В останню неділю листопада в Придністров’ї відзначають День матері. Напередодні свята я зустрілася з багатодітною мамою і з’ясувала, як вона все встигає і чому материнство – це справжнє щастя.
Яка вона, сучасна мама?
Крім роботи, навчання, вона готує обіди, стежить за будинком, виховує дітей і при цьому примудряється залишатися ніжною і чуйною жінкою.
Знайомтеся: Ольга Співаченко, багатодітна мати, співробітниця ДУ «Приднестровская газета». Найбільше багатство сім’ї Співаченків – двоє синочків і лапочка-дочка. Старшому синові Артему – 15 років. Він навчається в Тираспольському теоретичному ліцеї на фізико-математичному відділенні. Середня дитина – дванадцятирічний Олександр, учень шостого класу столичної школи № 12, відмінник. Наймолодша, семирічна Олечка, – учениця першого класу.
Напередодні Дня матері я попросила Ольгу Сергіївну дати інтерв’ю для читачів газети «Гомін». Мені, як матері однієї дитини, було дуже цікаво, як це – бути багатодітною мамою?
– У наш час багатодітна родина – рідкість. Як Ви з чоловіком вирішили, що дітей у вашій сім’ї буде багато?
– Так вийшло. Всі дітки у нас бажані й кохані.
– Кожна дитина – індивідуальність. Ви використовуєте універсальні правила виховання чи знаходите свої «ключики» до кожної дитини?
– До дітей не можна ставитися однаково. Кожна дитина індивідуальна. У них є свої певні риси характеру, на які доводиться зважати.
– Як реагували Ваші старші діти на появу малюків? Допомагали доглядати за молодшими?
– Поява маленьких діток – це завжди радість для всієї родини: і для батьків, і для старших дітей, але
ми залучали їх до виховання малюків тільки в ігровій формі. Це не було обов’язком для них. Переважно ми з чоловіком самостійно виховуємо їх. Дітей намагаємося не навантажувати.
– У Вашій родині є місце дитячим ревнощам до батьків?
– Ні, ревнощів не було. Відстоювати першість доводилось. Наш середульший, через особливості характеру, повинен бути в усьому першим. Як і всі хлопчаки, сини іноді влаштовували бійки, а тепер подорослішали й більше дружать. Мої діти люблять одне одного, діляться своїми новинами, планами, думають і піклуються про брата і сестру.
– Більшість батьків багато в чому покладаються на допомогу бабусь і дідусів. Як Ви справляєтеся з вихованням і домашніми клопотами?
– У нас чудова сім’я, в якій всі беруть участь у житті наших дітей. Це і бабуся, яка допомагає нам день у день, без якої просто не знаю, що б ми робили, це і тітка, і племінниця. У нас в сім’ї всі дуже дружні й завжди готові прийти на допомогу. Без них мені було б набагато складніше.
– Чи вдається Вам, багатодітній мамі, приділяти час собі, своєму дозвіллю, наприклад: зробити манікюр, зустрітися з подругами?
– Я можу собі це дозволити, але не завжди користуюся цим. Справа в тому, що на сьогодні, коли діти мої вже подорослішали, я можу приділити час собі, але, звичайно, коли вони були меншими, часу було зовсім мало. Що менше дитина, то більше часу батьки витрачають на неї. До речі, у мене дуже турботливий чоловік, який підтримує мене, багато часу проводить з дітьми (коли він удома). Коли встигаємо, коли – ні. Буває по-всякому.
– Чи важко бути багатодітною мамою?
– І тут теж буває по-різному. Я не приховуватиму: іноді виникають і фінансові труднощі, на які «хворіє» наша родина, та ми їх долаємо. Це все етапи в житті, і ми, батьки, дуже стараємося. Бувають і зриви, бувають складні моменти. Та мені здається, що таке трапляється і в сім’ях, де тільки одна дитина. І в таких сім’ях стикаються з фінансовими й психологічними проблемами. Особливе випробування для батьків – підлітковий вік. Усі діти по-різному переживають цей період.
Звичайно, є сім’ї, в яких і більше дітей – четверо, п’ятеро і семеро. Я на них дивлюся і дивуюся, як вони все встигають. Вони – молодці!
– Які поради Ви можете дати мамам, які скаржаться на життя з однією дитиною? Як їм полегшити свої будні?
– Моя порада проста: починайте цінувати життя. Перед сном подумайте, що хорошого було сьогодні. Я завжди дякую Богові за те, що я та члени моєї сім’ї живі та здорові, що у мене стільки дітей, за чудесного і надійного чоловіка, за те, що не стріляють. Почніть шукати, що ж сьогодні було добре, і тоді світ розквітне перед вами величезною кількістю барв!
Подивіться на своє материнство з іншого боку. Якщо ви прибираєте розкидані іграшки, не ремствуйте, що «ось знову, скільки можна», а подумайте про те, що «слава Богу, що моя дитина може розкидати іграшки, може гратися ними», адже не всім дітям це дано. Грайтеся разом з ними. Спробуйте знову стати дитиною!
Пам’ятайте, що період, коли важко, дуже короткий – перші три місяці, максимум рік. І все ж знайдіть півгодини на день для себе. Довіряйте своєму чоловікові – він прекрасно впорається з малюком. Не соромтеся просити бабусь погуляти з онуками. Це зміцнює зв’язок поколінь, а ви матимете вільний час. Викиньте телевізор з дому геть і перестаньте сидіти в інтернеті.
– Що Ви хотіли б побажати всім придністровським мамам?
– Мамам я хочу побажати, насамперед, невичерпної материнської любові, турботи, сил, здоров’я. Коли мама не дуже здорова, це погано відбивається на всій родині. Бажаю діставати позитив від своїх дітей, щоб усі мами були в гарному настрої, щоб діти їх радували. А тим, хто ще не став мамою, я бажаю хоча б один раз у житті пізнати це щастя.
Любов до дітей, взаєморозуміння і підтримка – головні складові сімейного щастя сім’ї Співаченків. Такі звичайні сім’ї, зі звичайними батьками потрібні суспільству. І що більше їх, то краще. Сім’я не купається в грошах, витрати постійно зростають: дитячий садок, одяг, підручники, іграшки… Перелічувати можна нескінченно, але це все під силу батькам, тому що вони багаті на любов і на дітей. І нехай ростуть їхні діти здоровими та розумними, радують маму і тата.
Про День матері детальніше
1912 року була створена Міжнародна Асоціація Дня матері з метою поширення свідомого святкування цього дня. Хоча, по суті, це – свято вічності: з покоління в покоління для кожного з нас мати – найголовніша людина. З 1914 року це свято дістало офіційний статус у США. У багатьох країнах на честь цього свята заведено влаштовувати святкові вечори, виставки, концерти. Особливо красиво і незабутньо проходять різні заходи, присвячені цьому Дню, в дитячих дошкільних та освітніх установах, де діти дарують своїм мамам не тільки добрі слова й усмішки, але й безліч подарунків, зроблених своїми руками, і спеціально підготовлені концертні номери. Таких культурно-масових заходів з кожним роком стає все більше, і відбуваються вони практично у всіх районах нашої республіки.
Безумовно, День матері – це одне зі зворушливих свят, тому що всі ми з дитинства несемо у своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї матері, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити нас, незважаючи ні на що. Щастя й краса материнства в усі часи оспівувалися кращими художниками й поетами. І невипадково – від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й добробуту суспільства. Щасливі діти ростуть у дружній родині й під опікою щасливої матері.
Олександра ТУПІКОВА.