Парламентарі підтримали ініціативу Уряду щодо внесення змін та доповнень до Трудового кодексу (ТК) ПМР, над якими працювали представники виконавчої влади, Верховної Ради, Спілки промисловців, аграріїв та підприємців, Федерації профспілок, наукової спільноти та громадськості ПМР у рамках міжвідомчої робочої групи.
Причиною розробки та прийняття нововведень стала необхідність приведення трудового законодавства у відповідність з реаліями нинішнього життя. Зміни стосуватимуться такого поняття, як «дистанційна робота». У результаті технічного прогресу багато компаній та їхніх співробітників дійшли висновку, що можна цілком комфортно і продуктивно взаємодіяти на віддаленій основі. Нині дистанційна робота – це звичайний і поширений вид працевлаштування. З боку роботодавців стало більше довіри до таких співробітників. З боку співробітників –більше відповідальності. Стрімкий розвиток економіки та інформаційних технологій значно вплинув на організа-цію робочого процесу у всьому світі.
Форс-мажорні обставини, пов’язані з загрозою поширення COVID-19, внесли корективи у звичний ритм роботи й у Придністров’ї. Багатьом установам доводиться здійснювати свої функції дистанційно.
В окремому розділі зміненого Трудового кодексу показані нові поняття та особливості регулювання праці дистанційних працівників: порядок укладення і припинення трудового договору, режим праці та відпочинку.
Крім того, введення актуальних правових норм дасть право упорядкувати дистанційну зайнятість у більш серйозних масштабах. Це сприятиме зниженню безробіття, створення доступного ринку праці для інвалідів, жінок, які мають дітей, багатодітних батьків, пенсіонерів, студентів. Відтепер Трудовий кодекс забезпечить кожному, хто працюватиме віддалено, право користуватися гарантіями, передбаченими законодавством.
До Кодексу також внесені зміни, які встановлюють режим роботи, що поєднує одночасно неповний робочий день і неповний робочий тиждень. Раніше у цьому пункті виникали різночитання. Тепер чітко визначено принципи та термін роботи на умовах неповного робочого часу, закріплена можливість поділу неповного робочого дня на частини.
Пропонується внести зміни у статті, які регламентують понаднормову роботу. На сьогодні у зв’язку з необхідністю своєчасного виконання договірних зобов’язань на вітчизняних підприємствах виникає потреба у найманні працівників відповідної кваліфікації до робіт, за які нараховується справедлива оплата. Причому самі співробітники готові працювати й отримувати за це гідну заробітну плату. Однак на цей час допустима тривалість понаднормової роботи становить 120 годин. За новими нормами понаднормова праця не повинна перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 250 годин упродовж року.
Проект також передбачає розмежування термінів видачі роботодавцем копій документів, пов’язаних із роботою, передбачивши для осіб, що працюють, не пізніше як 5 робочих днів з дати подання письмової заяви, а для колишніх співробітників – не пізніше 10 робочих днів. Раніше цей термін був один для всіх і становив 5 днів. Пошук необхідної інформації для колишніх працівників ускладнюється не лише через завантаженість співробітників відділу кадрів, але й тому, що ті звертаються за видачею довідок, пов’язаних з роботою, не надаючи при цьому необхідного пакету документів: трудової книжки, свідоцтва про зміну прізвища тощо. Стосовно до роботи на відстані, то цілком можливо, що майбутнє – саме за такою формою зайнятості.
Уляна БОНДАРЧУК.