Поезія може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї якнайширшу громадську увагу. Такої думки дотримується міжнародна організація ЮНЕСКО, яка 20 років тому заснувала офіційне свято – 21 березня в усьому світі відзначається День поезії.
16-річна Ангеліна (на відміну від однолітків) здивує вас своїм задумливим і водночас безпосереднім поглядом. Вона акуратно записує думки в невеликий блокнотик звичайною кульковою ручкою: «Життя – це є любов, яка насінням проросла. Вона і плоть, і кров, вона і літо, і весна…»
Ангеліна Гук – молода поетеса. Учениця Республіканського українського теоретичного ліцею не уявляє свого життя без поезії. Дівчина є призером та переможницею безлічі міських і республіканських творчих конкурсів. «Поезія для мене – спосіб виражати все, що я відчуваю, можливість донести до людей свої думки та точку зору», – каже Ангеліна.
Любов до поезії, вважає дівчина, передалася їй від батьків, які любили складати вірші. Ангеліна добре пам’ятає твір, який розповів їй батько – веселе захопливе оповідання про підводний світ. З часом вона зрозуміла, що їй теж нестерпно хочеться говорити незвичайно – віршами, римувати слова. От років з 10 дівчина почала складати перші поетичні рядки – такі прості й такі зворушливі – про природу, про рідну матір. Але з часом теми ставали більш серйозними й важливими.
Ангеліна має багато шанувальників своєї творчості, здебільшого це її ровесниці, адже у віршах юної поетеси підлітки знаходять щось і про себе. Ангеліна розповідає про проблеми молодого покоління, про переживання юнаків та дівчат, не оминає вона й тему людського щастя. «У своїх творах я ділюся почуттями до сім’ї, друзів, до Батьківщини, але більш за все я люблю описувати пейзажі. Це невіддільна частина моєї творчості: красу природи легко передати сплетінням слів, заворожити читача, звернути його увагу на те, яка краса навколо нас!»
Для дівчини особливою є тема, якої вона ще ніколи не торкалася – кохання. Юна поетеса вважає, що не готова спілкуватися про це зі своїм читачем: «Я пишу про любов до рідної домівки, до близьких людей, але розмовляти про кохання я не можу, тому, що я його ще не пережила, це був би обман. Щоб оспівувати кохання, його спочатку треба відчути… Серцем, усім єством».
Своєю творчістю Ангеліна Гук ділиться на різноманітних конкурсах читців. Дівчина любить брати участь у таких заходах, адже там вона знайомиться з іншими молодими поетами. «Щоб там не казали (що у нас погана молодь і що вона нічим не займається), але кожного разу, коли я приходжу на якісь конкурси, то постійно зустрічаю багато молодих людей, які самі пишуть твори, й мені з ними дуже цікаво спілкуватися».
Усі свої поезії Ангеліна Гук записує від руки в звичайних блокнотах, удома в неї таких ціла стопка. Молода поетеса має заповітну мрію – у майбутньому дівчина хоче опублікувати збірку своїх творів.
Цінуймо закладені в поетичні рядки послання – переживання та мрії поколінь, які й зараз озиваються у наших душах.
Ярина ДОБРОВОЛЬСЬКА.