Маючи понад 30 років педагогічного стажу, я цілеспрямовано доводив усім, що допоміжний (або технічний) персонал освітніх установ також є повноправним учасником навчально-виховного процесу. Без нього знання наших вихованців не будуть такими різнобічними. Безумовно, педагоги –головні дійові особи в системі просвіти. Проте якою стане якість навчання і виховання наших дітей в дитсадках, школах, технікумах, вишах без медиків, кухарів, прибиральниць і сантехніків?
Саме про такого представника «допоміжного» персоналу, хочу я вам сьогодні розповісти. Йтиметься про завідувача їдальні Республіканського українського теоретичного ліцею-комплексу (РУТЛ-К) Валентину Гогул.
Її біографія одночасно й унікальна, і проста. Унікальна – тому, що все своє 52-річне трудове життя вона годувала наших дітей і онуків. Тому, що тут же, у шкільній їдальні, нещодавно відзначила своє 70-річчя. Проста – тому, що її життя нічим не відрізняється від біографій мільйонів інших радянських людей, які народилися у важкі повоєнні роки. Час і місце її народження – 18 жовтня 1950 року, село Подколіно Одеської області Великомихайлівського району. Батько був ковалем і бджолярем, учасником Великої Вітчизняної війни, мати – головним бухгалтером колгоспу.
У Подколіно Валя закінчила школу і переїхала в місто Тирасполь. У 1968 році влаштувалася учнем кухаря в Тираспольську середню школу № 14. Потім вступила до Кишинівського технікуму радянської торгівлі, в якому здобула спеціальність «Технолог громадського харчування», і повернулася в їдальню школи № 14, уже як завідувач виробництва. Так і пропрацювала 39 років. У 2010-му перейшла на роботу в РУТЛ-К на відповідну, рівноцінну посаду, трудиться тут і донині. Ось такі всі «зигзаги» трудового шляху Валентини Гогул. «Не люблю стрибати з місця на місце», – пояснила вона таку свою постійність.
Для повноти картини я прийняв рішення поговорити про нашу героїню з трудовим колективом українського ліцею. «Валентина Іванівна – дуже грамотна і досвідчена як керівник і чуйна людина. Завжди допоможе, всьому навчить. Вона може підмінити у виробничому ланцюжку будь-кого зі своїх фахівців. До того ж вона завжди працює з нами на рівних», – сказала мені буфетниця їдальні Ольга Додул. Безпосередній начальник Валентини Гогул заступник директора з господарської роботи Алла Кара суттєво доповнила цю характеристику: «Вона працює у нас понад 10 років. Це професіонал найвищого класу. Технологію приготування їжі знає досконально і може без проблем працювати на будь-якому етапі процесу, якщо це необхідно. Простіше кажучи, Валентина Іванівна і приготує, і подасть, і прибере. Не цурається мити посуд, продавати на виносній торгівлі випічку. У їдальні завжди чистота, меню відрізняє різноманітність. Страви смачні та красиво оформлені. Вона – надзвичайно відповідальна людина, вболіває за результати своєї роботи. Їй небайдужа думка педагогів, учнів та їхніх батьків. По кілька разів на день Валентина Іванівна виходить в обідній зал і цікавиться у «клієнтів», чи смачний обід, які будуть побажання на наступний тиждень».
Особливо цікавою була для мене думка завідувача ліцейської кафедри загальнорозвиваючих дисциплін Ольги Шарапової, у якої в цьому освітньому закладі навчалося троє дітей. «Годувати школярів – справа не тільки важлива, а й відповідальна. Тому що харчування дітей має бути й корисним, і калорійним, і безпечним. У їдальні РУТЛ-К чітко дотримуються цих вимог, а керує смачним конвеєром супів, котлет і компотів наша Валентина Іванівна. Керує по-батьківськи впевнено, а готує по-материнськи старанно і дбайливо», – зазначила вона.
Трохи більше року тому я вже мав бесіду про В. І. Гогул з директором ліцею Тетяною Гілаш. «За весь час моєї роботи тут – і як учителя, і як директора – у Валентини Іванівни в приготуванні їжі й організації її прийому ніколи ніяких проблем не виникало. На цьому фронті ми за нею – як за надійною і міцною стіною», – підкреслила тоді вона.
«У дитинстві та юності я ніколи не думала, що стану кухарем, – мрійливо поринула в спогади Валентина Іванівна. –Так життя склалося. Однак я ні про що не шкодую. Я, навпаки, пишаюся тим, що воно так склалося. Словом, життя вдалося!..»
Ось така вона, В. І. Гогул, високий професіонал, відповідальний працівник і просто активна пенсіонерка, яка вже 52 роки смачно, якісно та сумлінно годує придністровських школярів. У Міністерстві просвіти нам повідомили, що з початку ІІ навчальної чверті вихованців шкіл уже годуватимуть у шкільних їдальнях. Отже, смачного вам, ліцеїсти РУТЛ-К!
Олександр ЮШИН.
Фото автора.