А. Г. РУБІНШТЕЙН: «Чого тільки не зможе зробити людина, якщо захоче… вона повинна зуміти неможливе зробити можливим! Я вибираю це своїм девізом».
Антон Григорович Рубінштейн – одна з центральних фігур російського музичного життя другої половини XIX століття. Народився 28 листопада 1829 року в селі Вихватинці Рибницького району (на той час – село Вихватинець Балтського повіту Подільської губернії). Нині на його батьківщині є музей, розташований у будівлі, спорудженій соратниками та учнями великого російського композитора в 1901 році.
Рубінштейн був першим російським музикантом, слава якого була воістину всесвітньою. Він багаторазово концертував у країнах Європи та в США. І майже завжди включав у програми власні фортепіанні твори або диригував оркестром, що виконував його твори.
Творча спадщина Рубінштейна величезна. Як піаніст Рубінштейн стоїть в ряду найбільших представників фортепіанного виконавства всіх часів. Вірогідно, це найбільш плідний композитор всієї другої половини XIX століття. Він написав 13 опер і 4 духовні опери-ораторії, 6 симфоній і близько 10 інших творів для оркестру, близько 20 камерно-інструментальних ансамблів. Тільки фортепіанних п’єс написано понад 200. Ним створено близько 180 романсів і вокальних ансамблів на тексти російських, німецьких, сербських та інших поетів.
Зрозуміти й оцінити Рубінштейна-композитора неможливо у відриві від інших сторін його діяльності й, не меншою мірою, від особливостей його біографії. Основне застосування багатогранного обдарування і воістину гігантської енергії Рубінштейна знайшли, звичайно ж, у Росії. Композитор увійшов в історію вітчизняної культури як ініціатор та один із засновників Російського музичного товариства –провідної концертної організації, яка сприяла розвитку регулярного концертного життя і музичної освіти по всій Росії. З його ж ініціативи та за його безпосередньої участі була створена перша в країні Петербурзька консерваторія. Він став її директором і професором. У першому ж випуску його учнів був П. І. Чайковський. Усі види, всі галузі творчої діяльності Рубінштейна, і композиторської зокрема, об’єднувалися ідеєю просвітництва.
Про те, яке місце Рубінштейн посідав у російській культурі, свідчать численні джерела і факти. Його портрети написали B. Перов, І. Рєпін,І. Крамський, M. Врубель. Йому присвячено більше віршів, ніж будь-якому іншому музиканту тієї епохи. Композитор згадується в листуванні О. Гер-цена з М. Огарьовим. Про нього з захопленням відгукувалися Л. Толстой та І. Тургенєв. Члени культурної спільноти Росії регулярно гостювали на дачі у Рубінштейна. Між ними можна було зустріти статського радника, підприємця, колекціонера і мецената С. Третьякова, художника Е. Ліпгарта, музиканта К. Давидова і поета Я. Полонського. Виступаючи перед імператорським сімейством, Рубінштейн справив на них колосальне враження. Сам Микола I захоплювався віртуозною грою майстра. Завдяки опері «Демон», російська оперна культура отримала таких чудових співаків, як Федір Шаляпін, Борис Штоколов та Іоаким Тартаков.
У Європі в колі його знайомих були Ф. Шопен і Ф. Ліст, який нарікав молодого піаніста своїм наступником. За його ж порадою, Рубінштейн на початку своєї кар’єри вирушив у тур по Європі.
Першим серйозним твором Рубінштейна можна вважати оперу «Куликовська битва» (1852), відому також як «Дмитро Донський». Пізніше майстер успішно випускає опери «Помста», «Сибірські мисливці» та «Фомка-дурник». А ось опера «Демон», яка побачила світ на початку 1870-х, здобула популярність лише після того, як до головної партії опери доклав свою руку (а точніше – свій голос) Федір Шаляпін.
Варто згадати також опери «Фераморс», «Маккавеї» і «Нерон». Рубінштейн написав п’ять духовних опер: «Втрачений рай», «Вавілонське стовпотворіння», «Мойсей», «Христос» і «Суламіф».
Щодо Рубінштейна-музиканта, то можна назвати його «Історичні концерти», зіграні в 1885–1886 рр. у Росії та Західній Європі. Цикл його виступів включав 175 різних музичних творів.
Життя і творчість цього видатного композитора заслуговує пошани земляків. У Вихватинцях 26 років тому – 26 листопада 1994 року – вони відкрили музей А. Г. Рубінштейна і хочуть зробити його більш привабливим для туристів. Напередодні знаменної дати музей відвідав глава Рибницької держадміністрації Віктор Тягай.
«У селі Вихватинці народився Антон Григорович Рубінштейн. Він прожив яскраве і плідне життя. Його твори стоять у почесному ряду з творами великих російських і закордонних класиків. Завдяки таким людям, як він, прославляється наш рідний край. Наше завдання – зберегти історичну спадщину для майбутніх поколінь і зробити історичний об’єкт привабливим для туристів», – зазначив Віктор Тягай, який поспілкувався з завідувачем установи Оленою Бондаренко. Вона зазначила, що в цілому стан справ задовільний, проте в приміщенні холодно, будинок не опалюється. Глава держадміністрації доручив вивчити можливість включення музею у 2021 році в муніципальну програму для вирішення проблеми.
Сергій МИНАЄВ.
Фото прес-служби держадмiнiстрацiї м.Рибницi.