У Центрі української культури ПДУ відбувся республіканський круглий стіл «Тарас Шевченко і Придністров’я: діалог культур», присвячений 205-річчю від дня народження великого українського поета і мислителя.
На святкування ювілею генія і пророка українського народу прибули численні гості – представники МЗС ПМР, українських національно-культурних товариств Придністров’я, міжнародної організації «Український центр «Співробітництво», викладачі та студенти ПДУ, вчителі української мови шкіл Тирасполя і Бендер, шанувальники таланту Тараса Шевченка. Усіх, хто знайшов час і бажання взяти участь у Шевченківському святі, радо зустрічали фахівці Центру української культури та співробітники кафедри української філології.
«Цікавим є поєднання культур у стінах університету, адже відомо, що і сам Тарас Шевченко писав як українською, так і російською мовою. Це певний символ багатонаціональної єдності народів, які мирно співіснують у нашій державі», – зауважив заступник міністра закордонних справ Олександр Стецюк.
Учитель української мови та літератури Тираспольської гуманітарно-математичної гімназії Марина Брижко виступила з доповіддю «Сучасні методи вивчення творчості Шевченка в 6 класі». Як зазначила педагог, вона намагається ознайомити школярів не тільки з головними етапами життя письменника, але й співпрацює з викладачами історії, суспільствознавства й образотворчих мистецтв. «Це допомагає мені яскравіше розкрити учням час та умови, в яких жив і творив Тарас Шевченко. Це дає змогу навіть зазирнути в душу поетові, перейнятися настроєм, з яким він написав вірш», – поділилася досвідом Марина Юріївна. Крім того, вчитель намагається зробити урок максимально цікавим та інтерактивним, у чому їй допомагають технічне обладнання і роздатковий матеріал. Наприклад, школярів ділять на команди, і вони за прикладом гри «Що? Де? Коли?» повинні дати відповіді на запитання, що стосуються змісту творів або ж біографії письменника.
Голова Спілки українців Придністров’я ім. О. Бута Петро Богуцький зазначив, що Тарас Шевченко писав простою і зрозумілою для всіх мовою. Незважаючи на те, що за часів кріпацтва не всі мали можливість учитися, кожен розумів вірші Великого Кобзаря. «Шевченкові вдалося наблизити народний селянський говір до літературної мови, перетворити його на гордість українського народу. Тому в багатьох українських оселях висить портрет народного поета, прикрашений вишитими барвистими рушниками. Тарас Шевченко – це не просто поет, це нація в мініатюрі, її душа», – розповів Петро Петрович.
У доповіді завідувача кафедри української філології О. Якимович пролунала розповідь про історію створення картин і репродукцій, представлених у Центрі української культури, про те, як вони пов’язані з творами Тараса Шевченка.
Вплив особистості Т. Г. Шевченка на творчість поетів-шістдесятників розкрила доцент кафедри української філології А. Третяченко. Старший викладач кафедри В. Щербина проаналізувала постать митця у творчості Т. Шевченка і М. Гоголя. На різних аспектах життя Великого Кобзаря зупинилися й старший викладач кафедри О. Леонтьєва, викладач Н. Пазіна, вчителі української мови та літератури Тираспольської СШ № 9 О. Вартик і О. Костіна, вчитель української мови та літератури Бендерської СЗОШ № 17.
У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко – велетень духу, митець могутньої творчої сили, непримиренний борець проти гноблення людей.
У глибини майбутнього посилав він свої непорушні заповіти: «Обніміться ж, брати мої!» В історію культури він увійшов не тільки як геніальний народний поет України, а й як один з найбільших поетів слов’янства, як поет-гуманіст світового значення.
Навіть через більш ніж два століття вивчення творчості Великого Кобзаря триває. Дослідники знаходять у його, здавалося б, простих словах, новий смисл, що впливає на твори інших поетів. Його поезія давно стала нетлінною і важливою частиною духовності українського народу. Шевченко для нас – це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть. З чого черпають сили й надії.
«Народ шукає в геніях себе» – ці слова видатна поетеса сучасності Ліна Костенко присвятила Тарасові Шевченку, вони повною мірою відповідають смислу постаті Великого Кобзаря в житті кожного українця.
Для справжніх геніїв час не вимірюється датами, їхні ідеї і творчі злети є безсмертні. Про світову славу великого Тараса Шевченка свідчать 128 пам’ятників, встановлених на його честь у 35 країнах.
По завершенні роботи круглого столу учасникам були вручені сертифікати.
Дар’я ІЗЮМСЬКА.