Ким би ми не були, в нашому житті обов’язково були присутні вчителі. Ті, які всупереч дитячій упертості, наївній дурості, а іноді й відвертому небажанню вчитися, невпинно, кожен день спонукали нас до успіху. Ті, які допомагали нам примножувати свої знання, вміння і навички, допомагали вчитися, вправлятися, підштовхували нас, ледачих і недбайливих, по сходинках угору. А деякі навіть рятували наші душі.
Ми, випускники 2006 року Бендерської середньої загальноосвітньої школи № 9, вдячні долі за те, що вона дала нам прекрасного класного керівника, Педагога з великої літери – Наталію Федорівну Моцок. Хочемо розповісти про свою класну маму, яка допомогла нам не тільки розкритися як особистостям, а й зуміла вплинути на життя кожного з нас.
Народилася вона в Бендерах 6 жовтня 1970 року в родині інтелігентів: мати – Тетяна Костянтинівна, викладач географії, заслужений учитель ПМР, батько – Федір Іванович, державний службовець, майстер спорту з пішохідного туризму.
Оскільки дівчина народилася і виросла в сім’ї туристів-пішохідників, то й вибір майбутньої професії, швидше за все, був очевидним: по закінченні середньої школи № 16 вона вступила на географічний факультет Придністровського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
Трудову діяльність розпочала на посаді старшої піонервожатої у вересні 1987 року в школі, яку з відзнакою закінчила. Вже через два роки, поєднуючи навчання і роботу, викладала географію в середній загальноосвітній школі № 9. Загальний трудовий і педагогічний стаж Наталії Моцок становить 33 роки, й за цей час зі стін школи вийшли чотири її повних випуски учнів.
Наша вчителька вміла з нами розмовляти відверто, знаходити потрібні слова і, найголовніше, кожному з нас створювала ситуацію успіху. Вона дарувала часточку себе і всі наші переживання пропускала через себе. Турботлива, чуйна, одночасно сувора і справедлива, вона дбала про нас, як про власних рідних дітей.
Ми донині намагаємося зрозуміти, в чому ж полягає секрет її успіху. Напевно, він простий: у любові й повазі до нас, до дітей, до своїх рідних і улюблених учнів. Для нас Наталія Федорівна стала і мамою, й подругою, й наставником і просто приємним співрозмовником. Вона поєднала своє життя з нашим, щоб ми навчилися здійснювати свої мрії та бажання. Завжди знаходила з нами спільну мову, багато розповідала нам про мудрість, милосердя, доброту та дружбу, завжди організовувала турпоходи та їздила з нами по найкрасивіших місцях Придністров’я та Молдови.
Жіноча чарівність, природність, теплота і чуйність душі – відмінні риси Наталії Федорівни. Її комунікабельність, уміння спілкуватися, приязність досі викликають щиру повагу. Наділена якимось невгамовним моральним імпульсом, вона вміла бачити нове, цікаве в різних ситуаціях і була готова допомогти нам. Поєднуючи в собі любов до справи та до своїх учнів, вона
щедро обдаровувала духовним багатством і відкритістю душі всіх, хто був з нею поруч.
Нині наша вчителька викладає в Бендерській середній загальноосвітній школі № 18, вона – учитель вищої категорії, неодноразово нагороджена грамотами Управління народної освіти, Міністерства просвіти та Президента ПМР.
За час викладання наша «класна мама» змогла прищепити любов до свого предмета багатьом своїм учням. З останнього року випуску четверо учнів вступили на географічний факультет в ПДУ, серед випускників є вчителі географії, які поповнюють педагогічні кадри в наших школах і гімназіях, є геологи, фахівці та представники геологорозвідувальних компаній, які працюють в Росії.
Ми знаємо – наша «класна мама» пам’ятає і любить нас, переживає за кожного і радіє нашим успіхам. Зустрічі з нею перетворюються в душевні свята. Через багато років вона пам’ятає імена кожного зі своїх учнів, завжди цікавиться справами, роботою, діточками.
6 жовтня 2020 року у нашої улюбленої «класної» ювілей – 50 років. Від щирого серця ми вітаємо її, з упевненістю говоримо: «Бути вчителем – це покликання, талант, даний зверху! Ми вдячні, що наш класний керівник виявилася талановитим педагогом».
Дорога Наталіє Федорівно, спасибі Вам за ваші очі, щиру посмішку, за Ваше добре серце – за все, за все, спасибі! Удачі Вам, успіхів, здоров’я, взаєморозуміння та великої учнівської вдячності! Ми Вас любимо!!!
Випуск 2006 року, 11-А клас.
На фото: Наталiя Моцок.
Фото автора.