У квітні 1710 року біля містечка Тігіна (Бендери) на правому березі річки Дністер на зборах козацтва було ухвалено Конституцію гетьмана Пилипа Орлика. Вона мала назву «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою» і вважається однією з перших конституцій у Європі.
У ній обмежувалися гетьманські прерогативи, зменшувалася соціальна експлуатація, зберігався особливий статус запорожців і прописувалося політичне й церковне відокремлення України від Росії. Документ було складено як угоду між Гетьманом та Військом Запорозьким (народом України), що було характерно для західноєвропейської традиції. Він складався з преамбули та 16 параграфів, де були сформульовані основні принципи побудови держави. У преамбулі схематично викладено історію Війська Запорозького та всього українського народу.
Реальної чинності Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині, а її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Втім, в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обґрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.
Історики мають різні думки щодо того, був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова чи прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції у Європі та США з’явилися лише сімдесят років потому.
Нині чинний Основний Закон України 1996 року було прийнято 28 червня на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Відповідно до Конституції день прийняття Основного Закону є державним святом.
Конституція 1996 року стала першою Конституцією незалежної України. З прийняттям цього документа були визначені базові координати й орієнтири, сукупність суспільних цінностей – все те, що формує політико-економічну систему. Окреслено відносини держави й людини, держави й громадянина, їхні права та взаємні обов’язки. Встановлено межі втручання держави в життя суспільства й окремої особистості. Ухвалення Конституції розмежувало права та обов’язки різних гілок влади, політичних партій та громадських організацій.
На території Бендерської фортеці біля пам’ятного знака, встановленого з нагоди 300-ліття Конституції Пилипа Орлика, представники українських громад обох берегів Дністра разом із дипломатами Посольства України в Молдові 27 червня відзначили День Конституції України.
Тимчасовий повірений у справах України в Республіці Молдова Володимир Боєчко, вітаючи учасників зібрання з 23-ю річницею Конституції України, нагадав присутнім про важливість укладення цього основоположного правового документа для демократичного розвитку держави, а також про закріплення в Конституції європейського та євроатлантичного курсу України.
Представники українських громад, виступаючи перед присутніми, виявляли неабиякі знання основних положень найголовнішого документа і наводили окремі його статті. Для прикладу, директор Бендерської гімназії № 3 ім. І. Котляревського Валентина Боднар згадала ст. 3: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави».
Чи очікувати змін і доповнень до нинішньої Конституції, покаже час, а святкування в Бендерській фортеці завершилися урочистим покладанням квітів до пам’ятного знака першій у Європі демократичній Конституції.
Аліса КОХАНОВА.