає, від чого залежить ставлення людини до релігії, наприклад, затятий атеїст може стати священнослужителем і навпаки. Однак, погодьмося з істиною: якби в нашому суспільстві було більше віруючих людей, то життя було б набагато кращим, суспільство «здоровішим», а майбутнє – світлим. Віра в Бога дає розуміння: щоб насититися, приборкати свій апетит, необов’язково вживати все більше і більше матеріального. Достатньо лише один раз спробувати духовної їжі, й тоді ніякі зовнішні прояви життя та його недосконалості не зможуть похитнути спокій і внутрішню гармонію. Людина, яка вірить Богові, ніколи не крастиме, не буде займатися сексуальним блудом, давати хабара, не зраджуватиме, ненавидітиме зло. Навпаки, така людина буде сповнена любові до Бога і людей, буде добра, поважатиме старших, допоможе нужденному і робитиме все найкращим чином.
Світлана МОРОЗ.