27 травня 1919 року – історична дата для нашого краю. Рівно 100 років тому відбулося Бендерське повстання. Жителі міста, здебільшого робітники-залізничники, розпочали боротьбу проти окупації Бессарабії Румунією.
У науково-практичній конференції на тему: «Бендерське повстання: погляд через століття» взяли участь представники науково-освітніх установ ПМР, студенти гуманітарних спеціальностей, педагоги та провідні історики республіки.
Бендерське збройне повстання проти румунських окупантів, які захопили територію Бессарабії, стало однією з ключових подій в історії нашого краю. Це приклад мужності, відваги та величезного бажання наших предків жити вільно, зберігати власну ідентичність та культуру. У ході конференції зазначалося, що румуни намагалися ліквідувати молдавську державність двічі. «Це було в 1859 і 1918 роках, але обидва рази вони переоцінювали свої можливості й недооцінювали прагнення жителів краю до свободи й незалежності», – звернув увагу присутніх кандидат історичних наук, доцент ПДУ імені Т. Г. Шевченка Петро Шорников.
Повстання, учасниками якого були здебільшого робітники-залізничники, почалося вранці 27 травня 1919 року. Підтримали бендерчан у боротьбі за свободу червоноармійці. Разом вони захопили вокзал, пошту та банківську установу. Так влада фактично опинилася в руках народу, щоправда, ненадовго, тому що повсталі протрималися лише один день. Увечері того ж дня протест був жорстоко придушений румунами за допомогою французьких колоніальних військ. «Цікаво, що частина французьких солдатів, дислокованих у Бендерській фортеці й розпропагованих більшовиками, підтримала повсталих і разом з ними вигнала румунів із міста. Пізніше ці солдати поплатилися ще раз, причому разом із тими французами, які відмовлялися стріляти в мирних жителів, що відступали на лівий берег Дністра», – зазначив директор Інституту соціально-політичних досліджень і регіонального розвитку Ігор Шорников. Він також додав, що події тієї епохи свідчать про вибір, який зробили люди у важкий для своєї країни час. «Народ хотів зберегти свою ідентичність і культуру, люди не хотіли ставати румунами, а бажали залишатися частиною великої російської цивілізації, яка на той момент переживала не тільки важкі, але й великі часи. Створювався новий суспільно-політичний лад. Румуни вважали, що вони несуть сюди культуру і цивілізацію, а несли вони її на багнетах, грабуючи населення», – розповів Ігор Шорников.
Особливу увагу під час науково-практичної конференції приділили сучасному розумінню подій столітньої давності. «Дуже сумно, що з 1991 року, відколи Молдова повела свою самостійність, це покоління людей практично не знає справжньої історії свого народу, свого краю, й уся інформація, що нині подається, не має нічого спільного з історичною правдою», – зазначила директор Бендерського історико-краєзнавчого музею Ірина Смирнова. Вона також висловила надію, що конференція та аналогічні події доносять молодому поколінню правдиві факти з історії та життя людей нашого краю.
Підбиваючи підсумки науково-практичної конференції, організатори оголосили конкурс творчих робіт на теми: «100 років Бендерському збройному повстанню» та «95 років першої державності на Дністрі». До речі, роботи прийматимуть до 1 жовтня.
Марія КРАВЕЦЬ.