Висловився на цю тему один із провідних наших політологів, депутат ВР ПМР Андрій Сафонов.
«Те, що говорить обраний президент РМ, цілком логічно, – зазначив він. – Вона не є звичним для нас молдовським політиком, за яким стояли б клани, що забезпечують своєму главі національну опору і вплив у гущі народних мас, як говорили марксисти-ленінці. Майя Санду – це інший типаж. Це політик чисто прозахідний і прорумунський. Це не Снєгур, не Лучинський, не Воронін або Плахотнюк. Вона не лавіруватиме між Сходом і Заходом, між різними фінансовими угрупованнями Молдови. Вона сама не очолює такого угруповання. У неї його немає.
Майя Григорівна – персонаж, набагато більш керований з боку Вашингтона, Брюсселя і Бухареста, ніж перелічені вище політики та бізнесмени. Вона працювала в США. І заявляла, що на референдумі проголосувала б за об’єднання Молдови з Румунією. Вона за своїм образом і подобою ближча до функціонерів проамериканських НУО (неурядових організацій), ніж до патріархальних і напівпатріархальних молдовських вождів. Тому немає підстав вважати, що в її позиції до і після виборів є суперечливість. Ця позиція, повторюся, спочатку стовідсотково прозахідна і прорумунська»
Політолог вважає, що мета такої політики – витіснення російського впливу з берегів Дністра і підкорення Придністров’я, союзника Росії, собі та Заходу в цілому». Це не означає, що попереду нас неодмінно чекають апокаліптичні потрясіння. Є реальна розстановка сил, на яку необхідно зважати офіційному Кишиневу та його західним патронам. Тому висновки прості: політико-дипломатична лінія буде набагато прозахіднішою. А як ця мета реалізовуватиметься, залежить, по-перше, від ступеня протидії з боку Росії, яка нині активно захищає свої інтереси. По-друге, від того опору, який буде надано проведеній Майєю Санду політиці всередині самої Молдови.
На запитання, наскільки реальне на сьогодні відновлення бойових дій у Придністров’ї, А. Сафонов відповів коротко: «Тепер не можна говорити про те, що відновлення бойових дій реальне у глобальній перспективі. Однак спроби натиснути на Придністров’я з боку економіки, приєднати до переговорного процесу додаткові сили, наприклад, з Румунії, а також зробити так, щоб на РФ чинився тиск з боку США, – цілком реальні, але водночас ми сьогодні – спокійні».
Раніше з приводу заяви Майї Санду висловлювався в програмі «Питання дня» Першого Придністровського телеканалу директор Центру політичних досліджень «Медіатор» Сергій Широков. «Поки в нашому регіоні стоять російські миротворчі сили, тут буде мир і стабільність, республіка спокійно розвиватиметься і рухатиметься до того, щоб наші відносини з Молдовою були врегульовані. Потрібно дочекатися інавгурації пані Санду як президента РМ, тому що і в період виборчої кампанії, і вже після дня голосування вона нам не надала своєї чіткої програми дій щодо вирішення цієї проблеми – врегулювання придністровського конфлікту, – підкреслив політолог. – Тому краще дати їй ще кілька тижнів, місяців, днів і дочекатися офіційних заяв, для того, щоб прогнозувати нашу лінію поведінки й зрозуміти, чи змінилося щось у Кишиневі, чи все залишилося на колишніх позиціях».
Павло ОСТАПЕНКО.
Фото IА «Новости Приднестровья».