Ось і завершився черговий навчальний рік. Поза сумнівом, він чимось запам’ятається кожному педагогові та кожному учневі, а для колективу Кам’янської середньої школи № 2 він буде по-особливому пам’ятним. Адже найбільша освітня установа району відзначила відразу кілька ювілейних дат: 140 років з моменту відкриття земської школи, 95 років від дня створення української трудової семирічки, 75 років з моменту перетворення в російську середню школу, 20 років виповнилося гімназії.
З історією Кам’янської СШ № 2, яка розпочалася ще в позаминулому столітті, можна ознайомитися в шкільному музеї. У 2000-му його організувала Маргарита Євгеніївна Балицька, яка викладала в ту пору історію рідного краю. Разом з нею весь колектив – і вчителі, і школярі – розшукував документи, записував спогади ветеранів педагогічної праці та випускників, збирав фотографії та інші експонати. Завдяки цій копіткій праці ми з вами, шановні читачі, можемо перегорнути літопис навчального закладу, зупиняючись на найважливіших сторінках.
Як усе починалося
У 1879 році в містечку Кам’янка було відкрито земську школу, завідувати якою призначили Сергія Олександровича Пилянкевича. У школі тоді був один клас. Учнів навчали Закону Божого та арифметики, читати, писати, співати. Також вони одержували елементарні відомості з природознавства, географії, історії.
18 років потому в Кам’янці відкрили й церковноприходську школу. Заняття в ній починалися у вересні, а закінчувалися в березні – в інший час діти працювали з батьками в полі. На всіх учнів був один клас із лавками, на яких сиділи до 10 осіб. Крім Закону Божого, вчилися читати, писати, рахувати. У четвертому класі складали іспити – і на цьому навчання завершувалося.
24 квітня 1924 року обидва заклади були об’єднані в українську трудову семирічну школу. Її перший випуск налічував усього 48 учнів. Але за 95 років, що промайнули з тих пір, був пройдений величезний шлях. Школа «виросла» до середньої й випустила в доросле життя понад 11 000 осіб! За цей час учні одержали 45 золотих медалей і 91 срібну. 718 осіб закінчили школу з похвальними грамотами.
Півстоліття зі школою № 2
Про шлях, який Кам’янська СШ № 2 подолала з 1940-го по 1990-й, мені пощастило дізнатися з вуст очевидиці – Олександри Тимофіївни Прохорової. У передвоєнний рік вона вступила в перший клас української школи. (Зауважу, що мовою, якою довелося вчитися всього лише рік, О. Прохорова до цих пір прекрасно володіє, а щоб не втратити навик – із задоволенням читає нашу газету «Гомін»).
У роки німецько-румунської окупації школа працювала, але напівголодні та напіводягнені діти відвідували заняття від часу до часу. Однак після звільнення району від фашистів кожного зарахували в клас згідно з його віком, а не з фактичними знаннями. Олександра стала четвертокласницею, але вже не української, а російської школи. Мову навчання було змінено у зв’язку з тим, що у Кам’янський район із різних куточків СРСР прибували працівники відновлюваних після війни установ. До цих пір їхні діти навчалися в російських школах, і за численними проханнями батьків у СШ № 2 відбулася реорганізація. Так для школи розпочався новий етап, який триває вже 75 років.
Кам’янська СШ № 2 завжди славилася своїм педколективом, який надихав слідувати викладацьким шляхом нові покоління. Ось і Олександра, захоплена прикладом Тетяни Сергіївни Осмулькевич (доньки першого директора земської школи), вирішила стати вчителем російської мови та літератури. Здобула цю професію в Тираспольському педінституті, й незабаром повернулася в рідну школу, разом з якою пройшла багато етапів становлення та зростання. Викладала не тільки дітям, а і дорослим, які вечорами відвідували школу робочої молоді. З усім колективом виходила на суботники під час спорудження нової будівлі. Брала участь у художній самодіяльності, що досягла в ту пору свого розквіту. А ще – керувала шкільним пошуковим загоном «Прометей», члени котрого ретельно вивчали бойовий шлях 80-ї гвардійської ордена Суворова Уманьської дивізії, в якій після звільнення району служило багато кам’янчан. І на Всесоюзному конкурсі «Пошук-80» загін СШ № 2 став переможцем.
