Про ефективність здійснення наукової діяльності у Придністров’ї на початку 2020 року говорив Президент Вадим Красносельський. Він висловлював незадоволення існуючим станом справ у науковій галузі, вважаючи, що вчені повинні сприяти зміцненню державності та розвитку економіки країни.
Наукова спільнота довела, що вміє плідно працювати й виконувати своє безпосереднє призначення. У конференц-залі головного корпусу університету в режимі відеоконференції впродовж трьох днів (5-6-7 листопада) тривала робота Міжнародного симпозіуму «Біогеохімічні інновації в умовах корекції техногенезу біосфери», присвяченого 125-річчю від дня народження академіка А. П. Виноградова і 90-річчю провідного ВНЗ Придністров’я.
Вітаючи учасників важливого для нашої держави заходу, ректор вишу Степан Берил зазначив, що симпозіум організований ПДУ ім. Т. Г. Шевченка і лабораторією біогеохімії та навколишнього середовища Інституту геохімії та аналітичної хімії ім. В. І. Вернадського РАН. У ньому взяли участь понад 230 учених із Білорусі, Іспанії, Казахстану, Китаю, Киргизстану, Молдови, Росії, Сербії, України, представники понад 80 організацій.
Заслужений діяч науки РФ В. Єрмаков представив свою доповідь «Сучасні проблеми біогеохіміі» й зазначив, що «…життя постійно ставить перед людством завдання і доля вчених їх вирішувати».
Усі напрямки, представлені на симпозіумі, можна поділити на дві групи. Перша з них пов’язана з вивченням людського впливу на вміст і міграцію хімічних елементів, друга – з вивченням метаболічних процесів в організмі, обумовлених дисбалансом життєво важливих макро- і мікроелементів. Так, наприклад, велику увагу приділено цинку і як токсиканту, і як необхідному мікроелементу, через недолік якого розвиваються різного характеру патології. Забруднення навколишнього середовища важкими металами, пестицидами та іншими шкідливими речовинами, що забруднюють довкілля, ставлять перед дослідниками нові завдання детоксикації високотоксичних сполук. Учасники наукового форуму активно вирішують ці завдання. На сесійних засіданнях були представлені дослідження з біогеохімії конкретних територій і акваторій.
Великий інтерес представляють дослідження біогенних циклів хімічних елементів у рослинах, які ростуть у межах однієї ділянки земної поверхні, які необхідно враховувати, як під час збагачення рослин необхідними хімічними елементами, так і під час використання рослин для ремедіації ґрунтів.
З цією метою біотехнологи синтезують нові біологічно активні сполуки з більш вираженою позитивною дією і менш токсичним ефектом для організму. Досить важливим є також питання, пов’язані з вивченням екологічної чистоти лікарської сировини.
Засвоєння рослинами хімічних елементів залежить від наявності в ґрунтах їх доступних форм. Особливості міграції хімічних елементів і їхньої рухливості в ґрунтах також висвітлені в доповідях учасників симпозіуму. Певну біогеохімічну роль у функціонуванні екосистем виконують мікроорганізми, діяльність яких може бути порушена людиною, на що також звертають увагу доповідачі.
Перспективними для розвитку в біогеохімії є напрями досліджень, що розглядають агроекологічний підхід до менеджменту ґрунтів на основі розуміння біогеохімічної природи родючості ґрунтів. Важливу роль у цьому відіграють взаємозв’язок зміни клімату і біогеохімічних процесів, економічна оцінка екосистемних послуг, застосування штучного інтелекту для прогнозування еко токсикологічних характеристик.
Показовою можна назвати участь у міжнародному науковому форумі викладачів навчальних закладів, які звернули увагу на негативні наслідки відсутності біогеохімічних знань як складової частини екологічної грамотності. У доповідях наголошується необхідність розглядати такі знання регіонального рівня уже в шкільному курсі біології для запобігання та мінімізації ризиків, пов’язаних із мікроелементозами й порушенням циклів хімічних елементів у таксонах біосфери.
Наукові матеріали біогеохімічного симпозіуму охоплюють дослідження вчених біологічних, географічних, хімічних, фізико-математичних, медичних, геолого-мінералогічних, сільськогосподарських, технічних, юридичних наук, і підтверджують тим самим інтегральність (зв’язок, сполученість, взаємопроникнення) біогеохімії як науки. Розвиток біогеохімії підтверджує важливу роль процесу інтеграції різних наукових напрямків у розв’язанні конкретних практичних завдань.
За кілька тижнів учасники симпозіуму надішлють на адресу організаторів свої пропозиції для використання їх у написанні резолюції, яка буде опублікована на сайті університету.
Уляна БОДНАРЧУК.
Фото прес-служби ПДУ.