10 листопада 2020 року фахівці УНО м. Тирасполя підбили підсумки міського фестивалю-конкурсу талановитих виконавців українських віршів.
У конкурсі взяли участь вихованці дитячих садків, учні шкіл Тирасполя та Дністровська. З 74 конкурсних робіт членам журі належало вибрати кращі зразки в номінаціях: «Декоративно-прикладна творчість», «Авторський вірш», «Есе». Переможцями та призерами конкурсу-фестивалю стали учасники з дитячих садків №№ 6, 17, 32, 45, 47, 49, учні шкіл №№ 2, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 16, 18, «ТГ-МГ», «ТОТЛ», «Дністровської середньої школи № 2».
Найбільше конкурсних робіт було в номінації «Декоративно-прикладна творчість», в якій взяли участь вихованці дитячих садків та учні 1–4 класів. У цій категорії було присуджено 12 призових місць. У конкурсах есе та авторських віршів були учні 5–11 класів, які розділили між собою 20 призових місць. Можливо, вірші наших молодих поетів ще не можна назвати досконалими та неперевершеними, але радує дуже той факт, що в Придністров’ї підростає молоде покоління поетів, які люблять свій рідний край і присвячують йому своє серце і душу.
Без чого жити неможливо…
Без чого жити неможливо?
Спитай у будь-якого громадянина,
Ії кожен згадує пестливо –
Нема життя без Батьківщини!
Ми, придністровці, рідний край
Свій поважаємо незмінно.
Тут осяває небокрай
Ласкаві сонячні проміння.
Дністер – могутній богатир.
Його струмки тяжкої долі –
Ніби чарівний еліксир,
Що сповнений життя і волі.
Плодючі золоті лани
Хоч куди глянь – всюди колосся.
І в тих ланах квітки гарні
Вплітають дівчата у волосся.
Без чого жити неможливо?
Що в житті кожного важливо?
Славлю тебе з усією любов’ю,
Моє чарівне Придністров’я!
Лізавета ЧЕРНИШОВА,
Дністровська середня школа № 1, вчитель Олена Граненко.
___________________________________________________________________________________
Столиці Придністров’я – Тирасполю!
На деревах – золотисте листя,
На калині палахтить намисто.
День народження святкує місто,
Що стоїть на березі Дністра.
Як османи відійшли нестримно
Поза межі древньої ріки,
За наказом Катерини чинно
Тут фортеця стала на роки.
На переправі возвелась дозором,
Щоб імперії кордони зберегти,
Серед степів, куди лиш кинеш зором,
Круг твердині місто почало рости.
Люд увесь зібравсь біля фортеці:
Тирасполь тут Волан розбудував.
І хоча ще тут бували герці,
Та все ж наш край чудовий розквітав.
Ось така історія у міста,
Що стоїть на березі Дністра.
В день святковий – пісня урочиста,
Найщиріші та найкращії слова!
Дмитро МАНДРАБУРА, «ТГ-МГ», вчитель Інна Ніконова.
___________________________________________________________________________________
Тирасполь
Тирасполь, я твоя дитина,
Народжена у кронах верховіть.
З тобою, рідний, вся моя родина
В майбутнє щире з гордістю летить.
Здіймаюся увись я, наче птиця.
Я хочу бачить все, торкнутися рукою.
Яка краса навколо, подивіться!
Тирасполь, ти магніт, назавжди
я з тобою.
Піду до центру міста. Як же він змінився!
Чудові перламутри ринуть із фонтану.
Ти біля нього також зупинися,
І милуватись ним не перестанеш.
А далі парк імператриці Катерини.
Я від краси не маю супокою.
А на коні через дорогу там
Суворов лине
Лиш з гарною, надіюсь, новиною.
Я відчуваю подих вітру,
І шум Дністра завжди зі мною.
Вдивляючись в його палітру,
Пишаюся своєю стороною!
Катерина ЧЕБРУЧАН, Тираспольська середня школа № 8.
___________________________________________________________________________________
Мій рідний край, моя земля…
Мій рідний край,
Що зветься Придністров’ям!
Для мене ти – неначе справжній рай,
Тебе люблю, бажаю людям я здоров’я!
Живу я тут не з малих років,
Бо народилась в Україні.
Хоч не зробила тут я перших кроків,
Для мене зараз ти – родина.
Чим люба ти мені, країно,
Весела, дружна Батьківщино?
Чому моя душа тепер з тобою,
Моя країно над Дністром?
За золотисте поле, щедрий сад
Любити тебе кожен рад.
За Дністер, що простягся недалечко,
І за лелеку, що моститься в гніздечку.
За ясні зорі, чисті води,
Спокійну, тиху вроду
Полів квітучих і садів
То хто б тебе не полюбив?
Маргарита КОВАЛЬ, Тираспольська середня школа № 16, вчитель Ольга Бурдужа.
__________________________________________________________________________________
Моя країна
Тебе не шкодив час. Як жертва птах,
Що над сивим Дністром літає.
І ось сьогодні тобі вже тридцять!
Й тебе ніколи ніхто не зламає!
Твій шлях настільки ухильно,
Завихрюючись йде.
І нікому навіть не відомо,
Де поворот новий буде.
Історія твого процвітання
Йде, як коловорот.
І не виникають питання,
Яких ти досягнеш висот.
І хоч гул проти тебе
Ще у когось подзвонює.
Ти рахуєш свої літа,
І той гул нічого не коштує.
Ти, мій придністровський край рідний,
Прямуєш до ідеалу всіх країв.
Кожний крок твій – вчинок
впевнений,
Ти здійснюєш без зайвих слів.
Ігор ДІЛІГУР, Тираспольська середня школа № 2, вчитель Ольга Сидорова.
___________________________________________________________________________________
Мій дід
Мій дід за Батьківщину кров пролив,
За чисте, мирне небо наді мною,
Щоб я у цьому світі просто жив,
Дитинство щоб – не знищене
війною…
Пишаюся дідусем я своїм,
Його геройським вчинком, перемогою,
Що витримав усі страшні бої,
Що мир приніс з собою той дорогою!
І знаю, що дідусь був там не сам,
Що з кожної хати був там батько, син,
Війна тоді ходила по хатам,
Вставали всі, у кого вистачало сил!
І витримали, вистояли всі!
Ціною життя здобули перемогу,
Хоча уранці босим по росі
Не кожен повернувсь до рідного порогу…
Але цей подвиг буде вічно жити
У серці кожного нащадка перемоги,
І пам’ять в серці будемо хранити
І цінувати мирне небо і дороги.
Я дякую тобі, мій героїчний діду,
І вдячність ця, і честь ніколи
не загине!
Я виросту таким же гідним, діду,
Твій внук, суворовець, Кирило Сгибнев!
Кирило СГИБНЕВ, Тираспольське Суворовське училище, вчитель Ольга ШАПОВАЛ.
Ольга БУРДУЖА.