Скільки існує на землі людина, її завжди цікавить, яка погода очікується, чи буде багатий урожай, адже від цього залежить саме існування роду людського. Указом Президента ПМР від 30 жовтня 1992 р. № 286 був створений Придністровський Республіканський Гідрометцентр. Про те, чим живе сьогодні Гідрометеослужба Придністров’я та про її головне багатство – людей – наша невеличка розповідь.
Перші інструментальні метеорологічні спостереження в Тирасполі почав проводити з березня 1898 року Афанасій Іванович Погібко, а гідрологічні – ще раніше з метою передбачень розливів і повеней на річці Дністер. Таким чином, ентузіазм одного вченого став основою зародження в Придністров’ї метеорології, гідрології та меліорації. Про довоєнну роботу станції збереглося мало інформації, але відомо, що з 1933 р. вона розташована на території Науково-дослідного селекційного технологічного інституту овочівництва (нині НДІ сільського господарства). У той час на агрометеостанцію Тирасполь прийшла працювати спостерігачем Ганна Іванівна Панчоха (Грищенко), та так і залишилася там до пенсії. Все життя присвятили роботі метеоролога Євдокія Дмитрівна Драй, Ганна Іванівна Мироненко, Галина Костянтинівна Деденкулова, Євдокія Никифорівна Кириця, Зінаїда Семенівна Шишкіна, Тамара Іванівна Свистельникова, Тамара Карлівна Журавльова. Всупереч невисокій зарплаті, працівники гідрометеослужби присвятили все життя улюбленій справі. Нерідко тут працюють навіть сім’ями, як, наприклад, колишній директор станції Олександр Іванович Кривопляс і його дружина агроном-метеоролог Феня Дмитрівна. Варто підкреслити, що такі традиції залишилися непорушними серед співробітників Республіканського Гідрометцентру й у наші дні. Не уникнув цієї долі й автор цих рядків.
Про важливість метеорологічних спостережень можна навести той факт, що після звільнення Тирасполя від німецько-румунських загарбників усього через півмісяця метеостанція була відновлена, попри розруху і величезні труднощі воєнного часу. Вона перебувала у віданні Народного Комісаріату Оборони при Головному Управлінні Гідрометеорологічної служби Червоної Армії й підпорядковувалася Київському Управлінню Гідрометеорологічної служби. Викликають інтерес спостереження за такими культурами, як інжир з 1949 до 1953 рр., бавовник і навіть лимони й мандарини з 1949 до 1951 рр.. У повоєнний час начальник станції не мав свого житла, багато співробітників на роботу добиралися пішки, проходячи багатокілометрові відстані путівцями за будь-якої погоди. Зарплата і тоді була одна з найнижчих у країні. Однак, за підсумками роботи колектив станції неодноразово отримував перехідний Червоний прапор, а метеорологічна станція Тирасполь була кращою в Молдові. І не випадково саме вона стала основою для утворення Республіканського Гідрометцентру після проголошення Придністровської Молдавської Республіки.
Гідрометеорологічна мережа Придністров’я на сьогодні – це чотири метеостанції, агрометеорологічний пост Григоріополь, вісім гідропостів на річці Дністер і чотири гідропости на малих річках, три лабораторії зі спостереження за забрудненням атмосферного повітря в Тирасполі, Бендерах і Рибниці, до яких прикріплено дев’ять постів, де проводиться відбір атмосферного повітря.
Професія метеоролога завжди вимагає пунктуальності, завзятості й наполегливості у виконанні повсякденних обов’язків. Метеоролог за роботою – це «вартовий погоди», він на вахті, яку не можна залишити ні на хвилину, він зобов’язаний стежити за всіма змінами погоди, якими незначними вони не були б. Варто підкреслити велику роль у створенні Республіканського Гідрометцентру співробітників гідрометслужби, які стояли біля його джерел і донині залишаються в строю. Це екс-директор служби Віталій Миколайович Басок, уродженець Київщини, випускник Ленінградської військової інженерної академії ім. Можайського, який служив до пенсії військовим інженером-метеорологом і прийшов працювати сюди з перших днів створення Служби. Саме на той час припали складні роки становлення Гідрометцентру. Його особисту участь в облаштуванні нової метеорологічної станції на новому місці пам’ятають донині. За успіхи в роботі нагороджений Грамотою Президента ПМР, медаллю «За трудову доблесть», має почесне звання «Заслужений працівник ПМР», орден «Трудова Слава». Завдяки йому Служба активно розвивалася і в результаті дістала міжнародне визнання. Нині він, як і раніше, працює головним спеціалістом-синоптиком у відділі метеопрогнозів. Неоціненний внесок у створення Гідрометцентру зробила нинішній перший заступник директора Зінаїда Дмитрівна Лупашко, уродженка Одеської області, випускниця Ленінградського гідрометеорологічного інституту. До створення Гідрометцентру вона очолювала Тираспольську метеорологічну станцію. За бездоганну роботу і високий професіоналізм нагороджена грамотою Президента ПМР, медаллю «За трудову доблесть», орденом «Трудова Слава», удостоєна звання «Заслужений працівник ПМР». Саме завдяки таким людям Придністровський Гідрометцентр є гідним атрибутом держави, учасником Всесвітньої Метеорологічної Організації, проводить спільні роботи з іншими країнами з питань зміни клімату, веде наукові дослідження, а його співробітники є авторами та співавторами чималої кількості наукових робіт.
Підбір надійних кадрів з рідкісними професіями розширив можливості Гідрометеослужби. З перших днів і до сьогодні Озерну станцію Дубоссари очолює інженер-гідромеліоратор Юрій Дмитрович Шикер. Усі види гідрологічних спостережень і досліджень куруються Озерною станцією. Саме до неї прив’язані всі гідрологічні пости Придністров’я. За великі заслуги Юрій Дмитрович був нагороджений Грамотою Президента ПМР, медаллю «За відзнаку у праці», а його фотографія прикрашає Дошку пошани Міністерства сільського господарства та природних ресурсів. З перших днів створення Служби працюють начальник відділу гідрології Людмила Федотівна Гавриленко та інженер, головний спеціаліст-гідролог Наталя Володимирівна Зав’язкіна. Відділ спостереження за забрудненням атмосферного повітря беззмінно очолює Світлана В’ячеславівна Білецька. Високий професіоналізм і бездоганне ставлення до роботи стали запорукою та надійною опорою гідрометеослужби Придністров’я. З перших днів і донині в строю залишаються такі фахівці, як: Тетяна Іванівна Височанська, Анжела Леонідівна Разуваєва, Юлія Павлівна Лебедєва, Наталія Борисівна Вільк, Ольга Вікторівна Якубовська, Тетяна Олександрівна Саймурзанова.
Ми завжди пам’ятатимемо тих, кого вже нема серед нас. Це колишній начальник відділу метеорології та клімату Галина Миколаївна Писарєва, начальник лабораторії з забруднення атмосферного повітря Віра Петрівна Наумова, синоптики Валентин Костянтинович Анісімов і головний спеціаліст-синоптик Тамара Петрівна Бурдієнко.
На жаль, ні в Придністров’ї, ні в Молдові не навчають таких спеціальностей як гідролог, метеоролог, фахівець з обслуговування метеорологічного обладнання – професій, яких гостро потребує наша установа. Тож слід зробити привабливим для молоді цей напрямок роботи. На закінчення хочу привітати всіх працівників нашої галузі з Днем народження Республіканського Гідрометцентру! Нехай вас супроводжує удача та успіх, а барометр здоров’я завжди показує «ясно».
Василь КУДИМА.
Фото из открытых источников.