Перебуваючи на заслуженому відпочинку, Олександра Тимофіївна відгукнулася на прохання дирекції школи замінити важко хвору колегу. Так ми, учениці експериментального гуманітарного 10-го класу, і познайомилися з однією з найкращих вчительок російської мови та літератури, яка заслужено носила звання «Відмінник освіти СРСР». Закінчувався 1990 рік – і для школи настала нова епоха.
У ногу з часом
Відповідаючи на виклики часу, школа почала оновлюватися, не чекаючи нових століття і тисячоліття. Спочатку відкрили класи з поглибленим вивченням окремих предметів, а в 1999-му з’явилися гімназичні класи, що знайшло віддзеркалення у назві навчального закладу. Офіційно він почав іменуватися Кам’янською загально-освітньою середньою школою № 2 з гімназичними класами.
Відтоді СШ-Г № 2 була і залишається єдиною в районі школою, яка надає освіту підвищеного рівня. Паралельно з гімназичними тут діють класи соціально-гуманітарного та соціально-економічного профілю. Тому навчаються в цій школі не тільки юні кам’янчани, а й обдаровані діти з усіх сіл району. На сьогодні учнівський колектив нараховує понад 680 осіб, 272 з яких – гімназисти, а 33 учні навчаються в профільних класах.
20 років на чолі колективу
Усі 20 років, упродовж яких школа працює в новому статусі, керує нею Ольга Іванівна Хитрич. Бути успішною на посаді директора допомагають їй учительський талант, ініціативність і господарська кмітливість. Завдяки гармонійному поєднанню цих якостей, школа не тільки є кращою в районі за якістю знань учнів, а й динамічно розвивається. Зокрема, в останні два роки значно покращилася матеріальна база. Завдяки програмі капвкладень перекрито дах на 5 будівлях і галереях, проведено капітальний ремонт гардеробної, спортзалу, душових і роздягалень, змонтовано нову каналізацію.
Саме до директора я і звернулася з проханням підбити деякі підсумки – звичайно, не за весь 20-річний період, а хоча б за останні роки.
«Аналіз діяльності школи за 2015–2019 роки демонструє стійке зростання якості освіти. За цей час відсоток успішності зріс від 94 до 99 (а в гімназичних класах вона стовідсоткова), якість знань підвищилася з 47 % до 63 %. Упродовж десяти років усі випускники дев’ятих і одинадцятих класів успішно проходять державну підсумкову атестацію. Рівень якості їхньої підготовки підтверджує щорічна наявність відмінників і медалістів. Так, у 2014–2015 навчальному році наші випускники одержали одну золоту і 3 срібні медалі, в 2015–2016 році – 6 золотих і 3 срібні, в 2016–2017-му – одну золоту і 6 срібних, а у минулому навчальному році – 3 золоті та 8 срібних медалей. Щорічно від 87 % до 100 % випускників вступають до вищих навчальних закладів ПМР, Росії, України, Молдови, – зазначила О. Хитрич. – Наші школярі не лише беруть активну участь у різних республіканських заходах, а й успішно демонструють там свої знання, уміння, таланти. Нинішнього навчального року Іван Кавтя став переможцем олімпіади з виборчого права, Олександра Купцова продемонструвала підвищений рівень знань англійської мови, а Марія Подопригора та Марія Шкільнюк – призерки конференції дослідницького товариства учнів (секція «Медицина і здоров’я»). Відзначилися наші вихованці й на республіканських конкурсах «Кращий екскурсовод музею освітньої організації», «Гімн честі, мужності та славі», «Родинні старти» тощо.
