Усе наше життя – це адаптація до певних умов. Не завжди все буває гладко та рівно. Ми змінюємося з віком, і на це потрібні сили, щоб прийняти та звикнути. Ми покращуємо умови життя, і на це теж потрібен час. Крім великих змін, є і короткострокові, які завдають удару швидко, але ми й до них звикаємо. А чи готові діти адаптуватися до нової, не знайомої їм ситуації, та ще й перебувати під керівництвом чужої людини?
У таких обставинах варто допомагати одне одному, як на роботі, так і в сім’ї! Важливо заспокоїти, підтримати й усе буде гаразд.
Про те, що до школи дитину необхідно готувати, знають усі. А про підготовку малюка до вступу в дошкільний освітній заклад, багато хто з батьків і не здогадується. Подекуди, це питання починає хвилювати їх занадто пізно, коли вони вже безпосередньо стикаються з труднощами звикання (адаптації) дитини до нових умов, або коли до першого відвідання дитячого садка залишається всього кілька днів. Між тим, якщо малюка не готувати заздалегідь до цієї важливої в його житті події, це може спричинити неприємні й навіть тяжкі наслідки.
То що ж воно є, адаптація до дитячого садочка? Чому одні діти звикають до нових умов швидко і легко, а інші – довго і важко? Як саме потрібно готувати дитину до вступу в дитячий садок? Що слід робити вдома, щоб малюк не хворів після перших днів відвідання дошкільного навчального закладу? Чому не можна залишати його на цілий день у перші дні відвідування групи? Чому частина дітей починає хворіти одразу ж після вступу в дитячий садок? Відповіді на ці та інші запитання сьогодні нам дасть мама з досвідом, психолог, завідувач МДОЗ№ 47 Олена Григор’єва. Вважаємо, вони зацікавлять багатьох батьків, які виховують маленьких дітей.
– Олено Олегівно, то що ж таке адаптація?
О. Г.: Дитина іде до дитячого садочка. Напевно, немає батьків, які не хотіли б, щоб цей етап минув легко, спокійно, щоб малюк із задоволенням і без крику-плачу відразу ж залишився в групі. Таке трапляється досить рідко. Частіше діти кілька перших днів (чи тижнів) плачуть, не відпускають маму. В цьому немає нічого незвичного. Для дитини початок відвідування садочка – це стрес. І наше з батьками завдання пом’якшити його настільки, щоб він минув непомітно і без неприємних наслідків.
Адаптація – це пристосування організму до нових обставин, а для дитини дошкільний заклад – новий, ще невідомий простір з новим оточенням, новими взаєминами.
Розрізняють три види адаптації у дитини:
- Адаптація легкого ступеня (триває до 1 місяця) – прояв тимчасового негативного емоційного стану. В цей час малюк погано спить, у нього знижується апетит, він неохоче контактує з дітьми. У дитини може з’явитися нежить. Протягом першого місяця звикання дитини до дитячого садка всі ці прояви зникають.
- Адаптація середнього ступеня (тривалість від 1 до 2 місяців) – нормалізація емоційного стану дитини триває більше, ніж місяць. Як правило, після вступу в дитячий садок дитина хворіє на гострі респіраторні інфекції. Хвороба триває 7–10 днів і завершується без ускладнень.
- Адаптація важкого ступеня є найбільш небажаним явищем і характеризується досить тривалим перебігом (до 6 місяців і більше). У цьому випадку дитина переносить повторні захворювання, які часом мають ускладнення. У неї можуть спостерігатися стійкі порушення поведінки, наприклад, довго плаче, спить тільки сидячи, ховається під ліжко, у шафу для одягу, не їсть у садочку, намагається втекти, відмовляється від прогулянок тощо. Цей вид адаптації негативно впливає на розвиток малюка і стан його здоров’я. Щоб уникнути важкої адаптації, батькам необхідно якісно підготувати дитину до вступу в дитячий заклад.
– Як саме потрібно готувати дитину до вступу в дитячий садок?
О. Г.: Ще до першого відвідання дитиною дитячого садка батькам бажано зустрітися з вихователями групи, розповісти їм про всі звички, смаки та особливості поведінки малюка, про всі його вміння і досвід спілкування.
Перед усім слід організувати життя дитини в сім’ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному закладі. Цим ви значно полегшите малюку процес звикання до порядку в установі. Добре, якщо зацікавлення дитини дитсадком викличе бажання йти туди. Для цього під час прогулянок з дитиною покажіть їй будівлю дошкільного закладу, ігрові майданчики, разом поспостерігайте за дітками, розкажіть про їхнє життя в дитсадку. Не слід залякувати дитину, погрожувати: «Не слухатимешся – віддам до дитячого садочка». Це викличе страх перед дошкільним закладом і, безумовно, погіршить стан дитини в період звикання до незнайомого оточення. Навпаки, слід викликати в неї бажання ходити до садочка: «Якщо слухатимешся, не плакатимеш, то підеш у дитячий садок». Про вступ до садка треба говорити в сім’ї, як про радісну очікувану подію.
– У якому віці краще віддавати дитину в дошкільний заклад?
