Щороку з ініціативи Міжнародної федерації сліпих (МФС) у всьому світі 15 жовтня відзначають Міжнародний день білої тростини, який бере свій початок у 1921 році.
Молодий фотограф з Бристоля Джеймс Біггс через нещасний випадок втратив зір. Треба було починати нове життя, і він вирішив учитися самостійно пересуватися містом за допомогою тростини для прогулянок. Однак на нього, незрячого, який намацував собі дорогу за допомогою звичайної чорної тростини, не реагували ні перехожі, ні водії. Тоді юнак вирішив пофарбувати свою тростину в білий колір, щоб перехожі навколо звертали на неї увагу і розуміли, що перед ними – незрячий. Багато людей з вадами зору почали фарбувати свої тростини в білий колір, а 1932 року Королівський національний інститут для сліпих розпочав офіційне впровадження білої палички для незрячих. Так біла тростина стала міжнародним символом незрячої людини.
1984 року об’єдналися дві міжнародні організації – Світова рада добробуту сліпих і Міжнародна федерація сліпих, в результаті чого була створена – Всесвітня спілка сліпих (ВСС). Як громадська організація, до якої увійшла МФС, Всесвітня спілка сліпих також вважала за потрібне відзначати День білої тростини.
Варто зазначити, що на території ПМР незрячі люди не самотні. З 1994 року вони об’єдналися в організацію «Товариство сліпих Придністров’я» (до цього часу були членами товариства сліпих Молдови). Голова Республіканського і Бендерського товариств сліпих Віктор Нікіта розповів, що в придністровському товаристві перебуває понад 1 000 осіб. Здебільшого це люди з інвалідністю по зору I, II і III груп. (Для кращого розуміння: III група – люди з досить хорошим зором, II – до 10 %, I – 1-2 % зору і тотально незрячі.)
Основними цілями об’єднання є надання соціальної та матеріальної допомоги громадянам з вадами зору, їхня медична та трудова реабілітація. До складу Республіканської громадської організації належать шість територіальних, які дислокуються в Кам’янці, Рибниці, Дубоссарах, Григоріополі, Тирасполі та Бендерах. У підпорядкуванні ТСП є два навчально-виробничих підприємства – «Рассвет» (Тирасполь) і «Маяк» (Бендери). На сьогодні на першому працевлаштовано 40 осіб, на другому – 20. Вони виготовляють прищіпки для білизни.
За словами Віктора Нікіти, впродовж останніх років Президент, Уряд та Верховна Рада держави приділяють підвищену увагу людям з інвалідністю, зустрічаються з ними, обговорюють їхні проблеми. Адміністраціям усіх міст і районів рекомендовано створювати доступне середовище для таких осіб – ремонтувати тротуари, щоб не було вибоїн, за які чіпляється тростина, встановлювати звукові світлофори.
Керівник товариства сліпих дякує Росії за допомогу, надану організації, за книги, надруковані шрифтом Брайля, та художню літературу на аудіодисках, за спеціальні технічні засоби (наручний годинник тощо).
Важливе місце в житті Віктора Нікіти посідає спорт, а найбільше він захоплюється шашками. З 2010 року Віктор Георгійович бере активну участь у чемпіонатах Європи, а 2016-го вперше вирушив на чемпіонат світу серед тотально незрячих у Болгарії. Тоді в заліку шашкістів він завоював срібну медаль і виборов друге загальнокомандне місце.
У 2018 році, завдяки підтримці Президента ПМР Вадима Красносельського, Віктору Георгійовичу знову вдалося підкорити п’єдестал світового чемпіонату, вже в Польщі. Звідти він повернувся з бронзовою медаллю в особистому заліку і третім місцем у командній першості.
Віктор Нікіта зазначив, що відкриття нового корпусу столичного спортивного реабілітаційно-відновлювального центру
інвалідів у вересні нинішнього року є важливою подією для людей з особливими потребами. «Це підкреслює соціальну спрямованість політики нашої держави. Безсумнівно, великі гроші, турботи вкладені в спорудження та обладнання цього чудового об’єкта. Отже результати, віддача мають бути ще більші. Ми маємо форму, тепер потрібно наповнити цей комплекс усім тим, для чого він створений», –наголосив керівник Республіканського товариства сліпих.
Віктор Георгійович і надалі робитиме все необхідне, щоб головні слова Міжнародного дня білої тростини толерантність, рівноправність, інтеграція не залишалися словами на папері, аби люди з вадами зору стали повноцінними членами придністровського суспільства.
Олександр ЗАЙЧУК.
Фото:IА «Новости Приднестровья».