Історія нашої республіки сповнена різних подій – героїчних і трагічних. Боротьба придністровців за свої законні права, що увінчалася створенням власної держави, була лише першим кроком на шляху до здобуття реального суверенітету. Його ще належало підкріпити економічною спроможністю та реальною незалежністю.
Націоналісти, що наприкінці минулого століття прийшли до влади в Молдові, не збиралися давати придністровцям жодного шансу побудувати свою країну. Вже через 2 місяці після створення ПМР офіційний Кишинів зробив першу спробу повернути Лівобережжя за допомогою сили. 2 листопада 1990 року Молдова вчинила збройний напад на Дубоссари.
Загонам Міністерства внутрішніх справ РМ протистояли беззбройні жителі міста. Узявшись за руки, вони стали на шляху агресорів. «Кишинівські націоналісти намагалися підкорити Дубоссари, розділити на частини нашу республіку і знищити її. Однак на захист своїх домівок і рідної землі, як це завжди буває у важку годину, піднялися найвірніші сини та доньки Вітчизни. Так було і 2 листопада 1990 року, – наголосив глава Дубоссарської держадміністрації Руслан Чабан. – Завдяки сміливості жителів, які виступили на захист міста, Дубоссари залишилися нескореними!»
Заплатити за свободу довелося дорогою ціною: у результаті першого збройного нападу на ПМР 16 осіб були поранені, а молоді захисники Олег Гелетюк, Володимир Готка та Валерій Міцул загинули. У мікрорайоні Великого Фонтану – на місці їхньої загибелі – дубоссарці спорудили стелу, до якої щороку приходять ушанувати пам’ять товаришів по боротьбі за незалежність республіки.
У нинішній ситуації меморіальний мітинг відбувся з дотриманням усіх вимог, продиктованих необхідністю протистояти коронавірусній інфекції. Проте навіть пандемія не стала перешкодою для придністровців, у серцях яких події 30-річної давнини досі віддаються болем. 2 листопада біля пам’ятного знаку зібралися керівники Дубоссарського району, захисники Придністров’я, представники трудових колективів і громадських організацій.
Скорботу втрати розділив з дубоссарцями заступник Голови Уряду Станіслав Касап. Звертаючись до учасників мітингу, він підкреслив: «Три десятиріччя минуло, але ті листопадові події віддаються скорботою в наших серцях. Ми розділяємо біль утрати з рідними та близькими загиблих у 1990 році. Ми пишаємося захисниками Придністров’я, які проявили мужність і героїзм у важкий для країни час. Ми пам’ятаємо всіх, кому вдячні за мирне життя. І наш обов’язок – забезпечити продовження цього мирного життя, зробити його кращим».
Спогадами про сумні події листопада1990 року поділився з учасниками мітингу захисник ПМР Анатолій Лупол, який, будучи співробітником міліції, у той трагічний день брав участь у переговорах із представниками Міністерства внутрішніх справ Молдови. Голова Дубоссарського комітету жінок Людмила Слободянюк наголосила: «Учасникам доленосних подій необхідно на зустрічах зі школярами чесно розповідати про нашу історію, про те, як створювали та захищали свою республіку, щоб міцна нитка пам’яті зв’язувала покоління».
Символами неминущої пам’яті стали квіти, які учасники мітингу поклали до підніжжя стели та до місць поховання загиблих дубоссарців.
Лариса ЛЕГКУН.
Фото прес-служби Уряду.