У педагогіці – за покликом серця
Усі досягнення учнів: відмінні оцінки, перемоги на предметних олімпіадах, у творчих конкурсах і спортивних змаганнях – результат щоденної злагодженої роботи педагогічного колективу, націленого на створення оптимальних умов для якісного освітнього процесу. «Якщо запитати будь-кого з батьків, що він вважає найважливішим елементом навчання своєї дитини, він, напевно, відповість: «Це хороший учитель», – підкреслив у вітальній промові, адресованій ювілярам, голова міськрайради народних депутатів Віктор Матвєєв. – Лише під умілим керівництвом справжнього педагога школярі можуть ефективно використовувати нові знання та новітні технології, які нестримно розвиваються і стають пріоритетними в навчальному процесі».
Кам’янській середній школі № 2 з педагогами щастило завжди. У всі часи фундаментом колективу були люди, що обрали професію за покликом серця і не розчарувалися в ній, попри будь-які життєві випробування. От і нині з 70 вчителів СШ-Г № 2 близько 85 % – із вищою освітою. 8 педагогів мають вищу кваліфікаційну категорію, 32 – першу, 12 – другу. Половина членів педколективу удостоєна звань «Відмінник народної освіти» та «Заслужений вчитель ПМР». І ці цифри красномовно свідчать: учителі й самі постійно навчаються, накопичують нові знання, випробовують новаторські педагогічні прийоми, підвищують свою кваліфікацію, переймають у колег передовий досвід. Таке прагнення до вдосконалення професійної майстерності дає вагомі результати з навчання та виховання молодого покоління і не залишається непоміченим країною та суспільством. На честь ювілею школи понад 20 членів колективу були удостоєні державних і відомчих нагород.
Тандем україністів
Серед відзначених Грамотами Президента ПМР – Оксана Василівна Івасіва та Лариса Василівна Панаїда. Багато років вони викладають учням Кам’янської СШ-Г № 2 українську мову та літературу, добиваючись на цьому терені значних успіхів. Понад 160 школярів вивчають сьогодні українську – і поміж них немає жодного, хто не встигав би в навчанні.
Багатолітній педагогічний досвід і щира захопленість своїм предметом допомагають учителям з першого класу зацікавити учнів українською культурою і підтримувати цей інтерес упродовж усього курсу навчання. Для кожного віку – своя чітко вивірена програма, в якій органічно поєднуються пізнання мовних законів і практикум з культури мовлення, знайомство з усією багатогранністю самобутньої літератури від фольклору до сучасності, в якій знайшли своє віддзеркалення історія українського народу та світова проблематика.
Оксана Василівна і Лариса Василівна охоче проводять відкриті уроки та заходи, виступають з доповідями, діляться напрацьованим досвідом на шкільних і районних засіданнях методичного об’єднання вчителів української мови та літератури.
Обидва викладачі вміло застосовують у навчально-виховному процесі регіональний компонент. Наприклад, підлітки знайомляться з творчістю лауреата Державної премії СРСР Петра Вершигори. Для «Хрестоматії з літератури Придністров’я» Л. Панаїда переклала українською нарис місцевого письменника Якова Кутковецького «Іван Солтис», в якому розповідається про долю нашого земляка, удостоєного в роки Великої Вітчизняної війни звання Героя Радянського Союзу. Є в методичній скарбничці Лариси Василівни дослідницька робота про поетів – уродженців Кам’янщини. Часто на уроках і позакласних заходах творчий тандем україністів використовує краєзнавчі матеріали, що робить заняття «живими», максимально наближеними до кожного школяра, який може приєднатися до розмови про рідні місця та їхні пам’ятки, про знаменитих земляків, про минуле і сьогодення своєї малої батьківщини.
Завдяки нестандартному підходу Оксани Василівни та Лариси Василівни до освітнього процесу, їхні вихованці на високому рівні володіють українською мовою, що дозволяє їм ставати переможцями та призерами предметних олімпіад, інтелектуальних і творчих конкурсів як республіканського, так і міжнародного масштабу. А головне – це те, що в Кам’янській середній школі № 2 через 75 років після того, як вона перестала бути українською, знову лунає українська мова – привільна та літературно грамотна.
Ніна ПАНАЇДА.