У мене давно дозріла думка викласти свої враження від мого улюбленого видання – газети «Гомін». І ось тепер, коли школа перейшла на дистанційне навчання, я знайшла трохи вільного часу і признаюсь у своїй повазі до вас.
Вже не можу пригадати, коли вперше взяла до рук газету, але добре пам’ятаю, з яким хвилюванням і гордістю я її читала. Читала і раділа, що я, українка, прибувши з України до Придністров’я, не залишуся без рідного слова. Це чудове видання, з якого можна довідатися про республіку та її роботящих людей, про турботи селян і жителів міст, прочитати художні оповідання і сторінку для дітей, знайти нові поради, «поламати» голову над кросвордами, дізнатися про свою долю у гороскопі, слідкувати за телевізійними передачами за допомогою телепрограми тощо.
Сьогоднішня газета дуже відрізняється від тих перших номерів далеких дев’яностих років. Сучасний «Гомін» привертає увагу оновленим дизайном та барвистістю. Звичайно ж, у сучасному виданні також багато політичних новин, та інакше й бути не може, адже співзаснов-никами газети є Верховна Рада та Уряд ПМР. Тепер «Гомін» читається легше, тому що публікує і спортивні новини, і розповідає про культурне та мистецьке життя нашої держави, знайомить з фінансовими та економічними новинами. А кілька веселих анекдотів, прогноз погоди, поезії сучасних авторів прикрашають читацьке дозвілля.
Сьогодні, у дні світової економічної кризи, коли ринок засобів масової інформації, в тому числі й друкованих, перенасичений потоком новин, актуальною є здатність газети «Гомін» успішно функціонувати поряд з іншими ЗМІ. Також однією з великих проблем у світі газет є спад необхідності в них. Люди почали читати більше онлайн, і нібито немає більше потреби в паперових носіях. На щастя, все ще є багато людей, охочих відчувати справжню газету в руках і читати її щодня.
Журналісти газети «Гомін» сьогодні – не просто автори, фахівці слова, а фахівці сфери масового спілкування. Особисто з великим задоволенням читаю роботи Олени Дворської, Аліси Коханової, Любові Фетісової, Дарини Кулакової, Дар’ї Ізюмської, Валентини Осадчук, Олександра Юшина, Олександра Зайчука, Ігоря Шевченка, Христини Журавель та інших авторів. Їхні роботи займають передові позиції не тільки як джерело інформації, а і як джерело емоцій та піднесених почуттів, сподівань і мрій.
Залежно від інтересів, читачі можуть вибирати, про що читати. Наприклад, газета стала для мене помічником, співбесідницею, порадницею, другом.
Працюючи учителем української мови, зіткнулась, як і всі мої колеги, з проблемою відсутності підручників. Відтоді я стала ще й колекціонером, якщо можна так себе назвати, газетних статей. Через обмаль місця для їх збереження веду спеціальні тематичні папки. Ці матеріали широко використовую в практичній діяльності, залучаю до читання своїх школярів. Таким чином газета є важливим інформаційним джерелом не тільки для дорослих читачів, але й для освіти школярів.
Вважаю, що колектив газети «Гомін» – це маленький світ, в якому кожна мить – це пошук чогось нового, цікавого. У вас немає часу нудьгувати, витрачати його на дрібниці. Постійно треба поспішати, квапитися. Тож поспішайте стати цікавими для свого оточення, залишайтеся цікавими завжди, даруйте читачу свою енергію слова, знання, вміння, поспішайте дізнаватися й передавати все нове й цікаве.
Попри всі фінансові негаразди, бажаю єдиному в республіці виданню українською мовою подальшого процвітання, збільшення тиражу і кількості передплатників, а всьому колективу редакції – міцного здоров’я та наснаги в роботі.
З великою повагою Ніна ШУЛЯК, учитель української мови та літератури.
На фото Нiна Шуляк.