У Рибницькій українській середній загальноосвітній школі № 1 з гімназичними класами ім. Лесі Українки пролунав останній дзвоник.
На святі були присутні почесні гості: головний спеціаліст Управління економіки та майна держадміністрації Рибницького району та міста Рибниці Наталія Андронакі, головний спеціаліст з освітньої діяльності МУ «Рибницьке управління народної освіти» Оксана Страховчук, голова Товариства української культури «Поділля» ім. Б. Палагнюка Тамара Король, старший науковий співробітник Рибницького краєзнавчого музею Ірина Гладка та представники Союзу захисників ПМР Яків Кифік та Петро Чорний.
Напевно, через те, що в школі навчається невелика кількість дітей (усього 68 учнів) свято було особливо затишним. Директор освітньої установи Світлана Чоботарська привітала вчителів, учнів та їхніх батьків із закінченням ще одного навчального року.
Вона підбила підсумки цього важливого і напруженого періоду в житті дітей та батьків і зазначила: «…Поточний навчальний рік став роком наших перемог, адже вихованці українськомовного навчального закладу пишаються призерами науково-практичних конференцій (НПК) – це 12 учнів середньої та старшої ланки, призерами муніципальних олімпіад – 2 учні, призерами республіканської олімпіади – також 2 учні, призерами республіканської НПК – 2 учні. У різноманітних конкурсах ми посіли такі призові місця: «Найкращий екскурсовод» – 2 місця (лауреати ІІ муніципального туру та І місце по республіці), конкурс есе – 4 призових місця, малюнків – 3 призових місця, у змаганні читців – 3 призових місця, у літературно-мовному конкурсі – 3 призових місця, загін ЮІДР – виборов почесне І місце, «А нумо дівчата!» – ІІ місце. Найголовнішим підсумком, яким можемо пишатися, є досягнення саме нашого учня – Ілля Лозан став «Учнем року». Це свідчить про те, що українська школа надає якісну освіту, виховує всебічно розвинену особистість. Але таких результатів не було б без спільної роботи високопрофесійних учителів, талановитих учнів і турботливих батьків.
На святі було багато цікавих і зворушливих моментів: виносили прапор ПМР, на який рівнялися всі учні, лунали щирі привітання, вірші та пісні, зворушливі слова випускників і, звичайно, прощальний вальс.
Настав урочистий момент: нарешті пролунав останній дзвоник. Учні десятого класу взяли барвисті рушники й створили імпровізований коридор, через який одинадцятикласники разом зі своїми батьками зайшли до школи. Випускники запросили всіх до актової зали на підготовлений «капусник».
Цього року в школі всього шість випускників, але гострота почуттів і радісно-схвильовані обставини наповнили простір, і всі відчули важливість і відповідальність моменту. Виступи юнаків і дівчат були переповнені почуттям вдячності до вчителів і батьків. Їхні серця немов боролися з почуттям гіркоти розставання з рідною школою та з радістю зустрічі з невідомим.
І знову лунали вірші та пісні, демонструвалися на екрані фотографії минулих шкільних років, учителів, що стали за роки навчання рідними людьми. Завершила свято директор Світлана Миколаївна такими словами: «Дорогі випускники, хочу побажати, щоб на вашому життєвому шляху все склалося вдало, щоб зроблений вами вибір, від якого залежатиме все ваше майбутнє життя, був правильним, щоб він приніс вам щастя і радість. Хай вам щастить!»
Дмитро ВЛАДОВ.