О. Г.: Віддати дитину в дитячий садок «чужій тітці» – справа нелегка. Багатьом батькам непросто зважитися на цей крок. Однак, обставини бувають сильнішими від наших бажань, і, рано чи пізно, малюка доведеться туди відвести. Оптимальним часом для того, щоб віддати дитину в дитячий дошкільний заклад, вважається вік від 3 до 4 років. У цей час її імунна система стає більш зрілою, та й психологічно вона краще підготовлена до спілкування з дітьми в новому колективі.
– Чи правильна думка, що в дитячий садок краще йти влітку?
О. Г.: Звичайно, починати ходити в дитсадок дитині краще влітку, коли немає пікового навантаження, і погода не загрожує хворобами. Проте з власного досвіду можу сказати, що віддавати малюка в дитячий заклад можна в будь-яку пору року.
Звикання у всіх відбувається по-різному: у когось швидше, у когось повільніше; у когось зі сльозами, а у когось – без. Головне – адаптація цілої групи в «один день» – це досить важко для всіх: для дітей, батьків і вихователів. Оскільки кожна дитина унікальна й індивідуальна, я б не стала категорично стверджувати, що залучення її до дитсадка з середини навчального року буде не настільки продуктивним.
– Що дитина має знати та вміти до вступу в дитячий садок?
О. Г.: Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім’ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності. Щоб малюк комфортно почувався в садку, він має володіти певними вміннями й навичками. Це, звичайно, не обов’язково, проте досить бажано.
- Ходити на горщик. Це надзвичайно важливий пункт. Буває, що малюк не хоче сідати на горщик, або посидить, встане і зробить все в штанці. Привчати до горщика чи унітазу крихітку потрібно поступово. Не соромтеся пояснювати малюкові, чому він більше не може ходити в підгузку, і чому так важливо повідомляти дорослим про своє бажання сходити в туалет.
- Самостійно вдягатися і роздягатися. Іноді, прагнучи зекономити час, батьки поспішають самі вдягнути, нагодувати дитину, чим стримують формування в неї необхідних умінь. Так діти звикають до надмірної опіки й у садочку почуваються безпорадними та самотніми.
- Самостійно їсти. На другому році життя дитина здатна самостійно їсти суп із хлібом, різноманітні страви. Нехай на перших порах рухи дитини невпевнені – підгодуйте її другою ложкою. Кожну спробу зробити щось самостійно обов’язково схвалюйте: «Молодець, ти сам уже вмієш їсти».
- Дуже важливо навчити дитину гратися. Діти, які довго, не відволікаючись, граються іграшками, захоплюються грою і рідко згадують про розлуку з рідними, легше звикають до нового оточення.
- Спілкування. Одна з головних причин труднощів перших днів дитини в садочку – недостатній досвід спілкування з іншими дорослими та дітьми.
- Розвиток мови. Чим раніше дорослі починають розмовляти з немовлям, тим швидше формується його мовлення, відбувається розумовий і фізичний розвиток. Це теж полегшить адаптацію: дитина зможе висловити свої бажання, повідомити про потреби за допомогою хоча б одного-двох слів або відповідаючи на запитання простим «так» чи «ні».
– Що повинні знати батьки про перші дні перебування дитини в дитячому садку?
О. Г.: У перші дні перебування в незнайомих умовах навіть кілька годин для малят є досить значним психічним навантаженням. Тому протягом першого тижня доцільно залишати дитину в групі лише на 1 – 3 години. Після цього її ще кілька днів залишають в дитячому садку лише до обіду.
Якщо малюк плаче вранці, під час розлучення з батьками, не впадайте у відчай, коли ви підете, вихователь зуміє втішити й забавити його, а невдовзі все увійде в належний ритм. Цікаві заняття, іграшки, можливість гратися з іншими дітьми згодом зацікавлюють дитину, і вона звикає до дитячого садка.
– Коли краще оформляти дитину в дитячий садок? З чого починати?
О. Г.: Краще це робити хоч за два-три тижні до виходу матері на роботу. Щоб можна було поступово збільшувати тривалість перебування дитини в дитячому садочку.
Першочергово, визначившись із закладом дошкільної освіти, батькам необхідно підготувати пакет документів, необхідних для запису. Прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником упродовж календарного року. На сьогодні активно діє електронна система запису до закладів дошкільної освіти.
– Як допомогти легше перенести нашим дітям адаптацію до дитячого садка в умовах карантину?
О. Г.: Карантин – період, який усіх ввергнув у стан стресу, вибив зі звичного ритму життя, змусив зупинитися, подумати, змінити звички, навчитися працювати та відпочивати інакше.
Період адаптації до садка в умовах карантину неминучий, він буде не таким простим і не таким очевидним, як той, який ви, можливо, вже з дитиною проживали. Навіть найбільш уважні, найбільш терплячі й просто ідеальні батьки не можуть нині повною мірою задовольнити потребу дітей у контактах.
