Щороку 23 березня Всесвітня Метеорологічна Організація (ВМО) та все метеорологічне співтовариство відзначають Всесвітній день метеорології (World Meteorological Day).
Організація виникла 23 березня 1950 року з Міжнародної Метеорологічної Організації (ММО), заснованої ще 1873-го. Головним досягненням такого перетворення (ММО у ВМО) є більш тісна співпраця всіх метеорологів світу з метою гармонізації та вироблення єдиних стандартів у проведенні та обробленні одержаних даних. Єдина методика, упроваджена ВМО, сприяла можливості порівнювати й обробляти всі метеорологічні спостереження, здійснені одночасно в усьому світі.
Метеорологічні спостереження відомі ще з глибокої давнини, а як наука метеорологія оформилася в середині XVII століття, коли були винайдені перші метеорологічні прилади – термометр і барометр. Перші інструментальні спостереження були проведені у Флоренції 1654 р., в Парижі – у 1658 р., в Лондоні – в 1666 р., в Африці, Азії та Китаї – у 1698 р. У Росії докладні записи про погоду з’явилися вперше в Петербурзі 1722 р., а в 1730–1733 рр. у Москві були проведені метеорологічні спостереження і почала працювати перша у світі метеорологічна мережа з 12 станцій, які охопили не тільки європейську частину Росії, але і Сибір. Головна геофізична обсерваторія з 1849 року здійснює науково-методичне керівництво мережею метеорологічних станцій і пунктів. Єдина гідрометеорологічна служба (з 1929 р.) об’єднала всю мережу метеорологічних пунктів, які до цього належали різним відомствам.
Останнім часом у суспільстві знову зацікавилися кліматичними та екологічними питаннями, особливо в полярних широтах, де глобальне потепління найбільш проявило себе. Кожного року ВМО відзначає Всесвітній метеорологічний день під певним девізом, у такий спосіб привертаючи увагу до особливо актуальної на той момент теми. На 2019 рік визначена тема «Сонце, Земля і погода». І це не випадково, тому що в останні десятиліття в навколишньому середовищі полярних регіонів виявлено суттєві зміни: зменшення обсягу вічного морського льоду, танення деяких льодовиків і вічної мерзлоти, а також скорочення обсягу льоду на річках і озерах. Ці зміни найбільш очевидні в Арктиці.
Міжурядова група експертів зі зміни клімату зазначає, що упродовж ХХ століття середня глобальна температура поверхні Землі підвищилася на 0,6 °С. А в XXI столітті очікується підвищення середньої глобальної температури повітря від 1,4 до 5,8 °С. При цьому до 2100 р. можливе підвищення рівня океанів від 9 до 88 см, що призведе до серйозних проблем для багатьох малих острівних держав і прибережних районів, де проживає значна кількість населення Землі. Скорочення обсягів морського льоду може призвести до значних змін у популяціях морських ссавців, незліченної кількості морських птахів та інших мешканців полярних широт.
Крім кліматичних змін, у Придністров’ї гостро заявили про себе гідрологічні проблеми. Одна з причин для занепокоєння – будівництво нових ГЕС на території України у верхньому басейні Дністра, де формується його основний стік. Ми дуже залежимо від Дністра, і, в умовах посилення посушливості, його роль тільки зростатиме. Це і полив, і споживання води для потреб промисловості, народного господарства, і, звичайно ж, для потреб самої людини.
Для розв’язання цих проблем та здійснення моніторингу навколишнього середовища з метою захисту від небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ, для запобігання чи мінімізації шкоди, яка може бути заподіяна ними, 30 жовтня 1992 р. був утворений Придністровський Республіканський Гідрометцентр. Нині ведеться постійне, цілодобове спостереження не тільки за 50 метеорологічними параметрами погоди та клімату на 4 метеостанціях і 9 постах нашої республіки, але і за станом водного режиму Дністра і малих річок, що його живлять, на 13 гідропостах. Щодо стану атмосферного повітря – у трьох найбільших містах республіки проводиться регулярний відбір проб та аналіз фонового забруднення атмосфери. Збір та узагальнення матеріалів агрометеорологічних спостережень ведеться регулярно у всіх районах республіки. Найважливішим елементом агрометеорологічних спостережень є визначення запасів корисної вологи в ґрунті, від яких залежить стан і розвиток сільськогосподарських культур.
У Придністров’ї з 2014 року 23 березня відзначається День працівника гідрометеорологічної служби ПМР. Адже Гідрометцентр об’єднує і координує діяльність метеорологів та служби моніторингу стану атмосферного повітря, працівників засобів зв’язку і вимірювання, метрологів і великого колективу, без якого забезпечення якісних метеорологічних спостережень на сьогодні була б неможливою.
Василь КУДИМА.