Рятувальна операція відбулася в лісі с. Кіцкани, неподалік Тираспольських очисних споруд. Вона тривала понад чотири години, протягом яких рятувальники витягли з калюж майже 300 000 карасиків та коропів.
Наш кореспондент виїхала на місце події й побачила в невеличких, новоутворених поміж дерев водоймах, силу-силенну дрібних рибинок-мальків. Вони тріпотіли маленькими тільцями, викидалися з брудної засміченої калюжі, намагаючись ковтнути свіжого повітря, і виглядали надзвичайно безпомічними. Їм було тісно, води на всіх не вистачало. Видовище справляло гнітюче враження.
Звернулася за поясненнями до головного спеціаліста управління водних і рибних ресурсів Міністерства сільського господарства та природних ресурсів ПМР Валерія Усенка, який одним із перших прибув на місце пригоди.
– Як Ви дізналися про скупчення мальків у цій частині лісу?
В. У.: Рибалка з с. Суклеї, випадково натрапивши на це місце, побачив, що серед дерев у калюжах (інакше назвати ці водойми не можливо) ворушаться мальки, потелефонував до нашого міністерства, в службу охорони навколишнього середовища. Ми миттю зреагували й прибули сюди.
– Тут багато рибинок, як Ви гадаєте?
В. У.: Думаю, що їх тут сотні тисяч. Ми вже обстежили кожну водойму, зробили висновок, що приступати до операції з порятунку необхідно вже тепер, не відкладаючи. Ситуація для них катастрофічна.
– Чому в лісі опинилося стільки мальків? Адже річка далеко звідси, за дамбою.
В. У.: Після літньої повені Дністер у цьому місці вийшов із берегів, перейшов через дамбу та затопив навколишні поля і ліси більш як на двісті метрів. Разом із водою витікало все живе. З часом вода почала спадати, ріка повернулась у свої береги, а в різних місцях залишилися заводі – невеличкі водойми, де осіли й мальки, ставши випадковими жертвами розгулу стихії. Якщо їх не зібрати, то вони загинуть через повне висихання цих водойм, або стануть кормом для птахів та тварин. Працівники Мінсільгоспу зверталися до місцевих жителів, просили не бути байдужими, повідомляти, якщо трапляються подібні ситуації. Люди реагують. Найчастіше, це бувають пастухи або рибалки. Вони мандрують полями та лісами уздовж річок, бачать краще інших, де і що відбувається.
– Реально можливо врятувати молодняк риб від загибелі?
В. У.: Звичайно. Так звану «молодь» виловлюють сачками, збирають у відра, переносять до великої посудини з водою, а потім везуть до Дністра і випускають. Якась частина мальків гине, не без цього, проте більшість виживе, гулятиме в сприятливих природних умовах, виросте на користь людям.
За півгодини розпочалася сама операція. Фахівці діставали з калюжі мальків, деяких особин зважували тут же на побутових електронних терезах, і записували дані до щоденника: короп – по 3-4 грами, карасик – до 3-3,5 грамів.
Процедура виявилася неабиякою складною. Треба було діяти обережно, намагаючись не пошкодити рибинок, потім переносити їх до контейнера з водою. Там мальки оживали, гралися, навіть не знаючи, що тепер вони вже в повній безпеці. Після очищення водоймищ мальків перевезли до Дністра і з почуттям виконаного обов’язку випустили на волю.
В операції спасіння рибної молоді брали участь співробітники Мінсільгоспу, Державної служби екологічного контролю та охорони навколишнього середовища, науково-дослідної лабораторії «Біомоніторинг» Придністровського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
До рятувальної операції долучилась і
Христина ЖУРАВЕЛЬ.
Фото автора.
На фото Валерiй Усенко.