На сьогодні в дитячих садочках діють нові правила та рекомендації щодо організації роботи в умовах збереження ризиків поширення коронавірусної інфекції COVID-19 та інших інфекцій. Як батькам так і колективу дитячого садка необхідно неухильно дотримуватися санітарно-епідеміологічних вимог.
Діти надзвичайно тонко відчувають настрій батьків. Усі прекрасно розуміють, що період карантину коли-небудь закінчиться, і нам усім доведеться поступово повернутися до звичного життя. Якщо ви ще не почали готувати до цього своїх дітей, то пора починати.
– З чого потрібно починати?
О. Г.: По-перше, вдома необхідно дотримуватися правильного режиму дня, щоб харчування, відпочинок, сон і рухова активність були організовані належним чином. Уже відтепер постарайтеся повернутися у звичний режим дня, адже він, по суті своїй, не тільки про відпочинок, це і про відчуття кордонів, безпеку, правила, які обов’язково повинні бути присутніми в житті не тільки дітей, а й дорослих.
■ Починайте згадувати позитивні моменти дорогою до дитячого садка.
■ Нагадайте про улюблених друзів та ігри.
■ Саме час відновити зв’язок з вихователями та педагогами. Легше адаптація відбуватиметься у тих, хто в період карантину залишався на зв’язку з дитячими установами онлайн.
■ Поступово повертайтеся до режиму дня, за якого ви ходили на роботу, а дитина – до дитячого садка (ранкові підйоми, сон в обід).
З дітьми важливо «мріяти». Ви можете говорити: «Давай помріємо, як ти збиратимешся в садок. Що хочеш одягнути? А якою дорогою ми підемо?» – й подумки «пройдіться» до садочка.
Дітям дошкільного віку складно дотримуватися великої кількості правил і заборон. Вони в умовах карантину можуть інтенсивніше виявляти свої емоції: цілком можливі протести, істерики, емоційні вибухи. Тож необхідно пояснювати їм їхні почуття, говорити з ними про можливі емоції та реакції, заохочувати, звертати увагу на їхні успіхи й досягнення. Можна, наприклад, запевнити діток, що вони – справжні «супергерої здоров’я», адже чудово справляються з усіма правилами та обмеженнями.
Усе пройде гладко, якщо пояснювати дитині, що ви завжди сім’я, але батькам потрібно працювати, а дітям – весело проводити час із друзями, улюбленими вихователями. Ні в якому разі не обманюйте, і побільше розповідайте дітям про свою роботу, навіщо ви туди ходите. Чим простіше дорослий поставиться до ситуації, тим легше це буде прийняти дитині.
Перший тиждень діти можуть повертатися з садка більш примхливими та збудженими, ніж зазвичай, навіть можуть захворіти.
– Як зробити, щоб дитина не хворіла в дитячому садку?
О. Г.: Дитина часто хворіє в дитячому садку – проблема «номер один» для багатьох батьків, яка постійно викликає їхнє занепокоєння. Часті хвороби малюка в дитячому садочку пов’язані, в першу чергу, зі зміною способу життя дитини, а також із тим, що вона стикається з безліччю вірусів та інфекцій, які є невід’ємною частиною дитячого колективу.
У більшості випадків, якщо в групу дітей протягом півроку не приводять нових діток, то всі діти в групі, «обмінявшись» вірусами і перехворівши, як правило, «запасаються» імунітетом від цих захворювань і хворіти перестають. Заняття спортом, контрастний душ, обливання прохолодною водою і щоденні прогулянки – безумовно, сприяють підвищенню захисних властивостей дитячого організму. Спокійна обстановка в сім’ї також є важливим психологічним фактором.
– Як припинити хворобу дитини в дитячому садку?
О. Г.: Головним способом припинити низку хвороб дитини в дитячому садку є візит до педіатра, сімейного лікаря. Лікар комплексно обстежить дитину та зробить необхідні призначення, дасть слушні рекомендації, ефективні у вашому конкретному випадку.
На жаль, досить часто мами, не звертаючись до фахівця, а користуючись порадами подруг або знайомих, починають самостійно давати дитині імуностимулятори. У більшості випадків, таке самолікування не дає позитивного ефекту, а може навіть погіршити ситуацію.
Під час спалаху захворюваності в осінньо-зимовий період, а також в умовах карантину необхідно звести до мінімуму перебування дитини в місцях скупчення людей. Повністю виключити хвороби малюка ці заходи не зможуть, але допоможуть їх мінімізувати.
– Олено Олегівно, з якими особливими словами ви хотіли б звернутися до батьків, які збираються віддавати дитину в дитсадок?
О. Г.: Сьогодні, як ніколи, важливо огорнути кожну дитину увагою і турботою. Необхідно спільними зусиллями дитячого садка і сім’ї сформувати у малюків почуття емоційної рівноваги та психологічного комфорту, щоб вони змогли радісно і повноцінно прожити найбільш важкий і відповідальний період свого життя – дитинство. Саме «тут і зараз» закладаються основи особистості людини майбутнього. І якщо ми, дорослі, не усвідомлюємо цього, нам не буде на що сподіватися в майбутньому.
Катерина МЕЛЬНИЧЕНКО.
На фото Олена Олегiвна Григор’єва.