У Дністровську 20 жовтня, через 10 місяців після смерті, встановили пам’ятний знак Георгію Желяпову, одному з найвідоміших городян. Він керував Молдавською ДРЕС з 1989-го по 2004 рік і назавжди вписав своє ім’я в історію станції. Ініціатором створення меморіальної композиції став трудовий колектив ДРЕС.
Композиція пам’ятного знака гранично проста і монументальна одночасно: на декоративному валуні поміщена мармурова плита з написом: «Масштабна особистість, мудрий керівник, народний обранець, патріот своєї Вітчизни».
Уся трудова діяльність Георгія Желяпова була поєднана з Молдавською ДРЕС. Він починав її в 1968 році з посади машиніста-обхідника котельного обладнання. Через два роки був обраний секретарем комітету комсомолу міста Дністровська.
У 1973 році знову повернувся в котлотурбінний цех станції, працював машиністом енергоблоку, начальником зміни експлуатаційного котлотурбінного цеху, начальником зміни ДРЕС, заступником і начальником котлотурбінного цеху № 1. У 1989 році його обрали на посаду генерального директора Молдавської ДРЕС. А з 1994-го по 2004 рік він очолював Державну енергетичну компанію «Днестрэнерго».
Яких тільки випробувань за цей час йому не посилала доля. Ми можемо лише захоплюватися тим, з якою завзятістю, гідністю і мужністю він їх долав. Георгій Савович був депутатом Верховної Ради ПМР ІІ та ІІІ скликань. Працював у складі Палати представників. Очолював Тираспольську територіальну Громадську раду. Був членом Громадської палати ПМР. Він удостоєний дуже багатьох державних і галузевих нагород, є кавалером Ордена Республіки.
На відкриття пам’ятного знака своєму земляку, колезі та керівнику прийшли його рідні, друзі, колеги, держадміністрація Дністровська та нинішнє керівництво ДРЕС. Сергій Карюк, глава держадміністрації міста, у своєму виступі надзвичайно чітко визначив роль Георгія Желяпова в сучасній історії. «У пострадянський період, коли все було складно і непередбачувано, Георгій Савович узяв на себе відповідальність не тільки за колектив Молдавської ДРЕС, за підприємство в цілому, але і за все місто Дністровськ. Завдяки силі його характеру, волі, цілеспрямованості наше місто досі живе і розвивається», – наголосив промовець.
«Він є для нас і молоді зразком для наслідування, прикладом відданого служіння своїй справі, взірцем того, як потрібно вміти й любити працювати та як слід ставитися до своїх людей», – зазначив у своїй промові нещодавно призначений генеральний директор Молдавської ДРЕС Валентин Трубчанін. Продовжив тему, але вже не з позиції керівництва, а з позиції трудового колективу, начальник котлотурбінного цеху № 1 Костянтин Маслій: «Це особистість, яка для людей, для станції, для Дністровська зробила надзвичайно багато. У важкі роки він зберіг для нас роботу і найголовніше – персонал».
Не можна не згадати про те, що розповіли нашому кореспондентові після мітингу ветерани підприємства. «Ми пам’ятаємо, як довелося боротися і виживати нашій маленькій республіці, як треба було вчитися по-новому мислити, приймати нові реалії, що формувалися, – говорили вони. – Як ніхто інший енергетики розуміли, що життя і доля ПМР величезною мірою залежали від Молдавської ДРЕС, і що стояти треба до кінця. Ми мужніли, а з нами мужнів і Георгій Савович. Його феноменальна працездатність і світлий розум гідно служили становленню і розвитку ПМР, інтересам рідного підприємства.
Попри те, що він досяг і перебував навіть на самому верху істеблішменту, наш директор завжди залишався людиною, близькою, доступною і зрозумілою простим людям, своїм колегам. Він завжди був готовий простягнути руку допомоги і робив це постійно. Кожному були відкриті двері його кабінету. Будучи керівником, він завжди відповідав за свої слова і вчинки. Коли приймав будь-яке рішення, ніколи згодом його не відміняв, бо чітко зважував і ясно бачив його наслідки та перспективи. Слово Желяпова було міцніше заліза».
Після короткого мітингу, присвяченого відкриттю пам’ятного знака на честь мудрого керівника і масштабної особистості –Георгія Желяпова, вдячні дністровчани поклали до меморіальної дошки квіти.
Олександр ПЕТРЕНКО.
Фото IА «Новости Приднестровья».