З-поміж великої кількості наявних на сьогодні професій лікарську практику через її значущість і затребуваність у суспільстві слід поставити на одне з почесних місць. Кажуть, що лікар – це посередник між людиною і Богом, а професія медика – найгуманніша, вона покликана стояти на сторожі людського життя. Клятва Гіппократа спонукає людей у білих халатах перебороти всі емоції й особисті негаразди, щоб виконати свій обов’язок. Це справжнісінькі професіонали, майстри своєї справи, які володіють неймовірною стійкістю до стресів і великим самовладанням, а також умінням швидко і точно реагувати на критичні обставини.
Такою людиною є лікар-терапевт ДУ «Республіканський госпіталь інвалідів Великої Вітчизняної війни» Ольга Люлька. Народилася вона в Тирасполі в робітничій сім’ї. Закінчила ПДУ ім. Т. Г. Шевченка. Зі шкільної парти дівчина мріяла поєднати свою долю з медициною. Особливо вражали її уроки літератури, на яких школярів знайомили з головними героями творів – лікарями. «Пригадую оповідання Олександра Купріна «Чудовий доктор» про професора Пирогова, який допоміг бідній родині впоратися з труднощами й став її ангелом-хранителем. Дуже вразила повість Бориса Васильєва «Летять мої коні» про доктора Янсена, якому автор зобов’язаний своєю появою на світ. Тоді я зрозуміла, що справжній лікар неодмінно повинен володіти не тільки глибокими знаннями, професійними навичками, а й високими моральними рисами. Згодом я усвідомила, наскільки це важливо в професії терапевта, тому що він знає все про різні захворювання та методи лікування», – розповіла Ольга Петрівна.
На думку лікаря Люльки, жодна професія немислима без елементу творчості, в тому числі й медична. Хвора людина, особливо літня, перебуває в непростому психологічному стані, тому необхідно в роботі з нею проявляти деякі елементи творчості, які, як потім виявляється, роблять результат одужання унікальним. Іноді, переконуючи хворого в необхідності лікування, доводиться пояснювати йому, що не варто сумувати, треба долати труднощі. Можна й історію якусь розповісти, пожартувати, вислухати, прокоментувати, порадити. Тобто, в цей процес включаються якісь незвідані медичною наукою аспекти особистості лікаря. Так і виникає необхідна довіра й гармонія в стосунках лікар – хворий.
Важливою для Ольги Петрівни є підтримка її чоловіка та двох синів. Старший навчається в медичному інституті, мріє стати кардіохірургом. Допомагати людям – надзвичайно благородна справа. Тому образ медика в уяві багатьох людей пов’язаний з надією і захистом. «Щастя для мене – це, в першу чергу, здоров’я близьких для мене людей, здоров’я пацієнтів, їхні щасливі обличчя і бажання жити й бути впевненими в завтрашньому дні. Адже не «…примарне все в цьому світі бурхливому», а реальне, отже, реальним є поняття щастя», – сказала лікар.
Представники медичної професії в будь-який момент готові допомогти людям. Ось що розповіла лікар Ольга про пам’ятний випадок, який трапився з нею на відпочинку в Криму. «Під час обіду я побачила, що за сусіднім столом задихається чоловік. Зрозуміла, що він подавився. Я миттєво кинулася до нього на допомогу, застосувала прийом, якому нас навчили в інституті, – і життя було врятовано. Потім ми потоваришували з цією, як виявилося, дуже життєрадісною людиною, добродушною, з почуттям гумору і дуже вдячною. Ми досі підтримуємо дружні стосунки, й він не перестає називати мене рятівницею, хоча я виконувала свій професійний обов’язок, не більше».
Прикладом відданості медичній професії для Ольги Петрівни є завідувач терапевтичного відділення ДУ «Республіканський госпіталь інвалідів Великої Вітчизняної війни» лікар-терапевт вищої категорії, заслужений лікар ПМР, «Відмінник охорони здоров’я ПМР», ветеран праці зі стажем 55 років Діна Михайлівна Голинська.
Безумовно, цей рік став непростим випробуванням для лікарів Придністров’я через пандемію. Ольга Люлька разом зі своїми колегами брала участь у лікуванні діалізних хворих, інфікованих COVID-19. На сьогодні наша героїня працює в інфекційному відділенні неврології з пацієнтами, зараженими коронавірусною інфекцією.
На завершення нашої зустрічі, Ольга Петрівна побажала всім читачам газети «Гомін» здоров’я, добробуту, оптимізму, гарного настрою і, звичайно, щастя. Лікар часто лікує не лише тіло, а й душу людини, вселяючи в її серце віру та надію. І це не можуть не цінувати ті, кому медики дарують радість одужання чи поліпшують здоров’я і якість життя.
Олександр ЗАЙЧУК.
На фото: Ольга Люлька
Фото автора.