У житті кожної молодої людини настає час, коли треба йти служити в армію, захищати свою батьківщину, свою сім’ю, своїх земляків. І нехай для батьків вони ще діти, але з цього моменту доля батьківщини – в їхніх руках. Дуже відрадно, що більшість юнаків Придністров’я вважає службу у Збройних силах своїм прямим і почесним обов’язком. Честь і гідність, мужність і відданість завжди були найціннішими рисами справжніх чоловіків.
У Міноборони ПМР кажуть, що наша армія – це не тільки стройова і бойова підготовка, а й підтримка здорового способу життя, патріотичне і культурне виховання, розкриття творчих талантів молодих військовослужбовців.
Придністровців, особливо батьків і рідних призовників, цікавить, як організоване дозвілля військовослужбовців, адже кожен день в армії для них розписаний по хвилинах. Вільного часу не так і багато, а тому намагаються офіцери-вихователі правильно організувати його, зробити приємним і корисним для особового складу. Вони ж прекрасно розуміють: якщо дозвілля солдатів цікаве і наповнене змістом, то це обов’язково позитивно позначиться на їхньому морально-психологічному стані.
«У першу чергу, звичайно, військова служба і бойова підготовка. У солдатів вільного часу дуже мало, але ми намагаємося зробити так, щоб вони проводили його цікаво, навчилися чогось нового. Ми готові допомагати їм у їхніх починаннях. Армійські лави щороку поповнюються талановитими юнаками. Наше завдання зробити так, щоб вони не загубили свій талант, а надалі розвивалися. У нас є для цього всі умови», – зазначив офіцер-вихователь однієї з військових частин.
Гордістю армії та всієї республіки за правом вважається Рота почесної варти. Військовослужбовці в ній завжди зібрані, їхні рухи вивірені й синхронні до автоматизму. На всіх заходах їхні виступи викликають невимовний захват у глядачів. Мало хто знає, що такий успіх забезпечений постійними тренуваннями, й навіть у вільний час.
«Ми приділяємо багато уваги вдосконаленню стройових прийомів. Придумуємо й пробуємо запровадити щось нове. Наприклад, спробували рухатися у своїх виступах у супроводі сучасної музики. Було трохи незвично, але цікаво. Сподобалося не тільки нам, а й глядачам», – розповів про своє дозвілля військовослужбовець Роти почесної варти.
Гості столиці ПМР та її жителі з великим задоволенням спостерігають за показовими виступами цього військового підрозділу й буквально насолоджуються і живою музикою, і їхніми витонченими рухами.
Багатосторонній розвиток військовослужбовців, звичайно ж, лежить на плечах командирів. За час служби вони стають для солдатів справжніми наставниками, підтримують бойовий дух, намагаються зробити їхню службу успішною. Нерідко саме вони виявляють у молодих людях приховані досі таланти.
«До служби в армії я ніколи не співав, а тут виявилося, що вмію це робити, й непогано. Навіть виступив на конкурсі «Голос армії». Мій офіцер-вихователь цей талант у мені помітив. Він сам і почав у вільний від служби час навчати мене вокалу», – поділився один військовослужбовець. «Для мене все почалося з того, що хтось приніс гітару. Я зіграв пару мелодій, товаришам сподобалося. Тепер весь вільний час я присвячую грі на цьому інструменті, намагаюся музикою піднести настрій і заодно вчуся чогось нового», – похвалився інший солдат.
Популярною в армії з давніх часів є гра КВК. У ній беруть участь артистичні та кмітливі юнаки-військовослужбовці. У Міноборони ПМР повідомили, що гра зазвичай планується на грудень, і оскільки цей рік у нашій республіці оголошений Роком здоров’я, то і тема КВК є відповідною – «У здоровому тілі – здоровий дух». Нині нові команди активно готуються до виступу.
«До армії я працював аніматором, тому мені запропонували взяти участь у КВК. Насправді я дуже радий, що у мене з’явилася така можливість. Це дасть мені можливість продовжити заняття улюбленою справою, та й досвіду нового сподіваюся набратися», – вступив у розмову ще один військовослужбовець.
Про здоров’я у Збройних силах Придністров’я говорять не тільки зі сцени. Фізичній підготовці та здоровому способу життя у військових частинах приділяється велика увага: кожен охочий може спробувати себе в десятках різних видів спорту, а результати тренувань перевірити у змаганнях у складі «Спортивного клубу армії».
У Міністерстві оборони є і своя футбольна команда «СКА-армієць». «До її складу входять гравці з різних військових частин і установ. Військовослужбовцям це дає можливість за час служби не розгубити свої спортивні навички, підтримувати фізичну форму і продовжити футбольну кар’єру», – зазначив тренер команди «СКА-армієць». На сьогодні команда бере участь у першості з міні-футболу і вже стартувала у другому його колі з двома перемогами.
З усього сказаного робимо висновок: придністровські військовослужбовці, осягаючи ази бойової підготовки, мають можливість займатися творчістю і спортом. Є у них також можливість знайти й розвинути в собі нові таланти, досі невідомі їм самим, перевірити свої сили, беручи участь у різних конкурсах. Для цього їм знадобиться тільки особисте бажання, і тоді військова служба буде, дійсно, цікавою, корисною й незабутньою.
Солдатські усмішки
***
Перше звання
Панас, прослуживши в армії рік,
Перше одержав звання.
Сів біля столу і пише батькам:
«Здрастуйте, мила рідня!
Я повишення по службі добув,
З чим і привітствую вас».
І підписався: «Бувший ваш син,
Нині єфрейтор ПАНАС».
***
Юність
У тролейбусі з сидіння
Дівчина устала.
– Йдіть, будь ласка,
тут сідайте, –
Просить генерала.
Генерал старий пригладив
Шевелюру сиву,
Подивився на дівчину,
Гарну, чорнобриву,
Порівняв її у думці
З дивним діамантом
І подумав: «Де була ти,
Як я був сержантом?»
Ось і вся лірична байка.
З неї ви узнали,
Що за юністю шкодують
Навіть генерали.
***
Солдатська лірика
Хлопець виїхав служити
У далекий край.
І коханій пише звідти:
«Жди мене, чекай!
Я тебе не забуваю,
Не забудь і ти.
Я не можу надивитись
На твої листи.
Навіть марки відриваю
І цілую їх,
Бо ж колись вони торкались
До губів твоїх».
А кохана пише: «Милий!
Жду тебе й люблю,
Тільки знай, що до конвертів
Марок не ліплю.
На губах вони лишають
Неприємний слід,
І за мене марки ліпить
Мій любимий дід».
***
Пішов синок у армію
Пішов синок у армію.
Дрібні листи пише:
«Міцно тата обнімаю,
Маму – ще міцніше.
Взяли мене у піхоту.
Прошу маму й тата:
Вишліть сотню карбованців,
Куплю автомата».
Через місяць той синочок
Пише ще дрібніше:
«Люблю сильно свого тата,
Маму – ще сильніше.
Я вже став артилеристом.
Любі мамо й тату!
Вишліть двісті карбованців,
Я куплю гармату».
Ой відправив батько гроші
Й сів листа писати:
«Любий синку! Вчися влучно
Бити із гармати.
Та не здумай переходить
В танкову частину,
Бо купити тобі танка
Я не зможу, сину».
Матерiал пiдготувала Олена ДВОРСЬКА.
Фото прес-служби Мiноборони.