Усе частіше в Тирасполі та інших містах Придністров’я з’являються нові контейнери для сміття, передбачені для збирання певного виду відходів. З огляду на те, що нинішній рік у республіці присвячений упорядкуванню та екологічному оздоровленню довкілля, нас зацікавив закордонний досвід утилізації відходів.
У країнах з передовими технологіями розвитку такими, наприклад, як Норвегія, Данія та Японія більшу частину сміття спалюють, а в Німеччині – переробляють. На що варто орієнтуватися нам? З таким запитанням ми звернулися до начальника Держслужби екологічного контролю та охорони навколишнього середовища Василя Сотникова. Ось його майже дослівна відповідь.
В. С.: У західних країнах утилізація відходів здебільшого відбувається на сміттєспалювальних заводах з витяганням енергетичних ресурсів. При цьому здійснюється суворий контроль за параметрами технологічного процесу, за викидами шкідливих речовин у навколишнє повітря.
Однак, без сортування, на спалювання будуть надходити відходи, які містять ртуть, хлорорганічні стійкі сполуки, елементи живлення та інші види з’єднань і речовин. У результаті спалювання в атмосферу будуть потрапляти десятки токсичних хімічних елементів і сполук, у тому числі небезпечні діоксини. Вони розповсюджуватимуться на великі відстані. Разом з опадами усі ці викиди неминуче потрапляють у навколишнє середовище: в ґрунт, у водні джерела і далі по ланцюжку в нашу їжу.
Будівництво сміттєспалювального заводу на території ПМР не представляється безпечним методом утилізації твердих побутових і виробничих відходів. Витяг і використання теплової енергії, отриманої під час їхнього спалювання, не покриватимуть тих збитків, яких буде завдано навколишньому середовищу, а отже й здоров’ю населення. До того ж, територія нашої республіки являє собою вузьку смугу між суміжними державами. Внаслідок цього токсичні викиди, які поширюються на значні відстані, торкнуться екологічних інтересів Молдови та України. Це може викликати негативну реакцію на транскордонне забруднення повітря і ґрунту зазначених держав з боку Придністров’я.
На нашу думку, оптимальним розв’язанням ситуації є комплексний підхід до утилізації твердих побутових і виробничих відходів. Спорудження сміттєсортувального заводу (комплексу) повинно забезпечувати витягання вторинних ресурсів (картону, полімерів, металів, скла тощо), їхнє подальше перероблення, випуск нової продукції або передачу отриманих сировинних ресурсів іншим державам. Небезпечні (шкідливі та отруйні) відходи повинні піддаватися подальшому знешкодженню, перероблятися для майбутнього застосування, наприклад, у будівництві. Органічні сполуки, деревні та інші відходи можливо розміщувати на полігонах твердих побутових відходів для компостування.
У сільських населених пунктах також доцільно виділити земельну ділянку під компостування строго сільськогосподарських (рослинних і деревних) відходів з подальшим внесенням органічних добрив у ґрунт.
По суті, перероблення сміття можна сміливо відносити до систем життєзабезпечення людини. Воно повинно функціонувати також надійно та безпечно, як і подача питної води, тепла та каналізації, з постійним і жорстким контролем технологічних регламентів.
Владлена П’ЯТЕНКО.