Кам’янчани працюють над створенням скверу Героїв

Кам’янщина – батьківщина чотирьох Героїв Радянського Союзу. Земляки свято зберігають пам’ять про їхні фронтові подвиги та передають її з покоління в покоління. У місті та селах, де народилися Іван Коваль, Петро Вершигора, Іван Солтис і Федір Жарчинський, працюють меморіальні музеї. А нинішнього року, коли ми відзначили 75-ту річницю звільнення краю від фашистської окупації, у Кам’янці розпочато закладку скверу Героїв Радянського Союзу. Цей об’єкт стане зримим символом пошани нащадків до подвигу солдатів Великої  Вітчизняної війни.

Суть ідеї про створення скверу, що викристалізувалася під час спілкування з багатьма земляками-патріотами, пояснив глава держадміністрації району і міста Володимир Бичков: «Музеї та пам’ятники розташовані на малій батьківщині героїв, і часто люди, що побували в Кам’янці (а приїжджають у райцентр не лише придністровці у справах, а й закордонні громадяни, які придбали путівки в санаторій «Дністер»), не встигають їх відвідати, а деколи навіть нічого не знають про їхнє існування. Новий сквер покликаний компенсувати брак інформації про героїв-земляків».

Його центром стане монумент із плитами, що розповідатимуть про подвиги, за які наші земляки були удостоєні найвищих у СРСР звань Героїв Радянського Союзу. Першим – у жовтні 1943 року – «Золоту Зірку» отримав Іван Коваль: один із 36 бійців 78-ї Гвардійської стрілецької дивізії, що проявив величезну мужність під час форсування Дніпра, утримання та розширення плацдарму на його правому березі. 7 серпня 1944-го за героїзм і особисті заслуги в розвитку партизанського руху звання Героя Радянського Союзу надали Петру Вершигорі. 11 лютого 1945-го Іван Солтис повторив подвиг Олександра Матросова: закрив своїм тілом амбразуру ворожої вогневої точки, з якої фашисти вели обстріл червоноармійців, що звільняли польське містечко Луїзенталь. А Федір Жарчинський дав можливість зустріти довгождану Перемогу чотирьом з половиною тисячам військовополонених, приречених на смерть у нацистському концтаборі.

Буде на монументі й п’ята плита – з описом бойового шляху Івана Крачевського, тричі нагородженого орденом Слави за відвагу та мужність, проявлені в ході розвідувальних операцій. Повним кавалером цієї вищої військової нагороди молодшого складу Червоної Армії він зустрів звістку про Перемогу на підступах до Праги. У нашому містечку, де І. Крачевський оселився після демобілізації, про долю розвідника нагадує лише меморіальна плита, встановлена на фасаді ЗАТ «Кам’янський консервний завод» – підприємства, на якому багато років працював ветеран війни. І це наочний приклад того, навіщо потрібен сквер Героїв: щоб люди знали та пам’ятали найважливіші сторінки історії, шанували імена видатних земляків, щоб молодь, вихована на їхньому прикладі, продовжувала славні традиції старших поколінь, якими пишається Кам’янщина.

Початком нового скверу стане дуб, посаджений кінорежисером, письменником – лауреатом Державної премії СРСР, відомим громадським діячем Петром Вершигорою, який у роки Великої Вітчизняної війни командував партизанською дивізією ім. С. Ковпака. Все інше буде зроблено нинішнім поколінням кам’янчан, які з ентузіазмом попрацювали на суботнику, розчищаючи майданчик для майбутнього скверу. Зрубували старі дерева та викорчовували чагарники, звільняючи місце для монумента (До речі, під час санітарного вирубування заготовлено близько 15 кубометрів дров, які будуть розподілені серед соціально уразливих верств населення). Працівники культури та соціальної сфери, бухгалтери та представники інших бюджетних організацій міста – всього понад 70 осіб – злагоджено працювали впродовж декількох годин. Скосили бур’яни, прибрали й завантажили на транспорт сміття…

«Майданчик під сквер готовий. Наступним етапом стануть будівельні роботи. На їх проведення виділено понад півмільйона рублів», – пояснив керівник відділу житлово-комунального та дорожнього господарства Кам’янської держадміністрації В’ячеслав Стратулат.

Попрацювати ще доведеться чимало: належить виготовити монумент і меморіальні плити з розповідями про героїв, посадити дерева та квіти, засіяти травою газони, встановити лавки, на яких відвідувачі скверу зможуть посидіти й осмислити не тільки почерпнуту інформацію, а й головне посилання: ми пам’ятаємо, ми пишаємося.

Закладення скверу з усією необхідною інфраструктурою, розпочате в Рік екології та благоустрою, планується завершити до 75-річчя Великої Перемоги.

Лариса   ЛЕГКУН.