Газета «Гомін» неодноразово зверталася до проблем продовольчої безпеки республіки. Нещодавно Верховна Рада надала нам ще одну можливість порушити цю тему. До вищого законодавчого органу держави 20 жовтня надійшов на розгляд проект закону «Про меліорацію земель у ПМР».
Документ розробили для правового регулювання діяльності меліоративного комплексу Придністров’я шляхом створення державного фонду розвитку меліорації земель.
Необхідність регулювання правовідносин і забезпечення фінансування цієї структури обумовлена тим, що на території республіки, яка колись славилася високою організацією культури ефективного землеробства, у наш час спостерігається значне зниження врожайності сільськогосподарських культур, що обумовлено впливом такого критичного для ПМР фактора, як вологість ґрунту.
Наша територія за своїми природно-кліматичними умовами завжди була регіоном з великою кількістю багатих родючих ґрунтів і сприятливими умовами для вирощування широкого спектра сільськогосподарських культур. Однак розташування її в зоні ризикованого землеробства, випадання малої кількості опадів (які, крім своєї недостатньої кількості, ще й випадають, як правило, в осінньо-зимовий період) у поєднанні зі згубним впливом циркуляції повітряних мас (вітрів-суховіїв), яка часто виникає в літню пору й обумовлює недостатність зволоження ґрунту під час активної вегетації рослин.
Для усунення негативного впливу критичного фактора на врожайність культивованих культур, свого часу (в радянський період), коли активно розвивалося сільськогосподарське виробництво, на території Придністров’я був побудований досить ефективний меліоративний комплекс, здатний забезпечувати зрошування земель сільськогосподарського призначення на цих просторах. Однак, через те, що будівництво зазначеної меліоративної системи було здійснено досить давно, й організаційно-правова основа ведення меліорації земель неодноразово зазнавала різного роду змін, багато об’єктів цієї меліоративної системи втратили свою працездатність. Звичайно, це потягло за собою неможливість її подальшої ефективної експлуатації за призначенням, у зв’язку з чим вплив зазначеного критичного чинника на сьогодні набув особливої значущості.
Свідченням тому стала поточна ситуація: у 2020 році через несприятливі кліматичні умови зниження врожайності більш ніж на 50 % спостерігалося на території площею близько 149 тис. га, що у своїй сукупності становить більше як половину всіх сільськогосподарських земель республіки. Звичайно, що це не могло не вплинути як на господарську діяльність самих сільськогосподарських товаровиробників,так і на рівень надходжень прибутків республіканського бюджету і, як наслідок, позначилося на охороні продовольчої безпеки, й на економіці Придністров’я в цілому.
Беручи до уваги той факт, що нині багато сільськогосподарських виробників не спроможні власним коштом здійснити повноцінне будівництво чи відновлення наявних меліоративних систем, які б могли забезпечити потреби у зрошуванні земель, проект передбачає законодавчо визначити правові основи щодо формування та витрачання коштів державного цільового бюджетного фонду з розвитку меліоративного комплексу, експлуатація якого задовольнить потреби у поливі й не допустить утрат врожаю сільськогосподарських культур.
«Таким чином, враховуючи складну практику зниження врожайності сільськогосподарських культур і потенціальну можливість настання несприятливих наслідків для галузі сільського господарства, цей проект закону є актуальним, доцільним і своєчасним», – наголошується в обґрунтуванні до документа.
Акумулювання фінансових ресурсів, які направлятимуться на реконструкцію і відновлення, а також будівництво меліоративних систем, дозволить поетапно здійснювати роботи, спрямовані на організацію водопостачання з метою зрошування земель сільськогосподарського призначення в зонах і господарствах, незахищених від негативного впливу посухи. Це дасть можливість одержувати високі врожаї сільськогосподарських культур, гарантуватиме продовольчу безпеку республіки, сприятиме розширенню спектра вирощуваних культур, що, у свою чергу, забезпечить виконання поставлених завдань і прийнятих програм. Збільшення площ обробітку культур, які забезпечують отримання продукції з більшою доданою вартістю, як наслідок, сприятиме охороні продовольчої безпеки та розвитку економіки республіки в цілому.
Павло ОСТАПЕНКО.
Фото з вiдкритих джерел.