Слово «стрес» давно увійшло до нашого життя. У перекладі з англійської мови воно означає «натиск, напруга». Емоційне перевантаження сучасна людина відчуває нерідко. Чимало чинників, пов’язаних із роботою та навчанням або подіями в особистому житті, здатні занурити її у стресовий стан. Він уже став звичною реакцією на проблеми та нескінченний процес боротьби з повсякденними труднощами.
Незначні стреси неминучі, але, вони здебільшого нешкідливі, а висока і тривала психологічна напруга, навпаки, негативно впливає на продуктивність людини, порушує нормальну роботу організму. Це виявляється у вигляді дратівливості, депресії, тривоги чи страху, нестачі дихання, напруги м’язів, зниження самооцінки, втрати апетиту, безсоння, головних болів… Учені застерігають: якщо стрес не знімати, то з часом він може призвести до виникнення багатьох захворювань нервової та серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту тощо.
Уникнути такого розвитку подій сучасній людині допомагає стресостійкість. Вона не є природженою властивістю організму, а виробляється завдяки правильному способу життя, вихованню та невпинному саморозвитку. Основні напрями її підвищення – раціональне співвідношення праці та ефективного відпочинку, збалансоване харчування, гартування, позитивна психологічна настроєність на здоровий спосіб життя, оптимальний для кожної людини режим рухової активності.
Одним із найбільш ефективних засобів, спрямованих на профілактику та подолання психоемоційного і функціонального перенапруження, фахівці вважають регулярні фізичні навантаження. Численні дослідження підтверджують: люди, які ведуть активний спосіб життя, регулярно роблять ранкову гімнастику, бігають, ходять або плавають, значно легше переносять стреси. Допомагають справлятися з нервовими перевантаженнями й заняття йогою, опанування прийомів медитації та релаксації (розслаблення). Навіть якщо ви не в кращій спортивній формі, нескладні фізичні вправи принесуть чимало користі, адже систематичне навантаження м’язової системи позитивно впливає на організм, стимулює інтелектуальну діяльність людини, підвищує продуктивність розумової праці. До того ж активний спосіб життя покращує настрій, адже навіть після 10–15 хвилин занять спортом у крові помітно підвищується рівень ендорфіну, відомого в народі як «гормон щастя».
Якщо ви твердо вирішили боротися зі стресом за допомогою спорту, обов’язково проконсультуйтеся з лікарем, який визначить стан вашого здоров’я, та з грамотним тренером, який підкаже, яку саме програму тренувань вам слід обрати. Перевищення допустимих навантажень не приведе до бажаної стресостійкості, а навпаки – дасть негативний ефект. Якщо ви навантажуєте себе понад усяку міру, то фізична активність стає додатковим чинником стресу. Щоб поступово вдосконалювати тіло та дух, необов’язково вдаватися до тривалих та серйозних тренувань, досить буде і помірних фізичних навантажень.
Не варто забувати про те, що боротися зі стресом слід комплексно. Крім регулярних занять спортом, потрібно дотримуватися режиму дня, збалансовано харчуватися, робити те, що ви любите, і любити те, що ви робите. Не мучте себе тривалими забігами, якщо вони вам не до душі. Будь-яка інша фізична активність буде корисною й допоможе понизити стрес. Ви можете ходити сходами, підіймати гантелі, кататися на велосипеді… І навіть коли ви гуляєте чи займаєтеся фізичною працею, організм позбавляється адреналіну та інших гормонів стресу. Допомагає в цьому й активний відпочинок: теніс, бадмінтон, баскетбол, футбол. Виберіть собі гру до душі, знайдіть однодумців серед членів сім’ї, приятелів або колег по роботі, щоб разом регулярно займатися спортом і вести активний спосіб життя. Піклуйтеся про себе, любіть себе – і вам не будуть страшні ніякі стреси.
Ніна ПАНАЇДА.